ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
29 жовтня 2015 р. Справа № 909/1137/15
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Манів-Головецька О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", вул. Суховоля, 61, м. Трускавець, Львівська область, 82200
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "НАТ СЕРВІС", вул. Військових Ветеранів, 10, м. Івано-Франківськ, 76019
про стягнення 457 183,49 грн.
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 - представник , (довіреність №б/н від 16.10.15),
від відповідача представники не з"явилися,
товариство з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НАТ СЕРВІС" про стягнення 457 183,49 грн.
Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань згідно договору поставки №П 20-07-11 від 20.07.11 щодо розрахунку за поставлений позивачем товар.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з"явився, через канцелярію суду подав відзив на позов вх.№16700/15 від 29.10.15, згідно якого позовні вимоги визнав, проте зазначив, що через складну фінансову ситуацію та відсутність коштів погасити наявну заборгованість немає можливості та просив розглядати справу за відсутності його представника.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
20.07.11 між сторонами у справі укладено договір поставки №П 20-07-11. За умовами даного договору постачальник (позивач) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити покупцю (відповідачу) товар, а покупець, в свою чергу, - прийняти та оплатити будівельні матеріали - товар, згідно накладних (п.1.1 договору).
Відповідно до п.1.2 даного договору ціна, вартість та кількість товару, що є предметом поставки за цим договором, асортимент визначаються у замовленні та відображається у накладних, що є невід"ємною частиною договору.
Розділом 5 договору поставки №П 20-07-11 від 20.07.15 "Ціна та порядок розрахунків за договором", сторони визначили, що покупець оплачує поставлений товар, що є предметом цього договору за ціною, наведеною у відповідній накладній. Оплата товару покупцем здійснюється на підставі рахунку - фактури, виставленого постачальником. У рахунку - фактурі має обов"язково міститися посилання на цей договір та номер і дату замовлення, за якою здійснювалась поставка товару, і проводяться розрахунки покупцем. Валютою платежу за договором є українська гривня.
Орієнтовна сума договору становить 600000(шістсот тисяч) грн. 00 коп. з ПДВ. Остаточна сума даного договору визначається сукупною вартістю товару згідно підписаних накладних за поставлений товар.
На виконання умов спірного договору, позивачем поставлено відповідачу товар на суму 457183,49 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000115 від 22 липня 2011 року та актом звірки взаєморозрахунків, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, копія долучена до матеріалів справи.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлено претензії №12 від 12.08.13 та №48 від 15.08.14 з вимогою про сплату заборгованості. 08.11.14 відповідач надав відповідь на дані претензії, згідно якою заборгованість визнав та просив відстрочити оплату у зв"язку з важким фінансовим становищем. Станом на 01.10.15 заборгованість відповідачем не погашена.
В силу статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Аналогічні положення закріплено і у статті 712 Цивільного кодексу України: за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі - продажу (поставки) не встановлено інший строк оплати. Судом встановлено, що сторонами не був погоджений строк оплати товару, тому до спірних правовідносин застосовуються норми ст. 692 ЦК України, які визначають, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Аналогічна правова позиція Вищого господарського суду України викладена у постанові від 17.05.12 у справі №13/196 та від 01.11.12 у справі №37/464-55/166-2012.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідач доказів виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.
Статтею 625 ЦК України, встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем грошового зобов'язання, позовні вимоги щодо стягнення 457183,49 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст. 525, 526, 610, 612, 614, 625, 629, 692, 712 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 265 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82, - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест" до товариства з обмеженою відповідальністю "НАТ СЕРВІС" про стягнення 457183,49 грн. задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НАТ СЕРВІС" вул. Військових Ветеранів, 10, м. Івано-Франківськ, 76019 (код 20541666) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест", вул. Суховоля, 61, м.Трускавець, Львівська область, 82200 (код 30439207) - 457183,49 (чотириста п"ятдесят сім тисяч сто вісімдесят три гривні сорок дев"ять копійок) - заборгованості, а також 6857,75 (шість тисяч вісімсот п"ятдесят сім гривень сімдесят п"ять копійок) - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.11.15
Суддя Максимів Т. В.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ ОСОБА_2 02.11.15