30.10.2015 Справа № 908/601/15-г
Колегія суддів Господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді Корсун В.Л., Соловйов В.М. розглянувши матеріали справи за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком»», м. Маріуполь
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1», м. Київ
про визнання права власності
Без виклику представників сторін
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” звернулося до господарського суду Запорізької області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_1” про визнання права власності на майно.
Розглянувши зустрічну позовну заяву суд дійшов висновку, що слід відмовити у її прийнятті, виходячи з наступного:
Статтею 60 ГПК України передбачено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 ГПК України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Відтак, розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив:
- позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є порушенням пункту 4 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються матеріали, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Нормою Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі в сумі 1218,00 грн.
Згідно п. п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Проте, позивачем до позовної заяви не додані докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Суд звертає увагу заявника, що визначальним в данному випадку є факт надходження належної досплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, що кореспонудється з приписмаи ст. 57 ГПК України.
При цьому норми процессуального закону, у т.ч. розділи IV, VIII, IX ГПК України та всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви є обов'язковими, оскільки їх обов'язковість встановлена законодавцем у процесуальному законі і не може залежати від бажання особи, що звертається із позовом до суду, і положення вказаних норм ГПК України не передбачають обов'язку суду порушити провадження у справі, а потім витребувати належні докази на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом (в т.ч. процесуальним) і судом. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати“ (підпункт 12 пункту D).
Таким чином, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
- позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві позовної заяви і доданих до неї матеріалів, що є порушенням пункту 6 ст. 63 ГПК України.
Нормою ст. 56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Однак при зверненні з даним позовом заявником не надано суду доказів відправлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_1» копії поданого позову із доданими до неї документами, що суперечить приписам діючого процесуального законодавства.
Разом з тим, відсутність факту повідомлення сторони процесу порушує принцип рівності перед Законом і судом, закріплений у ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України, та принцип змагальності, закріплений у ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, та порушує відповідні права відповідача.
Згідно з пунктом 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Оскільки вищенаведені норми процесуального закону, в т.ч. частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Україною Законом від 17.07.97 № 475/97-ВР, носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню, тому позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду. Одночасно судом враховано, що норми ГПК України не передбачають обов'язку суду порушити провадження у справі, а вже згодом витребувати докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 60, п. 4 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен ОСОБА_1” про визнання права власності на майно, без розгляду.
Надіслати позовні матеріали на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком”: 87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд. 2.
Додаток: позовна заява з матеріалами всього на 4 аркушах.
Головуючий суддя О.Г. Смірнов
Судді В.Л. Корсун
ОСОБА_3