26.10.15р. Справа № 904/6473/14
За позовом Публічного акціонерного товариства "БТА Банк", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСМАГ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 1 143 116,01 грн.
За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "БТА Банк", м. Київ
про розірвання договору найму обладнання
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1 - представник (дов. № 75 від 19.08.2015
від відповідача (за первісним позовом): не з'явився
Публічне акціонерне товариство "БТА Банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Трансмаг" про стягнення заборгованості у розмірі 1143116,01 грн. за договором найму обладнання від 07.03.2014.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору найму обладнання від 07.03.2014 в частині своєчасної оплати орендних платежів.
28.08.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 29.09.2014.
29.09.2014 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про розірвання договору найму обладнання від 07.03.2014.
Зустрічна заява мотивована тим, що відповідач (за зустрічним позовом) не виконав належним чином умови договору найму обладнання від 07.03.2014, щодо передання у найм обладнання, якість якого відповідає умовам договору та його призначенню.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2014 зустрічну позовну заяву прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою суду від 29.09.2014 розгляд справи відкладено на 21.10.2014.
02.10.2014 через канцелярію суду від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких він зазначив, що відповідно до акту приймання - передачі від 07.03.2014 позивач за первісним позовом передав, а відповідач за первісним позовом прийняв обладнання у працюючому стані. З вимогою про розірвання договору відповідач за первісним позовом до позивача за первісним позовом не звертався. Крім того позивач за первісним позовом зазначає, що наймач не належним чином підтримував обладнання у справному стані, що стало причиною виходу його з ладу, а відповідно до умов договору найму, ремонт обладнання наймач повинен провести за свій рахунок, і лише після того звернутися до наймодавця з пропозицією розірвати договір найму. До того часу наймач зобов'язаний сплачувати плату за користування обладнанням, оскільки договором найму не передбачено звільнення наймача від плати за користування обладнанням у разі поломки обладнання.
21.10.2014 від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позов, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем за первісним позовом згідно акту приймання-передачі від 07.03.2014 було передано відповідачеві за первісним позовом несправне обладнання, що підтверджується актом технічної оцінки обладнання від 03.09.2014.
21.10.2014 від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014 строк розгляду спору продовжено до 11.11.2014.
У судовому засіданні 21.10.2014, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 03.11.2014. Після перерви розгляд справи продовжено.
03.11.2014 відповідач за первісним позовом надав клопотання про призначення судової експертизи, в якому просив призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз та запропонував суду перелік питань, які на його думку, слід поставити на розгляд експерта.
Позивач за первісним позовом проти призначення експертизи заперечив, пояснюючи відсутністю обґрунтованих підстав для проведення експертизи технічного стану обладнання. Оскільки, обладнання відповідачеві за первісним позовом було передано у справному стані та використовувалось на протязі березня-липня 2014, що підтверджується відповідними актами. Також позивач зазначає, що відповідач своїми діями намагається уникнути відповідальності передбаченої договором найму, оскільки зобов'язаний за власний рахунок провести ремонт обладнання у разі виходу його з ладу.
У судовому засіданні 03.11.2014 було оголошено перерву до 10.11.2014 та зобов'язано позивача за первісним позовом надати письмові заперечення на клопотання про призначення судової експертизи. Після перерви розгляд справи продовжено.
В судовому засіданні 10.11.2014 позивач за зустрічним позовом надав клопотання, в якому змінив перелік питань, які просив поставити на розгляд експерта.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2014 у справі № 904/6473/14 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. На розгляд експерта поставлені наступні питання:
1. Чи можливе використання обладнання - лінії з виробництва свинцевої стрічки LCR 100-12/3/5 (Strip Manufakturing Line LCR 100-12/3/5) та лінії з виробництва пластин (Expanded Metal Line) за їх цільовим призначенням, а саме - для виготовлення акумуляторів?
2. У разі неможливості використання обладнання - лінії з виробництва свинцевої стрічки LCR 100-12/3/5 (Strip Manufakturing Line LCR 100-12/3/5) та лінії з виробництва пластин (Expanded Metal Line) за їх цільовим призначенням, визначити причини несправностей.
3. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовій установі не були поставлені питання, у висновку судової економічної експертизи викласти міркування щодо цих обставин.
Провадження у справі № 904/6374/14 зупинено до повернення справи з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
16.12.2014 через канцелярію суду з Дніпропетровського НДІСЕ надійшла справа № 904/6374/14 та лист від 08.12.2014 № 03/12-04/1889, в якому зазначено, що Дніпропетровському НДІСЕ не може бути проведена експертиза з вищезазначених питань, у зв'язку з відсутністю в інституті фахівців з технології виробництва, обслуговування та експлуатації зазначеного у питаннях обладнання.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 17.12.2014 № 839, у зв'язку із закінченням повноважень судді Назаренко Н.Г., справу № 904/6473/14 передано на розгляд судді Золотарьовій Я.С.
Ухвалою суду від 17.12.2014 справу № 904/6473/14 було прийнято до свого провадження суддею Золотарьовою Я.С.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2015 поновлено провадження у справі №904/6473/14 з 03.03.2015 та призначено до розгляду в засіданні на 03.03.2015.
Проведення призначеної судової експертизи доручалось Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. Заслуженого професора ОСОБА_2, але не було проведено вказаними експертними установами у зв'язку з відсутністю в інституті фахівців відповідної галузі знань.
Ухвалою суду від 20.05.2015 провадження у справі поновлено з 16.06.2015 та її розгляд призначено на 16.06.2015.
16.06.2015 від позивача за первісним позовом надійшли пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги за первісним позовом у повному обсязі.
У судовому засіданні, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 07.07.2015.
07.07.2015 від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи, в якому він пропонує суду перелік питань, які необхідно поставити на розгляд експерта, та просить суд проведення експертизи доручити Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз".
07.07.2015 від позивача за первісним позовом до суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі.
07.07.2015 від відповідача за зустрічним позовом надійшли додаткові письмові пояснення щодо зустрічної позовної заяви, в яких він зазначив, що згідно п. 3.1 договору, строк його дії закінчився 07.03.2015. Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Отже, на думку відповідача за зустрічним позовом, зустрічний позов щодо розірвання договору у будь-якому разі не підлягає задоволенню, а призначення експертизи у дані справі призведе до затягування строків її розгляду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2015 у справі № 904/6473/14 призначено судову експертизу. На розгляд експерта поставлені питання, які раніше ставилися судом.
Зобов'язано відповідача за первісним позовом - ТОВ "Трансмаг" здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження. Провадження у справі зупинено.
09.07.2015 відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2015 справу № 904/6473/14 направлено до Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз".
18.09.2015 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" надійшла справа № 904/6473/14 та лист № 535 від 14.09.2015, в якому повідомлено, що ТОВ "Трансмаг" не здійснив оплату за проведення судової експертизи, у зв'язку з чим матеріали справи повернуті до суду без виконання.
Ухвалою суду від 22.09.2015поновлено провадження у справі № 904/6473/14 та її розгляд призначено на 06.10.2015.
Ухвалою суду від 06.10.2015 розгляд справи відкладено на 26.10.2015.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа з ухвалою суду (2 т. а.с.12).
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”).
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
07.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "БТА Банк" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу (т.1 а.с.19).
Відповідно до пункту 1.1 договору, продавець зобов'язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього зазначену в п.2.1 цього договору грошову суму.
Згідно з пунктом 1.2 договору, за цим договором відчужується виробниче обладнання та устаткування, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34, а саме:
- лінія з виробництва свинцевої стрічки LCR 100-12/3.5 (Strip Manufacturing Line LCR 100-12/3.5);
- лінія з виробництва пластин (Expended Metal Line).
Пунктом 2.1 договору встановлено, що продаж відчужуваного майна здійснюється за ціною 47 248 795,10 грн., в тому числі ПДВ 7 874 799,19 грн.
Відповідно до акту прийому-передачі від 07.03.2014, відповідачем було передано позивачу товар, зазначений у п. 1.2 договору (т.1 а.с.22). В акті зазначено: обладнання наймачаем оглянуто, сторони претензій одна до одної не мають.
В той же день, 07.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "БТА Банк" (наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" (наймач) було укладено договір найму обладнання (далі - договір найму, 1 т. а.с. 23-26).
Відповідно до пункту 1.1 договору найму, наймодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати наймачеві у платне строкове користування наступне обладнання, що є власністю наймодавця, а саме:
- лінію з виробництва свинцевої стрічки LCR 100-12/3/5 (Strip Manufakturing Line LCR 100-12/3/5);
- лінію з виробництва пластин (Expanded Metal Line) (далі - обладнання).
Обладнання буде використовуватись наймачем за його цільовим призначенням (пункт 1.4 договору).
Згідно з пунктом 2.4 договору найму, обладнання вважається переданим у найм з моменту підписання акта прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.
На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду обладнання, що підтверджується актом приймання-передачі від 07.03.2014, підписаним обома сторонами та скріпленим печатками підприємств (1 т. а.с. 27). В акті зазначено: обладнання наймачаем оглянуто, сторони претензій одна до одної не мають.
Пунктом 4.1 договору найму встановлено, що плата за користування обладнанням в місяць становить 196 869,98 грн., в тому числі ПДВ - 32 811,66 грн.
Відповідно до пункту 4.3 договору найму плата за користування обладнанням нараховується з дати підписання акту прийому-передачі та до дати фактичного повернення обладнання.
Згідно з пунктом 4.4 договору найму плата за користування обладнанням здійснюється в національній валюті - гривні, в безготівковій формі шляхом зарахування на поточний рахунок наймодавця № 35783001 відкритий в ПАТ "БТА Банк", код банку 321723, в наступні строки:
- за перший місяць користування обладнанням протягом 3-х календарних днів з дня підписання акту прийому-передачі, зазначеного в п. 2.3 цього договору;
- за наступні місяці не пізніше останнього робочого дня календарного місяця, який передує місяцю користування обладнанням.
На виконання умов договору найму, за період березень-серпень 2014 року, сторонами було підписано акти передачі-приймання робіт (надання послуг) з користування обладнанням та позивачем за первісним позовом відповідачеві за первісним позовом були виставлені рахунки на оплату вартості найму обладнання на загальну суму 1 143 116,01 грн. (1 т. а.с. 28-38).
Відповідачем за первісним позовом вартість найму обладнання за період березень-серпень 2014 року у розмірі 1143116, 01 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно пунктом 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пунктів 4.3, 4.4 договору найму, строк оплати є таким, що настав.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача (за первісним позовом) про те, що позивачем (за первісним позовом) згідно акту приймання-передачі від 07.03.2014 було передано відповідачеві за первісним позовом несправне обладнання. Зазначаючи про це відповідач (за первісним позовом) посилається на акт технічної оцінки обладнання від 03.09.2014 та частину 6 статті 762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час користування обладнанням, протягом якого воно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає.
Так, пунктом 1.2 договору найму сторони встановили, що стан (якість) обладнання на момент передання його в найм за цим договором: задовільний.
Покупцем у актах прийому-передачі від 07.03.2014 як до договору купівлі-продажу так й до договору найму встановлено, що обладнання наймачем оглянуто. Сторони одна до одної претензій не мають (1 т. а.с. 27).
Отже, з вищевикладеного вбачається, що під час укладання договору купівлі-продажу відповідач (за первісним позовом) (продавець) передав позивачу (за первісним позовом) (покупцю) справне обладнання, яке в той самий день за договором найму було передано від позивача (за первісним позовом) відповідачу (за первісним позовом). При цьому в обох правочинах сторони встановили, що обладнання має задовільний стан, оглянуто та прийнято відповідною особою без будь-яких претензій та зауважень.
Відповідачем (за первісним позовом) та Публічним акціонерним товариством "Веста-Дніпро" було підписано акт технічної оцінки стану обладнання від 03.09.2014 (т.1 а.с.59), в якому зазначено, що при аналізі програмного реєстру визначено пошкодження файлів програми управління обладнанням. Знайти аналог керуючої програми не є можливим у зв'язку з тим, що подібне апаратне забезпечення вже не випускається, тому використання вищезазначеного обладнання для виготовлення акумуляторної продукції не можливе.
По-перше, наданий відповідачем до суду акт технічної оцінки стану обладнання від 03.09.2014, підписаний в.о.головного інженера ПАТ "Веста-Дніпро" та головним інженером ТОВ "Трансмаг" не є належним доказом несправності обладнання на момент передачі його наймачеві 07.03.2014, у розумінні статей 32 Господарського процесуального кодексу України, оскільки останній був складений майже через півроку після передачі обладнання у найм ТОВ "Трансмаг", яке весь цей час перебувало у його користуванні.
По-друге, вказаний акт не є належним доказом, оскільки його підписано головним інженером відповідача (за первісним позовом), тобто зацікавленою особо. Крім того, судом враховано і те, що особи, які склали цей технічний акт не попереджались про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.
Оскільки, вищезазначений акт не є експертизою, тому за клопотанням відповідача (за первісним позовом) призначалась судова експертиза, але відповідач (за первісним позовом) не оплатив її.
Для з'ясування технічного стану обладнання відповідач (за зустрічним позовом) звернувся до суду із клопотання про призначення судової експертизи для встановлення судовим експертом можливості використання обладнання за його цільовим призначенням (справності обладнання) (1 т. а.с. 165-166).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2015 у справі № 904/6473/14 призначено судову експертизу, на розгляд експерта поставлені наступні питання: 1. Чи можливе використання обладнання - лінії з виробництва свинцевої стрічки LCR 100-12/3/5 (Strip Manufakturing Line LCR 100-12/3/5) та лінії з виробництва пластин (Expanded Metal Line) за їх цільовим призначенням, а саме - для виготовлення акумуляторів? 2. У разі неможливості використання обладнання - лінії з виробництва свинцевої стрічки LCR 100-12/3/5 (Strip Manufakturing Line LCR 100-12/3/5) та лінії з виробництва пластин (Expanded Metal Line) за їх цільовим призначенням, визначити причини несправностей.
Зобов'язано відповідача за первісним позовом - ТОВ "Трансмаг" здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження (1 т. а.с. 218-219).
ТОВ "Трансмаг" попередню оплату вартості судової експертизи не здійснив, у зв'язку з чим матеріали справи № 904/6473/14 були повернуті до суду без виконання (2 т. а.с. 6).
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Пунктами 5.4.2-5.4.3 договору встановлено, що наймач зобов'язаний підтримувати обладнання в справному стані, проводити, у разі необхідності, за свій рахунок поточний ремонт обладнання. Нести витрати щодо утримання обладнання.
Таким чином, згідно умовам спірного договору, відповідальність за підтримання обладнання у справному стані, після прийняття його у найм, покладена на ТОВ "Трансмаг".
Витрати зі сплати судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом.
Щодо зустрічної позовної заяви, господарський суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту зустрічного позову ТОВ "Трансмаг" просить суд розірвати договір найму обладнання від 07.03.2014 на підставі частини першої статті 784 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 784 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі.
Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до п. 3.1 договору найму, строк найму за цим договором становить 1 рік з моменту підписання акту прийому-передачі. Будь-яких змін та доповнень до договору найму, що змінювали строк його дії сторони не підписували.
Згідно акту прийому-передачі вбачається, що обладнання було передане у день підписання договору найму, тобто 07.03.2014.
Виходячи з цього, строк дії договору найму, розірвання якого є предметом зустрічного позову, закінчився 07.03.2015.
Розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився).
Отже, позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом строку дії договору найму від 07.03.2014.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для розірвання в судовому порядку спірного договору найму від 07.03.2014 з підстав передбачених частиною 1 статті 784 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені первісного позову судові витрати у справі покладаються на відповідача за первісним позовом.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в зустрічному позові судові витрати покладаються на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Первісний позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 5; ідентифікаційний код 30325166) на користь Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 14359845) заборгованість у розмірі 1143116, 01 грн. та 22862, 32 грн. судовий збір, про що видати наказ.
У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 02.11.2015.
Суддя ОСОБА_3