27.10.15р. Справа № 904/8362/15
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький дім гарант", м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області
до відповідача-1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград Кіровоградської області
до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Сервіс", м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області
про стягнення 2 068,95 грн. заборгованості за договором поставки, 2 217,46 грн. 30% річних, 117,73 грн. пені
Суддя Бондарєв Е.М.
Представники:
Від позивача: Домрачев Є.М., довіреність № 1 від 05.10.2014 року, представник
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Купецький дім гарант" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості на суму 4 204,14 грн., з яких:
- 1 868,95 грн. основний борг;
- 2 217,46 грн. 30% річних;
- 117,73 грн. пеня
та солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Сервіс" 200,00 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки № 8-КД від 18.11.2010 року в частині своєчасної та повної оплати за товар отриманий у період з 29.08.2011 року по 26.10.2011 року, що підтверджується видатковими накладними:
- № КДРР4959 від 29.08.2011 року на суму 1 568,26 грн.;
- № КДРР5357 від 08.09.2011 року на суму 52,92 грн.;
- № КДРР5358 від 08.09.2011 року на суму 47,92 грн.;
- № КДРР5924 від 20.09.2011 року на суму 70,92 грн.;
- № КДРР5925 від 20.09.2011 року на суму 256,35 грн.;
- № КДРР6745 від 11.10.2011 року на суму 34,52 грн.;
- № КДРР6747 від 11.10.2011 року на суму 63,00 грн.;
- № КДРР7085 від 19.10.2011 року на суму 74,94 грн.;
- № КДРР7383 від 26.10.2011 року на суму 152,34 грн.,
а саме відповідач-1 зобов'язання виконав лише на суму 252,22 грн.
З урахуванням договору поруки від 17.06.2015 року за договором поставки № 8-КД від 18.11.2010 року сума позивач просить стягнути з відповідачів солідарно 200,00 грн.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, документи витребувані судом не надали.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.
Відповідачі своїх повноважних представників у судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресами, зазначеними у позові, які збігаються з адресами місцезнаходження відповідно до Спеціальних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.09.2015 року (а.с. 26-28, том 1).
Направлена господарським судом на адреси відповідачів кореспонденція повернулася з відмітками "за місцем обслуговування" та "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відзиву на позов відповідачі суду не надали. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 18.09.2015 року порушено провадження у справі з призначенням справи до розгляду в засіданні на 05.10.2015 року, після чого розгляд справи відкладався до 27.10.2015 року.
У судовому засіданні 27.10.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
18.11.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Купецький дім гарант" (далі - постачальник, позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - покупець, відповідач-1) було укладено договір поставки № 8-КД (далі - договір) згідно з п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти непродовольчі товари (далі - товари) відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.
Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару, якщо інший порядок переходу права власності на товар від постачальника до покупця не визначений постачальником (п.1.3. договору).
Відповідно до п.2.1 договору постачальник здійснює постачання товару, а покупець приймає та оплачує товар за цим договором окремими партіями. Кількість товару у кожній партії товару визначається виходячи з усної чи письмової заявки покупця та наявності товару у постачальника на момент отримання заявки, і вказується в первинних документах, які підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі) (п. 2.2 договору).
Згідно з п.2.3 договору передача товару за цим договором здійснюється в місці, щодо якого досягнуто усної або письмової домовленості між сторонами, і оформлюється накладною або актом прийому-передачі. Постачання товару до місця передачі товару здійснюється за рахунок постачальника. Факт постачання товару до місяця передачі товару підтверджується декларацією перевізника або іншим документом, що свідчить про поставку товару покупцю.
Ціна на кожне найменування товару за цим договором визначається виходячи з відпускних цін встановлених постачальником на момент отримання заявки покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі), якщо інше не визначено постачальником відповідно до умов цього договору (п.4.1. договору).
Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у національній валюті України (гривнях) в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. (п.4.2. договору)
При заборгованості за товар по декількох накладних отримані кошти будуть зараховуватися як погашення заборгованості за раніше отриманий товар, незалежно від призначення оплати, вказаного в платіжному дорученні (в призначенні платежу вказувати № договору та дату укладення договору) (п. 4.3. договору).
Відповідно до п.4.4 договору покупець сплачує 0% вартості кожної партії товару до моменту її передачі на підставі виставленої постачальником рахунку. Решту вартості кожної партії товару покупець сплачує в такому порядку:
- на протязі 30 днів з дня отримання товару 30% вартості товару;
- на протязі календарних 60 днів з дня отримання товару 70% вартості товару;
- на протязі календарних 90 днів з дня отримання товару 100% вартості товару.
Сторони домовились, що у разі не реалізації покупцем поставленого постачальником товару протягом 30 календарних днів з моменту його постачання покупець зобов'язаний за першою вимогою постачальника повернути йому увесь поставлений та не реалізований товар протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги. Повернення товару здійснюється транспортом постачальника (п.4.5 договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.6.1 договору).
На виконання вимог договору позивач в період з 29.08.2011 року по 26.10.2011 року поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 2 321,17 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача-1 (а.с. 13-21, том 1):
- № КДРР4959 від 29.08.2011 року на суму 1 568,26 грн.;
- № КДРР5357 від 08.09.2011 року на суму 52,92 грн.;
- № КДРР5358 від 08.09.2011 року на суму 47,92 грн.;
- № КДРР5924 від 20.09.2011 року на суму 70,92 грн.;
- № КДРР5925 від 20.09.2011 року на суму 256,35 грн.;
- № КДРР6745 від 11.10.2011 року на суму 34,52 грн.;
- № КДРР6747 від 11.10.2011 року на суму 63,00 грн.;
- № КДРР7085 від 19.10.2011 року на суму 74,94 грн.;
- № КДРР7383 від 26.10.2011 року на суму 152,34 грн.
Відповідач-1 за отриманий товар розрахувався частково на суму 252,22 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором щодо оплати за отриманий товар у відповідача-1 перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 2 068,95 грн., що є причиною виникнення спору.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати поставленого товару в сумі 2 068,95 грн. (2 321,17 грн. - 252,22 грн.) відповідач-1 не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 2 068,95 грн. є правомірними та підлягають задоволенню
У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Згідно з п.5.5 договору за порушення строку оплати товарів покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості.
Позивач нарахував та просить стягнути 30% річних за період з 25.01.2012 року по 21.08.2015 року у розмірі 2 217,46 грн.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення 30% річних у розмірі 2 217,46 грн.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В пункті 5.6 договору сторони передбачили, що якщо заборгованість покупця перед постачальником триває більше 2-х місяців також покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. При цьому нарахування пені за цим пунктом договору починається від самого першого дня прострочення покупця перед постачальником.
Позивач просить стягнути пеню у сумі 117,73 грн.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Відтак пеня складає 117,73 грн.:
- за період з 25.01.2012 року по 29.05.2012 року із заборгованості на суму 1 316,04 грн. - 68,44 грн.;
- за період з 25.01.2012 року по 08.06.2012 року із заборгованості на суму 100,84 грн. - 5,66 грн.;
- за період з 25.01.2012 року по 20.06.2012 року із заборгованості на суму 327,27 грн. - 19,97 грн.;
- за період з 25.01.2012 року по 10.07.2012 року із заборгованості на суму 97,52 грн. - 6,75 грн.;
- за період з 25.01.2012 року по 18.07.2012 року із заборгованості на суму 74,94 грн. - 5,43 грн.;
- за період з 25.01.2012 року по 25.07.2012 року із заборгованості на суму 152,34 грн. - 11,48 грн.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 117,73 грн. підлягають задоволенню.
17.06.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Купецький дім гарант" (далі - кредитор, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Сервіс" (далі - поручитель, відповідач-2) було укладено договір поруки (далі - договір поруки) за договором поставки № 8-КД від 18.11.2010 року.
Поручитель зобов'язується перед кредитором частково виконати грошові зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - боржник), за договором поставки №8-КД від 18.11.2010 року на поставку непродовольчих товарів, що укладений між кредитором і боржником (далі - основний договір), по оплаті за поставлений товар за основним договором (п.1.1 договору поруки).
Поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором солідарно в межах 200 грн. (п.1.3 договору поруки).
При невиконанні боржником зобов'язань за основним договором, зміст та правові наслідки якого відомі та зрозумілі поручителю, кредитор має право пред'явити поручителю вимогу. В такому разі поручитель зобов'язується протягом 3 банківських днів з дня отримання вимоги виконати зобов'язання боржника з оплати поставлених товарів за основним договором в межах, передбачених п. 1.3. цього договору (п. 2.1. договору поруки).
Відповідно до п.3.1 договору поруки у разі порушення боржником зобов'язань за основним договором поручитель зобов'язується самостійно виконати зобов'язання боржника перед кредитором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.
У випадку невиконання боржником зобов'язань за основним договором, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник відповідно до ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України в межах, передбачених п. 1.3. цього договору (п.4.1. договору поруки).
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором (п.4.3. договору поруки).
06.07.2015 року кредитор звернувся до поручителя з вимогою про оплату грошових коштів у розмірі 200,00 грн.
Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 Цивільного кодексу України).
Порука припиняється з припинення забезпеченого нею зобов'язання. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки (ч. 1, 4 ст.559 Цивільного кодексу України).
З огляду на викладене, враховуючи, що має місце прострочення виконання зобов'язання, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів основного боргу у розмірі 200,00грн., з відповідача-1 1 868,95 грн. основного боргу, 2 217,46 грн. 30% річних та 117,73 грн. пені.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача-1 у сумі 1 218,00 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Мікролайф-Сервіс" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, будинок 27/31, ідентифікаційний код 33808378) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький дім гарант" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 17, ідентифікаційний код 37215021) основний борг у розмірі 200,00 грн.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький дім гарант" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 17, ідентифікаційний код 37215021) основний борг у сумі 1 868,95 грн., 30% річних у сумі 2 217,46 грн., пені у сумі 117,73 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.11.2015 року.
Суддя Е.М. Бондарєв