28 жовтня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Литвинюк І. М.
суддів: Владичана А.І., Лисака І.Н.
секретар: Шерівська Ю.А.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи - Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, Управління Державної архітектурного-будівельної інспекції у Чернівецькій області, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 вересня 2015 року, -
У вересні 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7, треті особи - Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин, Управління Державної архітектурно будівельної інспекції у Чернівецькій області, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва.
Разом з позовною заявою позивачами подано заяву про забезпечення позову. В обґрунтування заяви посилалися на те, що відповідачка ОСОБА_7 незаконно, з порушенням державно-будівельних норм на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, розпочала будівництво житлового будинку з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, яке порушує їх право користуватися належним чином квартирою, а саме, будівництво негативно впливає на інсоляцію їх квартири. Тому, у випадку невжиття заходів по забезпеченню позову, виконання рішення по справі буде ускладнено, чи стане взагалі неможливим.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 вересня 2015 року заяву задоволено. Зобов'язано ОСОБА_7 не проводити будь-яких дій щодо
№22-ц/794/1465/15 Головуючий у 1 інстанції: Слободян Г.М.
Категорія: 6 Доповідач: Литвинюк І.М.
будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1, з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, до вирішення справи в суді по суті і виконання рішення суду.
На зазначену ухвалу суду ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви.
В апеляції вказує на те, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не звернув уваги на те, що у замовника в наявності декларація про початок виконання будівельних робіт, містобудівні умови та обмеження, історико-містобудівне обґрунтування, містобудівний розрахунок та робочий проект, а земельна ділянка використовується для будівництва на підставі державного акту на право постійного користування землею. Також суд не врахував, що припинення дій по будівництву може призвести до пошкодження та руйнування вже побудованих конструкцій.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір, а отже, з метою захисту порушеного права позивачів у користуванні і проживанні у власній квартирі, внаслідок негативного впливу самочинного будівництва на інсоляцію квартири АДРЕСА_1, можливого руйнування даної квартири і приходить до висновку, слід зобов'язати відповідача ОСОБА_7 не проводити будь-яких дій щодо будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом, до вирішення справи в суді по суті і виконання рішення суду.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову; забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Частиною 3 статті 152 ЦПК України встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст.ст.151,153 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.1 постанови Пленуму "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року № 9, єдиною підставою для забезпечення позову є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.
Пунктом 4 вказаної постанови унормовано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вимагають відповідача ОСОБА_7 усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва, яке порушує їх право користуватися належним чином квартирою АДРЕСА_1, а саме, негативно впливає на інсоляцію їх квартири.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що здійснення робіт по будівництву житлового будинку по АДРЕСА_1, з приміщеннями торгового призначення та перукарським кабінетом до вирішення справи по суті може утруднити в майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
При цьому суд врахував предмет позову і характер спору, пересвідчився в тому, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Вжиті судом заходи забезпечення позову, на час вирішення питання про забезпечення позову, є співмірними із заявленими позовними вимогами.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 324 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: