Ухвала від 02.11.2015 по справі 646/13178/15-к

Справа № 646/13178/15-к

№ провадження 1-кс/646/5227/2015

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015 року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , захисника - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ:

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_4 про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування скарги зазначив, що 21.08.2015 року звернувся до Генеральної прокуратури України з заявою про кримінальне правопорушення, вчинене суддями апеляційного суду Харківської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Однак, листом прокуратури Харківської області, за підписом заступника начальника управління 21 - начальника відділу 21/1 прокуратури області ОСОБА_8 , від 24.09.2015 року заявнику відмовлено у внесенні даних за його заявою до Єдиного реєстру досудового розслідування.

У зв'язку з викладеним звернувся до суду з відповідною скаргою.

ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав свою скаргу і просив слідчого суддю задовольнити її.

Захисник у судовому засіданні скаргу підтримав.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення заявника та його захисника, дослідивши подану скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить наступного висновку.

В частині 1 статті 303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, серед яких, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені частиною 5 статті 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 21.08.2015 року звернувся з заявою до Генеральної прокуратури України щодо вчинення кримінального правопорушення суддями апеляційного суду Харківської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яке полягало у відсутності в копії ухвали суду підпису всіх суддів, направлення справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду, а тому судді внесли до офіційного документу неправдиві відомості.

Листом прокуратури Харківської області від 24.09.2015 року заявника повідомлено, що підстави для несення відомостей за зверненням від 21.08.2015 року до Єдиного реєстру досудового розслідування відсутні.

Статтею 214 КПК України визначено, що після подання заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення відповідною посадовою особою (слідчим чи прокурором) обставин, що можуть свідчити про вчинення особою кримінального правопорушення, слідчий чи прокурор зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України.

Таким чином, обов'язок внесення до ЄРДР стосується лише тих відомостей, що можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою кримінального правопорушення.

Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, а тому критерієм внесення відомостей до ЄРДР є саме фактичні дані, що вказують на ознаки конкретного складу злочину.

Статтею 11 КК України надано визначення злочину як передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, зокрема, що свідчать про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину та інше.

Особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення. Заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення вважаються поданими з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність.

Разом з тим, вказана вище заява не містить відомостей про конкретні фактичні обставини, як б свідчили про вчинення суддями апеляційного суду Харківської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.

Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку №11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

Згідно з положенням ч. 2 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Це стосується і визначеного ст. 55 Конституції України права на судовий захист, яке включає в себе право на розгляд справи незалежним та неупередженим судом. Зниження рівня гарантій незалежності суддів опосередковано може призвести до обмеження можливостей реалізації права на судовий захист (п. п. 1.2, 1.3, 4.2, 4.3). Аналогічні роз'яснення змісту гарантій незалежності й недоторканності суддів надано у постанові Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13 червня 2007 р.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 21.08.2015р.

За таких обставин підстави для задоволення скарги відсутні.

Також, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність поновлення строку на звернення до суду, оскільки заявник дізнався лише 30.09.2015 року щодо наявності відповіді прокуратури Харківської області від 24.09.2015 року та зі скаргою звернувся 09.10.2015 року, тобто в межах 10 денного строку, визначеного ст. 304 КПК України.

Частиною 3 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_4 про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання і внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
53045433
Наступний документ
53045435
Інформація про рішення:
№ рішення: 53045434
№ справи: 646/13178/15-к
Дата рішення: 02.11.2015
Дата публікації: 21.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Категорія справи: