Справа № 643/16790/15-к
Номер провадження 1-кс/643/1464/15
16.10.2015 Московський районний суд м. Харкова у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,-
ОСОБА_4 05.10.15 року звернулася до суду зі скаргою на постанову слідчого СВ Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківський області ОСОБА_5 від 17.09.2015 року про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12013220470001196 за ч.2 ст.164, ч.1 ст.382 КК України в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, в зв'язку з чим просить визнати бездіяльність слідчого та процесуальних керівників незаконною.
Свою скаргу обґрунтовує тим, що постанова про закриття провадження у справі прийнята не законно,прийнята передчасно, оскільки досудове розслідування проведено та закрито з порушенням закону, в постанові містяться завідомо неправдиві відомості та не вірні висновки про відсутність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 164 та ч.1 ст.382 КК України. Прийняте слідчим рішення не відповідає дійсним обставинам справи та зібраним не в повному обсязі матеріалам кримінального провадження. Доказів на підтвердження об'єктивного та суб'єктивного складу злочину було зібрано та надано достатньо, але на них ніхто не звернув уваги. Вказане кримінальне провадження неодноразово закривали і кожен раз незаконно і всі були скасовані ухвалами слідчих суддів Просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження як незаконну, а бездіяльність слідчого та процесуальних керівників- прокурора прокуратури Московського району м.Харкова ОСОБА_3 та ОСОБА_7 -незаконною. ( а.с. 1-10)
В судовому засіданні заявник доводи скарги підтримала з підстав викладених у скарзі та просить її задовольнити. Також заявник вказала, що заява про скоєння ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ч.2 ст.164 КК України була нею подана 21.02.13 року, оскільки вироком Московського районного суду від 24.10.11 року ОСОБА_6 був визнаний винним та засуджений за ч.1 ст.164 КК України за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини і після вироку суду, продовжував на протязі 2012 року злісно ухилятися від сплати на утримання дитини аліментів, встановлених рішенням суду і у 2012 року вона не отримала жодної копійки від ОСОБА_8 аліментів на утримання дитини і докази цього є в матеріалах кримінального провадження та в матеріалах доданих нею до скарги- довідках ДВС, в зв'язку з чим вона змушена була звернутися у лютому 2013 року із заявою про притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.164 КК України. У квітні 2013 року вона подала заяву про притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.382 КК України, оскільки останній навмисно ухилявся від виконання судових рішень,за якими видані виконавчі листи, а саме -рішення Московського районного суду м.Харкова від 03.12.09 року про стягнення з ОСОБА_8 на її користь аліментів в розмірі 500 грн. щомісяця до досягнення дитиною 3 років, тобто до 06.01.11 року, рішення Московського райсуду м.Харкова від 26.08.2010 року за яким з ОСОБА_8 стягнуто на її користь 511562 грн. -
вартості майна; рішення Московського райсуда від 18.05.10 року про стягнення з ОСОБА_8 додаткових витрат на утримання дитини; та вироку Московського райсуда м.Харкова від 24.10.11 року за яким з ОСОБА_8 стягнуто на її користь моральна шкода в розмірі 3000 грн.
Прокурор просить відмовити в задоволенні скарги як необґрунтованої,вказавши, що досудове розслідування проведено відповідно до вимог КПК України, а постанова слідчого про закриття кримінального провадження є мотивованою та законною.
Слідчий ОСОБА_5 на розгляд скарги не з'явився, останній звільнився і в органах не працює, тому суд за згодою учасників процесу розглянув скаргу за його відсутність відповідно до ч.3 ст.306 КПК України.
Суд, вислухавши заявника, прокурора, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, приходить до висновку про те, що скарга підлягає задоволенню частково, а саме в частині скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження - підлягає задоволенню повністю, в інший частині задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст..2 КПК України, завданням кримінального провадження, насамперед, є захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Згідно до ч.4 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та скарги, 20.02.13 року ОСОБА_4 звернулася із заявою до Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст.164 КК України, дані відомості були внесені до ЄРДР за № 12013220470001196 за ч.2 ст.164 КК України, а 22.04.13 року ОСОБА_4 звернулася з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за умисне невиконання рішень суду, що набрали законної сили- рішення Московського районного суду м.Харкова від 03.12.09 року про стягнення з ОСОБА_8 на її користь аліментів в розмірі 500 грн. щомісяця до досягнення дитиною 3 років, тобто до 06.01.11 року, рішення Московського райсуду м.Харкова від 26.08.2010 року за яким з ОСОБА_8 стягнуто на її користь 511562 грн. - вартості майна; рішення Московського райсуда від 18.05.10 року про стягнення з ОСОБА_8 додаткових витрат на утримання дитини; та вироку Московського райсуда м.Харкова від 24.10.11 року за яким з ОСОБА_8 стягнуто на її користь моральна шкода в розмірі 3000 грн., ці відомості були внесені до ЄРДР за № 12013220470002543 за ч.1 ст.382 КК України.
Зазначені кримінальні провадження були об'єднанні в одне кримінальне провадження за № 12013220470001196.
По справі різними слідчими неодноразово виносилися постанови про закриття кримінального провадження за ч.2 ст.164 та ч.1 ст. 382 КК України в зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, які буди скасовані слідчими суддями ухвалами від 21.10.13 р., 11.03.15 року, 25.08.15 р.
Постановою слідчого СВ Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області від 17.09.2015 року ОСОБА_5 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013220470001196 від 21.02.13 року за ч.2 ст.164, ч.1 ст. 382 КК України- закрите у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, вказана постанова не вмотивована, незаконна та така, що винесена передчасно , оскільки не відповідає дійсним обставинам справи та зібраним доказам, що містяться в матеріалах кримінального провадження.
Так, слідчий, закриваючи кримінальне провадження, посилається на те, що у ОСОБА_6 відсутнє у власності майно, останній офіційно не працює та перебуває на обліку в центрі зайнятості з 22.07.14 року де отримує допомогу по безробіттю з якої проводяться відрахування
для виплати аліментів на користь ОСОБА_4 , а також ОСОБА_11 безпосередньо направляються гроші на рахунковий рахунок ДВС для подальшого спрямування ОСОБА_4 , в зв'язку з чим слідчий прийшов до висновку про відсутність умислу у ОСОБА_6 від ухилення від сплати аліментів - даний висновок слідчого є хибними, та таким, що суперечить доказам, які є в матеріалах кримінального провадження.
Так, вироком Московського районного суду від 24.10.2011 року ОСОБА_6 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.164 КК України і засуджений до 2 років обмеження волі з застосуванням ст..75 КК України- умовно з випробувальним терміном на 2 роки, та з останнього стягнуто на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. Вирок суду набрав законної сили.
Відповідно до вироку суду, ОСОБА_6 злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання дитини з 06.10.2009 року. ( а.с.54)
Також, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, довідок ДВС Жовтневого та Московського районів м.Харкова, ОСОБА_4 не отримувала аліменти від ОСОБА_6 за період 06.10.2009 по 15.11.2012 роки та з 01.11.12 р. по 30.04.13 р.
Тобто, як вбачається з вказаних довідок ДВС, наданих заявником до матеріалів скарги і які є і в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_6 після вироку Московського районного суду м.Харкова від 24.10.11 року, продовжував злісно ухилятися від встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), що змусило заявника - ОСОБА_4 звернутися 20.02.13 року із заявою до Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст.164 КК України та 22.04.13 року з заявою про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за умисне невиконання рішень суду, що набрали законної сили.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування не був встановлений час злісного ухилення ОСОБА_8 від спати аліментів на утримання дитини, передбачений ч.2 ст.164 КК України і цьому не дана оцінка в постанові про закриття провадження, оскільки предметом кримінального правопорушення передбаченого ст..164 КК України є кошти, що, за рішенням суду підлягають сплаті на утримання дітей, а об'єктом злочину є право неповнолітніх дітей на повноцінне життя та всебічний розвиток.
Оскільки злісне ухилення від сплати аліментів продовжувалося ОСОБА_6 , як особою, раніше судимою за злочин, передбачений статтею 164 КК України, протягом 2012 року, після вироку суду від 24.10.11 року, посилання слідчого на те, що у ОСОБА_6 відсутнє у власності майно, останній офіційно не працює та перебуває на обліку в центрі зайнятості з 22.07.14 року де отримує допомогу по безробіттю з якої проводяться відрахування для виплати аліментів на користь ОСОБА_4 , а також ОСОБА_11 безпосередньо направляються гроші на рахунковий рахунок ДВС для подальшого спрямування ОСОБА_4 - не мають під собою правового значення, оскільки останній став на облік до Центру зайнятості лише у 2014 році, після звернення ОСОБА_4 20.02.13 року із заявою до Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області про притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.164 і ч.1 ст.382 КК України, та протягом 2012 року взагалі жодної копійки аліментів на дитину не сплатив, як і не сплачував кошти за рішеннями судів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно, не вмотивована та підлягає скасуванню.
Крім цього, відповідно до ч.5 ст. 110 КПК України, мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Будь-яких мотивів прийняття постанови та їх обґрунтування оскаржуваний процесуальний документ не містить.
Також допущена суттєва неповнота досудового розслідування, тому постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню з направленням кримінального
провадження для подальшого досудового розслідування.
Під час досудового розслідування необхідно вірно встановити дати та проміжок часу скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6 .
Оскільки суд скасовує постанову слідчого , то визнавати його бездіяльність незаконною не доречно.
Що стосується вимог про визнання бездіяльність процесуальних керівників- прокурора прокуратури Московського району м.Харкова ОСОБА_3 та ОСОБА_7 -незаконною - вони не підлягають задоволенню, оскільки останні працюють в прокуратурі лише з червня 2014 року та як вбачається з матеріалів кримінального провадження прокурор прокуратури ОСОБА_3 як процесуальний керівник постійно надавав слідчому процесуальну допомогу та вказував не необхідність проведення процесуальних дій, а прокурор прокуратури ОСОБА_7 взагалі не здійснював процесуальне керівництво по даному кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст.303, 306-307,309 КПК України,-
Скаргу задовольнити частково.
Постанову слідчого СВ Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області ОСОБА_5 від 17.09.2015 року про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч.1 ст. 284, ст..110 КПК України внесене до ЄРДР за № 12013220470001196 від 21.02.13 року за ознаками ст.164 ч.2 , ч.1 382 КК України - скасувати.
Кримінальне провадження направити до прокуратури Московського району м. Харкова для організації подальшого досудового розслідування.
В іншій частині - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1 підпис
з оригіналом згідно слідчий суддя