23 жовтня 2015 року справа № 823/4816/15
м. Черкаси
11год. 30 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М.,
секретаря - Тараненка М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До суду з позовною заявою звернулась Золотоніська ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 626,20грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на час звернення з позовом до суду відповідач має податковий борг в розмірі 626,20грн. по податку на доходів фізичних осіб, який сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Оскільки, ОСОБА_1 зазначена сума заборгованості добровільно сплачена не була, позивач просив стягнути її в судовому порядку.
Позивач в судове засідання представника свого не направив, натомість в прохальній частині позовної заяви вимоги підтримав в повному обсязі та просив проводити розгляд справи за відсутності його представника, на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідач належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи до зали судового засідання повторно не прибула, свого представника не направила, заперечення або заява про розгляд справи за її відсутності на адресу суду не надходили.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.
Частиною 1 ст. 41 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем обліковується податковий борг зі сплати податку на доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 626,20грн., який виник за наступних обставин.
Посадовими особами контролюючого органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум до бюджету податку на доходи фізичних осіб фізичною особою - платником податку ОСОБА_1 за 2013 рік, про що складено акт від 19.09.2014 № 346/1700/НОМЕР_1. Висновками акту перевірки встановлено, що в порушення вимог ст.ст.16, 36, 37, 38, 49, 168, 176 та 179 ПК України відповідач не задекларувала та не сплатила до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2013 рік. Внаслідок вчинення вказаних порушень податковим органом визначено відповідачеві суму податкового (грошового) зобов'язання по додатку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 456,20грн. (364,96грн. - основний платіж та 91,24грн. - пеня) - ППР від 06.10.2014 № НОМЕР_2, а також застосовано штрафну (фінансову) санкцію за неподання податкової звітності в розмірі 170,00грн. - ППР від 06.10.2014 № НОМЕР_3.
У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, Золотоніською ОДПІ була вручена відповідачеві податкова вимога форми «Ф» від 19.11.2014 № 199-11.
У визначені законом терміни загальна сума податкового боргу по податку з доходів фізичних в розмірі 626,20грн. (456,20грн. + 170,00грн.) ОСОБА_1 добровільно сплачена не була, що спонукало податковий орган звернутися до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно норм ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.4 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (п.179.1 ст.179 ПК України).
Пунктом 46.1 ст.46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
У відповідності до п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації, що прямо визначено п.179.7 ст.179 ПК України.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст. 57 ПК України).
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 у встановлені законодавством строки суму податкового боргу по податку на доходів фізичних осіб в сумі 626,20грн. добровільно не сплатила, а податкову вимогу не оскаржила, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в дохід бюджету через Золотоніську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області податковий борг в сумі 626 (шістсот двадцять шість) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя С.М. Гарань
Постанова складена в повному обсязі 28.10.2015 року.