Справа № 367/4807/15-ц
28 жовтня 2015 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючої судді Саранюк Л. П.
при секретарі Данюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що 08 серпня 2008 року між ним з однієї сторони, та ОСОБА_2 з другої сторони, був укладений договір позики №105, згідно якого він передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 86800 доларів США ( вісімдесят шість тисяч вісімсот доларів США), а вона в свою чергу зобов'язувалась повернути йому грошові кошти у розмірі 86800 доларів США до 01 вересня 2009 року.
На підтвердження факту передачі коштів між ним та ОСОБА_2 був укладений Акт прийому - передачі грошових коштів за договором позики від 08.08.2008 р., підписаний обома сторонами.
На початку вересня 2009 року він зателефонував відповідачці з приводу повернення суми грошей, передбаченої вищезазначеним договором. ОСОБА_2 повідомила, що у неї виникли певні труднощі, а тому достатньої суми на даний момент вона не має, але запевнила, що від своїх зобов'язань відносно повернення коштів , вона не відмовляється і пообіцяла обов'язково розрахуватися у найближчий строк, на протязі року.
Він з розумінням поставився до складних обставин ОСОБА_2 і погодився почекати повернення коштів.
Так, за весь час ОСОБА_2 повернула йому у червні 2011 року суму у розмірі - 1500 дол. США, а також 22.10.2012 року - повернула йому іще 500 дол. США.
Він неодноразово звертався до ОСОБА_2 з приводу повернення усієї суми коштів але вона завжди повідомляла що кошти поверне пізніше, усі подальші його звернення до неї закінчувалися лише різного роду відмовками.
На даний час ОСОБА_2 незважаючи на умови договору позики № 105 від 08.08.2008 р. не виконує його умови та всіляко намагається ухилитися від виконання взятого на себе, вказаним договором, обов'язку.
Відповідно до п.7 договору позики № 105 від 08.08.2008 року укладеного між ним та ОСОБА_2, також передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний, на вимогу Позикодавця, сплатити суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Тому відповідно до умов договору позики та відповідно до чинного цивільного законодавства України, вважає за необхідне стягнути з відповідачки суму основного боргу-84800 дол. США, що становить станом на 26.06.2015 р. 84800 дол. США по курсу НБУ х 21,19= 1796912,00 грн.; суму 3% річних завесь прострочений період, а саме : 14925,84 дол.. США відповідно до курсу НБУ (21,19 станом на 26.06.15р) = 316278,54 грн.
Таким чином загальна сума боргу становить 1796912,00 грн. + 316278,54 грн.= 2113190,54 грн.
На даний час їхнє спілкування з відповідачкою стало неможливим, вона не відповідає на телефонні дзвінки, не намагається вирішити дане питання в досудовому порядку, що призводить до порушення його цивільних прав та змушує його звернутися з позовом до суду.
Вважає, що незаконними діями ОСОБА_2 , її відмовами, нехтуваннями його дзвінків, небажанням врегулювати даний спір у досудовому порядку на протязі всього часу завдало йому та його сім'ї значної моральної шкоди, яку він оцінює у 20 000,00 грн. (двадцять тисяч грн.).
Така моральна шкода завдана йому тим, що для отримання суми в розмірі 86800 дол. США і передачі їх відповідачці він уклав 08.08.2008 року кредитний договір № 2634/0808/55-023 що має назву - «Споживчий кредит під заставу житлової нерухомості» у Сведбанку на суму 76000,00 дол. США (сімдесят шість тисяч доларів США ) та сплачував щомісячні внески по кредиту у розмірі 1112.46 дол. США (одна тисяча сто дванадцять дол.. США 46 центів). Коли його особистих доходів не стало вистачати , вони змушені були з дружиною віддавати усі свої доходи на погашення кредиту, але і цих коштів щомісячно не вистачало . Тоді банк почав нараховувати штрафні санкції у вигляді пені, які ще більше збільшили його заборгованість перед банком.
Станом на 11.12.2013 року загальна сума його заборгованості перед банком становила 96484,66 дол.США. (дев'яносто шість тисяч чотириста вісімдесят чотири дол.. США , 66 центів). Що призвело до важкого фінансового становища усієї його родини, тим паче що заставою у даному договорі була квартира в якій вони проживають. Сведбанк, а потім і Факторингова компанія «Вектор плюс», яка 11.12.2013 року набула статус кредитора у даному кредитному договорі порушували їхній спокій у квартирі постійними дзвінками, в день та вночі, приходячи з погрозами до квартири у вихідні та святкові дні, вимагаючи терміново її звільнити або надати дозвіл виставити квартиру на торги. Він втратив спокій оскільки може позбутися єдиного житла довірившись та повіривши відповідачці.
У зв'язку з вищевикладеним просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у розмірі 2113190.54 грн. ( два міліонна сто тринадцять тисяч сто дев'яносто грн. 54 коп.) та судові витрати. Стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду у розмірі 20000.00 грн.
В судове засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.
У судове засідання відповідачка та її представник не з'явились, про час, місце та дату розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується телеграмою в матеріалах справи, причину неявки суду не повідомили а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу за їх відсутності та відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення в судовому засіданні.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення свідків - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 08 серпня 2008 року між позивачем ОСОБА_1 з однієї сторони, та ОСОБА_2 з другої сторони, був укладений договір позики №105, згідно якого він передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 86800 доларів США ( вісімдесят шість тисяч вісімсот доларів США), а вона в свою чергу зобов'язувалась повернути йому грошові кошти у розмірі 86800 доларів США до 01 вересня 2009 року.
На підтвердження факту передачі коштів між позивачем та ОСОБА_2 був укладений Акт прийому - передачі грошових коштів за договором позики від 08.08.2008 р., підписаний обома сторонами (а.с.9).
На початку вересня 2009 року позивач зателефонував відповідачці з приводу повернення суми грошей, передбаченої вищезазначеним договором. ОСОБА_2 повідомила, що у неї виникли певні труднощі, а тому достатньої суми на даний момент вона не має, але запевнила, що від своїх зобов'язань відносно повернення коштів , вона не відмовляється і пообіцяла обов'язково розрахуватися у найближчий строк, на протязі року.
Так, за весь час ОСОБА_2 повернула позивачу у червні 2011 року суму у розмірі - 1500 дол. США, а також 22.10.2012 року - повернула йому іще 500 дол. США.
Позивач неодноразово звертався до ОСОБА_2 з приводу повернення усієї суми коштів але вона завжди повідомляла що кошти поверне пізніше, усі подальші його звернення до неї закінчувалися лише різного роду обіцянками та запевненнями виконати свої зобов'язання та повернути кошти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей, того ж роду та такої ж якості.
На даний час ОСОБА_2 незважаючи на умови договору позики № 105 від 08.08.2008 р. не виконує його умови та всіляко намагається ухилитися від виконання взятого на себе, вказаним договором, обов'язку.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням є зобов'язання для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.7 договору позики № 105 від 08.08.2008 року укладеного між позивачем та ОСОБА_2, також передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний, на вимогу Позикодавця, сплатити суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Тому відповідно до умов договору позики та відповідно до чинного цивільного законодавства України, вважає за необхідне стягнути з відповідачки суму основного боргу-84800 дол. США, що становить станом на 26.06.2015 р. 84800 дол. США по курсу НБУ х 21,19= 1796912,00 грн.; суму 3% річних завесь прострочений період, а саме : 14925,84 дол.. США відповідно до курсу НБУ (21,19 станом на 26.06.15р) = 316278,54 грн.
Таким чином загальна сума боргу становить 1796912,00 грн. + 316278,54 грн.= 2113190,54 грн.
Незаконними діями ОСОБА_2, її відмовами, нехтуваннями дзвінків позивача, небажанням врегулювати даний спір у досудовому порядку на протязі всього часу завдало позивачу та його сім'ї значної моральної шкоди, яку він оцінює у 20 000,00 грн. (двадцять тисяч грн.).
Така моральна шкода завдана позивачу тим, що для отримання суми в розмірі 86800 дол. США і передачі їх відповідачці він уклав 08.08.2008 року кредитний договір № 2634/0808/55-023 що має назву - «Споживчий кредит під заставу житлової нерухомості» у Сведбанку на суму 76000,00 дол. США (сімдесят шість тисяч доларів США) та сплачував щомісячні внески по кредиту у розмірі 1112.46 дол.США (одна тисяча сто дванадцять дол.. США 46 центів). Коли його особистих доходів не стало вистачати, вони змушені були з дружиною віддавати усі свої доходи на погашення кредиту, але і цих коштів щомісячно не вистачало. Тоді банк почав нараховувати штрафні санкції у вигляді пені, які ще більше збільшили його заборгованість перед банком.
Станом на 11.12.2013 року загальна сума його заборгованості перед банком становила 96484,66 дол.США. (дев'яносто шість тисяч чотириста вісімдесят чотири дол.. США, 66 центів). Що призвело до важкого фінансового становища усієї його родини, тим паче що заставою у даному договорі була квартира в якій вони проживають. Сведбанк, а потім і Факторингова компанія «Вектор плюс», яка 11.12.2013 року набула статус кредитора у даному кредитному договорі порушували спокій у квартирі позивача постійними дзвінками, в день та вночі, приходячи з погрозами до квартири у вихідні та святкові дні, вимагаючи терміново її звільнити або надати дозвіл виставити квартиру на торги. Він втратив спокій оскільки може позбутися єдиного житла довірившись та повіривши відповідачці.
Відповідно до п.1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
22 жовтня 2012 року відповідачка повернула позивачу 500 дол. США що також говорить про визнання нею свого боргу.
Відповідачка повертала частками деякі кошти, а також позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом 29 травня 2014 року до Дніпровського районного суду м. Києва (за відомим йому місцем проживання відповідачки) про стягнення грошових коштів за даним договором позики. Представник ОСОБА_2 подав до суду заяву про апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження. В даній заяві зазначив, що ОСОБА_2 змінила місце проживання на ІНФОРМАЦІЯ_1.
Таким чином відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову хоча б одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Відповідно до ч.3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Таким чином, строк позовної давності обчислюється з моменту останньої виплати, тобто з 22 жовтня 2012 року або з моменту коли особа дізналась про порушення свого права з 06 березня 2014 року. Виходячи з вищезазначених обставин, позивач не пропустив строку позовної давності звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Керуючись ст. ст.526, 625, 1046 - 1050 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 15, 212-215, 224-226 ЦПК України суд,-
Позов задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 2 113 190 (два мільйони сто тринадцять тисяч сто дев'яносто) грн. 54 (п'ятдесят чотири) коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоди у розмірі 20 0000 (двадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 3 854 (три тисячі вісімсот п'ятдесят чотири) грн.
Повний текст заочного рішення буде виготовлено 02.11.2015 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: ОСОБА_8