Справа № 359/10029/15-к
Провадження № 1-КП/359/464/2015
«30» жовтня 2015 року
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
при секретарі ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014110240000745 від 23.07.2014 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Зноб-Новгородське, Середньо-Будського району, Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України -
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 жовтня 2015 року кримінальне провадження № 12014110240000745 направлено з Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області до Бориспільського міськрайонного суду Київської області для розгляду по суті.
23 жовтня 2015 року надійшов зазначений обвинувальний акт з додатками, після чого судом було призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого судового засідання прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому вважає за можливе призначити судовий розгляд. Крім того важає за можливе продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою, оскільки він закінчується 02.11.2015 року, а завершення судового розгляду зазначеного кримінального провадження до цього часу є не можливим, ризики, які слугували підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали і продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_5 відносно цього не заперечує, адвокат покладається на думку суду, інші учасники судового розгляду не зявились.
Заслухавши думку учасників судового провадження, та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку:
Статтею 384 КПК визначено, що прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. При цьому письмове роз'яснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначена норма імплементована у національне законодавство України й міститься у статті 21 КПК.
Критерії визначення складу суду, повноважного на розгляд кримінального провадження, встановлені нормою статті 31 КПК. Залежно від ступеня тяжкості злочину та (або) виду суб'єкта злочину провадження у суді першої інстанції здійснюється: професійним суддею одноособово, колегіально судом у складі трьох суддів, судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.
Інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.
Згідно Постанови Верховного Суду України від 25 червня 2015 року № 5-111кс15, прокурор під час досудового розслідування, але у будь-якому разі до моменту складання обвинувального акта, повинен роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз'яснення прокурора повинно бути додано до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.
Крім того, в доданому до обвинувального акту реєстрі не у повному обсязі розкриті анкетні дані свідків, які допитувались на досудовому слідстві. Зазначено лише прізвище та ініціали, що не дасть змоги ідентифікувати їх під час можливого судового допиту в судовому засіданні.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
На підставі наведеного слід дійти висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, оскільки останнім не виконанні вимоги ст. 384 КПК України.
Крім того у відповідності до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.
Судове провадження в даній справі до 02.11.2015 року, (строк, до якого діє запобіжний захід підозрюваному) - завершити не можливо.
Доцільність продовження тримання підозрюваного під вартою визначається судом з урахуванням обставин, викладених в ст.ст.177, 178 цього Кодексу.
Так, згідно з п. 1, п. 4, п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та продовжити кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити ці дії.
За п. 2, п. 4 та п. 5 ст.178 цього Кодексу суд зобов'язаний оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність або відсутність в підозрюваного постійного місця роботи.
Встановлено, що ризики, які слугували підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою не перестали існувати. З огляду на ці обставини у суду є підозри, що після звільнення підозрюваного з-під варти він буде переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Тому суд вважає, що ОСОБА_5 доцільно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 28.12.2015 року включно.
На підставі викладеного, керуючись п.1, п.4, п.5 ч.1, ч.2 ст.177, п.2, п.5 ст.178, ст. 291, ст. 314, 315, 372, ст. 384 КПК України, суд -
Обвинувальний акт з додатками, у кримінальному провадженні № 12014110240000745 від 23.07.2014 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Зноб-Новгородське, Середньо-Будського району, Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України - повернути прокурору Переяслав-Хмельницької міжрайонної прокуратури Київської області, для виконання вимог закону.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 28.12.2015 р. включно.
Утримувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Слідчому ізоляторі Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області.
Ухвала в частині повернення обвинувального акта прокурору може бути оскаржена, учасниками процесу, до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області, протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бориспільського міськрайонного суду
Київської області ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3