10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"30" серпня 2011 р. Справа № 0670/4023/11
номер рядка статистичного звіту 10.1
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Бучик А.Ю.
ОСОБА_1,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" червня 2011 р. у справі № 0670/4023/11 за позовом ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 863,46грн. ,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року позовні вимоги УПФУ в Олевському районі Житомирської області задоволені.
Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області заборгованість зі сплати страхових внесків за липень-вересень 2010 року в сумі 863,46 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що він перебуває на спрощеній системі оподаткування і не повинен сплачувати окремо внески до Пенсійного фонду.
Позивач та представник відповідача в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.
Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статті 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що що приватний підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області як особа, яка обрала особливий спосіб оподаткування.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд встановив, що відповідно до статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-1V з наступними змінами та доповненнями страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.
Законом України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 рок) № 2461 -VI підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону викладено в такій редакції : "Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розмір) страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленою від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески". Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що до 17 липня 2010 року діяла редакція підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення"" Закону, відповідно до якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачували страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Відповідач як приватний підприємець за липень - вересень 2010 року страхові внески до Пенсійного фонду України обчислив та сплатив у фіксованому розмірі (по 7.00 грн.), про що позивачем зазначено у розрахунку сум, які підлягають сплаті за III квартал 2010 року з урахуванням частини сум єдиного або фіксованого податків (а.є. 3).
Зміни, що відбулися у законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб - підприємців, відповідачем враховані не були, що призвело до заниження сум страхових внесків на 863.46 грн., а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195,196,200,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: А.Ю.Бучик
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області вул.Свято-Миколаївська , 31,м.Олевськ,Житомирська область,11001
3- відповідачу ОСОБА_4 підприємець ОСОБА_2 вул.Левчука,36,с.Тепениця,Олевський район, Житомирська область,11030