10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"16" серпня 2011 р. Справа № 2-а-4122/07
номер рядка статистичного звіту 8.1.5
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
ОСОБА_1,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" листопада 2007 р. у справі № 2-а-4122/07 за позовом ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_3 про стягнення податкової заборгованості ,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 МДПІ Житомирської області відмовлено за їх безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 МДПІ Житомирської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою задовольнити їх позовні вимоги повністю.
Апелянт зазначає, що судом при ухваленні постанови не враховано, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.05.2006 року відповідачем не оскаржено, а тому визначене податкове зобов"язання є узгодженим.
Позивач та представник відповідача в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.
Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статті 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оподаткування доходу, отриманого платником податків внаслідок прийняття ним в спадщину права на земельну частку (пай) та права власності на майновий пай члена КСП ім. Калініна має проводитися як оподаткування нерухомого та рухомого майна, майнових прав відповідно до ст. 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" з урахуванням положень пункту 13.1, 13.2 статті 13 цього Закону, а тому податкове повідомлення ОСОБА_2 МДПІ від 29.05.2006 року № 0000271930/0 про визначення відповідачу податкового зобов"язання в сумі 815,75 грн. є неправомірним.
Проте з таким висновком не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
ОСОБА_3 18 квітня 2005 року отримала спадщину у вигляді права на земельну частку (пай), що знаходиться в КСП ім. Калініна с. Ласки Народицького району Житомирської області.
Згідно п.1.11 ст. 1 ЗУ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" (далі Закон) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
02.03.2006 року ОСОБА_3 було подано до ОСОБА_2 МДПІ річну податкову декларацію, з якої вбачається, що нею в 2005 році одержано дохід у вигляді вказаної вище спадщини.
На підставі поданої декларації ОСОБА_2 МДПІ прийнято податкове повідомлення № 0000271930/0 від 29.05.2006 р., яким відповідачу було визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 815,75 грн.: 6275,00 грн. (вартість земельної частки) х 13 % (ставка оподаткування) = 815,75 грн.
Пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Вказане податкове повідомлення було отримано відповідачем 16.06.2006 р., а тому з цієї дати воно вважається узгодженим.
Відповідно до пп.5.2.5. п. 5.2 ст. 5 Закону з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.
Однак, відповідач податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 МДПІ № 0000271930/0 від 29.05.2006р. в судовому порядку не оскаржила.
Згідно частини другої пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону у разі коли відповідно до Закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі і відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отриманій податкового повідомлення про таке нарахування.
На момент звернення позивача до суду та по даний час нарахована сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена.
Підпунктом 15.2.1. п. 15.2. ст. 15 Закону у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
У зв'язку із тим, що податковий борг не був добровільно сплачений платником податків ОСОБА_3, то ОСОБА_2 МДПІ скористалася своїм правом та звернулася до суду про стягнення податкового боргу у судовому порядку.
Таким чином, постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права і вона підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови, якою слід задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 МДПІ Житомирської області в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.195,196, 202,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2007 року скасувати та ухвалити нову.
Позовні вимоги ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області 815,15 грн. податкової заборгованості з податку з доходів фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення № 0000271930/0 від 29.05.2006р.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: І.Ф.Бондарчук
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_2 міжрайонна державна податкова інспекція вул. Сабурова,20/1,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100
3- відповідачу ОСОБА_3 с.Ласки,Народицький район, Житомирська область,11400