10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"10" серпня 2011 р. Справа № 2а/1770/1059/2011
номер рядка статистичного звіту 6.2.1
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Бучик А.Ю.
ОСОБА_1,
при секретарі Лабунській Ю.В. ,
за участю представника позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 міжрайонної природоохоронної прокуратури на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" травня 2011 р. у справі № 2а/1770/1059/2011 за позовом Комунального підприємства "Здолбунівводоканал" до ОСОБА_2 районної державної адміністрації, третіх осіб - Корнинської сільської Ради Рівненської області, Здолбунівської міської Ради Рівненської області про визнання рішень суб'єкта владних повноважень нечинними ,
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року позовні вимоги Комунального підприємства "Здолбунівводоканал" були задоволені.
Визнані нечинними пп.3,4 розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 9 від 12.01.2010 року " Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду КП " Здолбунівводоканал" на території Корнинської сільської Ради".
Визнано нечинним розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 56 від 27.01.2010 року " Про внесення змін до розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 12 січня 2010 року № 9.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 природоохоронний прокурор, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову і ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що підстав для звільнення позивача від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва не має. Земельні ділянки загальною площею 1,0237 га., що розташовані на території Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області відведені для передачі позивачу в оренду строком на 49 років, виділялися останньому для обслуговування об'єктів КП «Здолбунівводоканал», а не для здійснення на цих ділянках будівництва таких об'єктів. Враховуючи викладене, вважає, що Голова ОСОБА_2 районної державної адміністрації цілком правомірно та законно виніс оскаржувані розпорядження, і, підстави для визнання їх нечинними відсутні.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статті 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції встановлено, що комунальне підприємство «Здолбунівводоканал» належить до комунальної власності м. Здолбуніва. 13 квітня 2009 року Головою Здолбунівської районної державної адміністрації на виконання вимог Закону України «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України»на 2006-2020 роки»та доручення заступника голови облдержадміністрації ОСОБА_3 від 31 липня 2008 року №1860/01-61/08 винесено розпорядження №209 «Про внесення змін та доповнень до програми «Питна вода Здолбунівського району на 2006-2020 роки».
Згідно п.3 Додатку до розпорядження голови адміністрації №209 від 13.04.2009 року Програми «Питна вода Здолбунівського району на 2006-2020 роки», з метою забезпечення населення м.Здолбунова якісною питною водою у достатній кількості передбачено проведення позивачем реконструкції артезіанських свердловин.
Згідно довідки Здолбунівськох міської ради Здолбунівського району Рівненської області №473 від 10 травня 2011 року реконструкція включає в себе виконання таких робіт: будівництво трансформаторної підстанції - для запуску в дію свердловини №15, яка станом на 01.05.2011 року є недіючою, знаходиться в стані консервації; будівництво повітряної лінії електропередач - для запуску в дію свердловини №15, яка станом на 01.05.2011 року є недіючою, знаходиться в стані консервації; будівництво підводячих трубопроводів до чотирнадцятої та п'ятнадцятої свердловин - для подачі питної води при аваріях на існуючих трубопроводах.
Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва здійснюється на підставі ст.ст.207-209 ЗК України, Постанови КМУ від 17.11.97 р. N 1279 "Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню".
Відповідно до частин 1-3 ст. 207 ЗК України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; а також втрати завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, а також у зв'язку із виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.
Згідно ч. 1 статті 208 Земельного кодексу України від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зокрема звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва об'єктів соціального забезпечення.
Відповідно до пп.3.2.9. п.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент прийняття оскаржуваного розпорядження №9 від 12 січня 2010 року, п.2 «Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 року N 1253 - до об'єктів соціальної інфраструктури віднесено об'єкти житлово-комунального господарства, у тому числі мережі постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення; будівлі і споруди, призначені для їх обслуговування (котельні, бойлерні, каналізаційні та водопровідні споруди, колектори та їх обладнання).
Суд першої інстанції зробив правильний висновок, що відповідно до зазначених норм законодавства об'єкти, які перебувають на балансі комунального підприємства «Здолбунівводоканал» - водопровідні та каналізаційні мережі, будівлі та споруди призначені для їх обслуговування, в тому числі і свердловини №14 та №15, відносяться до об'єктів соціального забезпечення.
Суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних розпоряджень відповідачем не враховувалися ті обставини, що всі об'єкти, які перебувають на балансі КП «Здолбунівводоканал» є об'єктами соціального забезпечення; що з метою забезпечення абонентів КП «Здолбунівводоканал» якісною питною водою у достатній кількості, згідно Програми «Питна вода Здолбунівського району на 2006-2020 роки» передбачено проведення реконструкції артезіанських свердловин, зокрема й свердловин №14 та №15, які розміщені на відведених для передачі в оренду земельних ділянках. Реконструкція артезіанських свердловин повинна проводитися за рахунок фінансування з державного бюджету та включає в себе будівництво ряду об'єктів соціального забезпечення, а саме: трансформаторної підстанції - для запуску в дію свердловини №15, яка станом на 01.05.2011 року є недіючою, знаходиться в стані консервації; повітряної лінії електропередач -для запуску в дію свердловини №15, яка станом на 01.05.2011 року є недіючою, знаходиться в стані консервації; підводячих трубопроводів до чотирнадцятої та п'ятнадцятої свердловин - для подачі питної води при аваріях на існуючих трубопроводах.
Так як об'єкти КП «Здолбунівводоканал», які розміщені на земельних ділянках, що підлягають передачі в оренду позивачу (14 та 15 свердловини), а також об'єкти, які передбачено збудувати на цих земельних ділянках в майбутньому, відносяться до об'єктів соціальної забезпечення, відповідач був зобов'язаний звільнити позивача від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва відповідно до ч.1 ст.208 ЗК України.
Враховуючи вищевикладене, постанова суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення , не встановлено. Твердження апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Рівненського природоохоронного прокурора залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: А.Ю.Бучик
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 підприємство "Здолбунівводоканал" вул.Незалежності,13,м.Здолбунів,Рівненська область,35705
3- відповідачу ОСОБА_2 районна державна адміністрація вул. Соборна, 195,м.Рівне,Рівненська область,33001