10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"15" липня 2011 р. Справа № 2А/1711/678/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Жизневської А.В.
ОСОБА_1,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "29" березня 2011 р. у справі № 2А/1711/678/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 29 березня 2011 року позовні вимоги задоволено .
Визнано протиправними управління Пенсійного фонду в м. Кузнецовську щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю осбі, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, у розмірі , встановленому ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Зобов'язано управління Пенсійного фонду в м. Кузнецовську здійснити перерахунок ОСОБА_2 починаючи з 11 вересня 2010 року додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як потерпілій від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії - в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком
Зобов'язано управління Пенсійного фонду в м. Кузнецовську виплачувати ОСОБА_2 додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як потерпілій від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії - в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком
В апеляційній скарзі управління Пенсійного Фонду України в м. Кузнецовську, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову в частині задоволених вимог скасувати та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат за вказаним законом проводиться за рахунок коштів державного бюджету, в межах наданих розрахунків та виділених коштів з державного бюджету.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_2 є непрацюючою пенсіонеркою та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в м. Кузнецовську, віднесена до 4 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач отримує виплати згідно зі ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.
За змістом ст. 51 зазначеного закону передбачено, що особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Стосовно доводів відповідача щодо незазначення судом першої інстанції кінцевої дати здійснення перерахунку пенсії , суд апеляційної інстанції вказує наступне.
Загальне поняття пенсії визначено в статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ, відповідно до якого пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.
Отже, суд приходить до висновку, що законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Відтак, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
Отже, позивач має право на отримання вказаних видів пенсії в визначеному у постанові суду першої інстанції розмірі з 11 вересня 2010 року постійно та без встановлення будь-якого обмеження кінцевим терміном або строком, на який призначається пенсія.
Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги з приводу того, що при розрахунку вказаного виду додаткової пенсії не застосовуються положення ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
У зв'язку з викладеним, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197,200. 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від "29" березня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: А.В. Жизневська
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_2 АДРЕСА_1,34400
3- відповідачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області м-н Будівельників, 2,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400