10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"13" липня 2011 р. Справа № 2а-7485/10/0670
номер рядка статистичного звіту 8.2.1
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Жизневської А.В.
ОСОБА_1,
при секретарі Лабунській Ю.В. ,
за участю представників позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі апеляційні скарги ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області та ОСОБА_3 облспоживспілки ОСОБА_2 виробничо-торгівельно-заготівельне підприємство на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" травня 2011 р. у справі № 2а-7485/10/0670 за позовом ОСОБА_3 облспоживспілки ОСОБА_2 виробничо-торгівельно-заготівельне підприємство до ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 облспоживспілки ОСОБА_2 виробничо-торгівельно-заготівельне підприємство задоволені частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2 ОДПІ № 0000772301/1 від 7.09.2010 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ОДПІ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нову постанову, якою відмовити повністю в задоволенні позову. Апелянт зазначає, що позивачем неправомірно збільшено валові витрати в декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року на суму витрат, не підтверджену відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, однак судом першої інстанції це не було враховано.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 облспоживспілки ОСОБА_2 виробничо-торгівельно-заготівельне підприємство просило скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статті 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 ОДПІ Житомирської області не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу підприємства облспоживспілки ОСОБА_2 виробничо-торгівельно-заготівельне підприємство слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції, задовольняючі частково позовні вимоги позивача, виходив з того, що в ході перевірки значення рядка 05.2 Декларацій „самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів” на загальну суму 38124 грн. контролюючим органом встановлено, що підприємством в зазначеному рядку декларації задекларовано суму заробітної плати та страхових внесків до фондів загальнообов'язкового страхування за 1 квартал 2008 року в розмірі 38124 грн.
В акті попередньої перевірки (акт № 159/23-01/01783263) від 08.09.08р., яка проводилась за період з 01.04.2006р. по 31.03.2008 року, при перевірці скоригованих валових витрат в. т.ч. і рядків 04.3 та 04.4 Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року, контролюючим органом не встановлено порушень правильності визначення та відображення у складі скоригованих валових витрат на оплату праці та суми страхових зборів до фондів державного загальнообов'язкового страхування.
За таких обставин податковим органом встановлено порушення п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.6, п.5.7 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами і доповненнями) підприємством неправомірно збільшено валові витрати в декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2008 року на суму витрат, не підтверджену відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обов'язковість ведення і зберігання яких, передбачена правилами ведення податкового обліку, що призвело до завищення скоригованих валових витрат за 3 квартали 2008 року на 38124 грн.
Вищевказане призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1692 грн., в тому числі 3 квартали 2008 року на суму 1692грн.,а у відповідності із спірним рішенням за зазначене порушення застосовано до платника фінансову санкцію в розмірі 846 грн.
Суд першої інстанції правильно не погодився з висновком контролюючого органу з огляду на те, що в судовому засіданні встановлено , що працівники податкового органу взагалі відмовились від перевірки вищезазначеного показника, посилаючись на акт попередньої перевірки. Крім того відповідачем проігноровано факт виправлення позивачем самостійно виявлених в попередніх звітних періодах помилок, а розмір понесених позивачем валових витрат на оплату праці та суми страхових зборів до фондів державного загальнообов'язкового страхування підтверджено документально витягом із головної книги підприємства за січень-березень 2008 року ( а.с.59-64) .
При прийнятті рішення в цій частині суд першої інстанції правомірно керувався п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) (далі Закон № 2181).
За таких обставин позивач правомірно скористався своїм правом на виправлення ним же виявлених помилок , а позиція податкового органу в даному випадку є не доведеною.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000782301/1 від 07.09.2010 року, суд першої інстанції без належних підстав дійшов висновку про безпідставність вимог позивача.
Колегією суддів встановлено, що в акті перевірки на сторінці 23 працівниками податкового органу зазначено, що підприємство правомірно відносило суму ПДВ, сплаченого при придбанні та ремонті основних засобів, до складу податкового кредиту повної декларації відповідно до положень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" / надалі - Закон/, що суперечить висновку перевіряючих про завищення податкового кредиту за травень 2009 року в сумі 35728 грн.
В п.п.7.4.3. п.7.4 ст.7 Закону, який на думку контролюючого органу, порушено позивачем, зазначено, що у разі коли товари / роботи, послуги/, виготовлені та/або придбані , частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого /нарахованого/ податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів /робіт,послуг/ в оподатковуваних операціях звітного періоду. Позивач здійснює господарську діяльність, яка відноситься до оподатковуваних операцій згідно п.4.1 ст.4 Закону за ставкою 20 %. Детальний перелік операцій, які не використовуються в оподатковуваних операціях зазначено в п.3.2 ст.3 Закону. В даному переліку відсутні операції із переробки м'яса, поставленого живою вагою від сільгоспвиробників. Отже колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було порушено пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону, як зазначав податковий орган.
Стосовно висновків податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту на суму 19838 грн. колегія суддів зазначає, що на протязі 2008 року та 1-2 кварталу 2009 року м"ясопереробний комплекс позивача функціонував, що підтверджено первинними документами, які були досліджені судом першої інстанції. Його ремонт здійснювався без зупинки виробництва, а згідно акту приймання в експлуатацію після ремонту комплекс був введений в повну експлуатацію 30 березня 2009 року. Порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затверджений постановою КМ України від 2.04.2009 р. № 291 " Про реалізацію пункту 11.21 ст.11 Закону України " Про податок на додану вартість" набрав чинності з 10 квітня 2009 року.
Враховуючи викладене, сума завищеного податкового кредиту по ремонту основних засобів, які були введені в експлуатацію 30 березня 2009 р. повинна визначатися із застосуванням коефіцієнту розподілу квітня-березня 2009 р. / 13,3 %/ та становити 10387,83 грн., що підтверджується і позицією, викладеною у листі ДПА України від 13.04.2009 р. № 7767/7/16-1117.
Стосовно завищення податкового кредиту у зв'язку з придбанням позивачем обладнання для забойного цеху в 2008 році / видаткова накладна № ПМ-0000449 від 30.09.2008 року/, яке було введено в експлуатацію 27 лютого 2009 року в сумі 15890 грн. колегія суддів зазначає, що контролюючим органом та судом першої інстанції зроблено висновок, що вказане обладнання почало використовуватися з травня 2009 року, хоча обладнання використовувалось позивачем для забою тварин в березня та квітні 2009 року, що підтверджено приймальними квитанціями про прийом худоби живою вагою та актами забою худоби.
Слід зазначити, що в лютому 2009 році п.11.21 ст.11 Закону України " Про податок на додану вартість" та п.6 Порядку обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого ПКМУ від 2.04.2009 р. № 291 / надалі - Порядок/ не діяв взагалі.
Підпунктом 2.2. листа ДПА України від 13.04.2009 р. № 7767/7/16-1117 надано роз'яснення, що товари / послуги/, основні фонди, виготовлені та/або придбані у період з 17.03.2009 р. по 31.03.2009 р., які використовуються для виготовлення готової продукції, загальною сумою із знаком "+" відображаються у рядку 16.4 "інші випадки" та у розділі ІІ " коригування податкового кредиту" додатка І " Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість / переробного підприємства/". Тобто коригування податкового кредиту проводиться по основних фондах, які придбані після 17.03.2009 р. Обладнання для забойного цеху було придбано в 2008 р. та введено в експлуатацію з 27 лютого 2009 р. та почало використовуватися для переробки м'яса живою вагою з 11.03.2009 р./ корінець приймальної квитанції № 061643 від 11.05.2009 р./, отже підстав для коригування податкового кредиту податковим органом не було.
Колегія суддів зазначає, що в серпні 2009 року позивач придбав пристрій для шпарки і зняття щетини свиней на суму 92016 грн., в т.ч. ПДВ 15336 грн. На підставі п. 6 Порядку підприємство здійснило розподіл податкового кредиту , застосувавши коефіцієнт розподілу серпня 2008 року в розмірі 17,1 %. В результаті чого в загальній декларації було відображено податковий кредит в розмірі 12714 грн., а в декларації переробного підприємства було відображено податковий кредит в розмірі 2622 грн. / 15336 грн.*17,1 %/.
Контролюючим органом без отримання будь-яких пояснень та аналізу первинних документів був зроблений безпідставний висновок, що придбаний основний засіб почав використовуватися виключно в операціях з виготовлення продукції з сировини, поставленої позивачу сільськогосподарськими виробниками в живій вазі та встановили завищення податкового кредиту у загальній декларації на суму 12714 грн.
Судом першої інстанції були безпідставно проігноровано факт, що у серпні-вересні 2009 р. обладнання для забою свиней не використовувалось позивачем взагалі, тобто підприємство мало право відображати всю суму податкового кредиту в загальній декларації. Висновок податкового органа і суду першої інстанції про те, що обладнання використовувалось виключно в операціях з виготовлення продукції із сировини, поставленої переробному підприємству сільгоспвиробниками в живій вазі є безпідставним і не підтверджено первинними документами.
Колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивача належним чином не обґрунтована, немає нормативно-правової оцінки доказів, що надані позивачем, а тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нової, якою позовні вимоги позивача слід задовольнити.
Керуючись ст.ст.195,196,198, 202,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу підприємства облспоживспілки ОСОБА_2 виробничо-торгівельно-заготівельне підприємство задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.05.2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000782301/1 від 07.09.2010 року скасувати та ухвалити нову.
Позовні вимоги підприємства облспоживспілки ОСОБА_2 виробничо-торгівельно-заготівельне підприємство задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000782301/1 від 07.09.2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 ОДПІ Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000772301/1 від 7.09.2010 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: А.В. Жизневська
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 облспоживспілки ОСОБА_2 виробничо-торгівельно-заготівельне підприємство вул.Жовтнева 10,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500
3- відповідачу ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області вул. Коротуна,3,,м. Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500