10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"14" червня 2011 р. Справа № 2-а-18/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Котік Т.С.
ОСОБА_1,
при секретарі Лабунській Ю.В. ,
за участю позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від "17" березня 2011 р. у справі № 2-а-18/11 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області про визнання незаконними дій та зобов"язання нарахувати та виплачувати пенсію ,
Постановою Коростишівського районного суду від 17 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, просив постанову суду скасувати та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити. Апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що він має право на пенсію, яка передбачена Законом України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірах, визначених ст.50, ч.4 ст.54 Закону.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262 від 9.04.1992 року.
Відповідно до ст.11 вищевказаного Закону передбачено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цим Законом.
Згідно статті 7 Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям , особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що для переходу на інший вид пенсії, а саме на пенсію по інвалідності по 3 групі, пов'язаній із наслідками аварій на АЕС, позивачу необхідно подати заяву про перехід з одного виду пенсії на інший. Одночасно при цьому подається заява про відмову від пенсії, яку він отримує на день звернення, так як він втрачає право на пенсію згідно Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на момент звернення до суду від пенсії, яка була призначена йому згідно Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не відмовився, офіційної заяви про перехід на пенсію по інвалідності по 3 групі, пов'язаній із наслідками аварій на АЕС, до органів Пенсійного Фонду України не звертався, а тому підстав для визнання дій відповідача незаконними не було.
Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 додаткову пенсію відповідно до ст.50 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з огляду на наступне.
Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Як встановлено судом першої інстанцій позивач є інвалідом 3 групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статті 50 цього ж Закону.
Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам 3-ї групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Розрахунок пенсії позивачу здійснено виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Вказана Постанова є чинною та її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень статті 50 вищезазначеного Закону, Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком, а тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено вимоги позивача.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів приходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апеляційної скарги з приводу помилкового застосування норм вказаного закону до спірних правовідносин, є безпідставними.
Постанова суду першої інстанції в частині відмови у визнанні неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати коштів, передбачених ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягає скасуванню з ухваленням нової, якою ці вимоги слід задовольнити з 5.07.2010 року з врахуванням виплачених коштів.
Керуючись ст.ст.195,196,198,202,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 березня 2011 року в частині відмови у визнанні неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати коштів, передбачених ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" скасувати та ухвалити нову.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 коштів, передбачених ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 коштів, передбачених ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 5.07.2010 року з врахуванням виплачених коштів.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: Т.С. Котік
ОСОБА_1
1- в справу
2 - позивачу Ковальчук Володимир Дмитрович пров. Назаренко, 1-а, кв.8,Коростишів,Житомирська область,12501
3- відповідачу ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Ольжича,7,м.Житомир,10003
4 відповідачу ОСОБА_4 Пенсійного фонду в Коростишівському районі, вул. Гагаріна , 2, м.. Коростишів, Житомирська обл, 12504