Ухвала від 13.07.2011 по справі 2а/1770/714/2011

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"13" липня 2011 р. Справа № 2а/1770/714/2011

номер рядка статистичного звіту 10.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Жизневської А.В.

ОСОБА_1,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 підприємця ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" квітня 2011 р. у справі № 2а/1770/714/2011 за позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області про визнання нечинними вимог про сплату боргу №Ф-227 від 01.02.2011р. та №Ф-599 від 01.11.2010 р. ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції, та постановити нову, якою задовольнити його позовні вимоги. Апелянт зазначає, що він є платником єдиного податку і не зобов"язаний сплачувати внески до пенсійного фонду.

Позивач та представник відповідача в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду. Представник відповідача надав заперечення, в якому просив розглядати справу без його участі.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статті 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та являється платником єдиного податку.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) страхувальниками є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно до пп. 4 п. 8 розділу ХV Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (стаття 5). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, на яких поширюється його дія; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

У статті 18 Закону зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

На момент виникнення спірних правовідносин ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлювалися Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Відтак, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які обрали особливий спосіб оподаткування, не залежить від статусу платника податку.

Згідно з п. 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому. Положення статті 6 Указу №727/98 про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечить, а отже застосуванню не підлягає.

Згідно із ст. 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", ст. 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" розмір мінімальної заробітної плати в Україні з 01.07.2010 р. - 888,00 грн., з 01.10.2010 р. - 907,00 грн., з грудня 2010 року 922,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для платників встановлюється ставкою 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати. Отже, мінімальний страховий внесок становить : з січня 2010 р. - 288,51 грн., з 1 квітня 2010 р. - 293,49 грн., з липня 2010 р. - 294,82 грн. у місяць, з жовтня 2010 р. - 301,12 грн.; з грудня 2010 р. - 306,10 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п. 8.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом 8.2 Інструкції передбачені випадки, в яких передбачені надсилання вимоги страхувальнику: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач, прийнявши вимоги про сплату позивачем недоїмки зі страхових внесків, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Враховуючи вищевикладене, постанова суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення , не встановлено. Твердження апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,200,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: А.В. Жизневська

ОСОБА_1

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_2 підприємець ОСОБА_3 вул.Козацький шлях, 39,с.Дядьковичі,Рівненська область

3- відповідачу ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області вул.Соборна, 195,м.Рівне,33001

Попередній документ
52947973
Наступний документ
52947975
Інформація про рішення:
№ рішення: 52947974
№ справи: 2а/1770/714/2011
Дата рішення: 13.07.2011
Дата публікації: 04.11.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: