10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"07" липня 2011 р. Справа № 2а-577/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Жизневської А.В.
ОСОБА_1,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 праці та соціального захиcту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "02" березня 2011 р. у справі № 2а-577/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 праці та соціального захиcту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнння бездіяльності протиправної та зобов'язання вченити дії ,
Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 2 березня 2011 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_3 коштів, передбачених ст. 37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов"язано ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - в розмірі 40% від розміру мінімальної заробітної плати щомісяця, за період з 16.08.2010 року по 1.02.2011 року, з урахуванням встановленого розміру мінімальної заробітної плати за кожен місяць даного періоду та фактично отриманих коштів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Рокитнівської райдержадміністрації Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Апелянт зазначив, що суд не дослідив та не проаналізував Закони України про Державний бюджет на відповідний рік щодо розміру видатків для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також не врахував, що кошти виплачувалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №936.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії осіб, та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. Позивач отримує виплати згідно зі ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28.02.91р. громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від
мінімальної заробітної плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від
мінімальної заробітної плати;
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від
мінімальної заробітної плати.
Дія вказаної норми була зупинена Законом України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“, який набрав чинності з 01.01.2008 року.
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення щодо зупинення дії ч. 1 ст. 37, ч. 2 ст. 39 вищевказаного Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
На підставі викладено, підстави для скасування постанови відсутні.
Керуючись ст.ст.195,197,200,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 праці та соціального захиcту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "02" березня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: А.В. Жизневська
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 с.Заболоття,Рокитнівський район, Рівненська область,34212
3- відповідачу ОСОБА_2 праці та соціального захиcту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області вул.Кірова 10,смт.Рокитне,Рокитнівський район, Рівненська область,34200