10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"07" липня 2011 р. Справа № 2а-183/11
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Жизневської А.В.
ОСОБА_1,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "24" лютого 2011 р. у справі № 2а-183/11 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнння бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 коштів, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язано ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Житомисрькій області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - в розмірі 40% від розміру мінімальної заробітної плати щомісяця, за період з 01.01.2009 року по 1.07.2009 року, з урахуванням встановленого розміру мінімальної заробітної плати за кожен місяць даного періоду, визначеного на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та фактично отриманих коштів.
Зобов'язано ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Житомисрькій області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 доплату до пенсії у відповідності до ч.1 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - у розмірах двох мінімальних заробітних плат щомісяця, за період з 1.01.2009 року по 1.07.2009 року, з урахуванням встановленого розміру мінімальної заробітної плати, визначеного на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та фактично отриманих коштів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначив, що суд не врахував, що кошти виплачувалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №936.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером, віднесений до 3 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який віднесено до зон радіоактивного забрудненн. Позивач отримує виплати згідно зі ст. ст. 37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28.02.91р. громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від
мінімальної заробітної плати;
Частиною 1 статті 39 цього Закону встановлено, що працюючим громадянам провадиться доплата, розмір якої у зоні гарантованого добровільного відселення становить дві мінімальні заробітні плати.
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
В 2009 році розмір виплат за вказаними статтями не зменшувався, а тому виплати необхідно проводити в межах визначених законом.
Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст.195,197,200,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "24" лютого 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: А.В. Жизневська
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_2 АДРЕСА_1,11500
3- відповідачу ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Ольжича, 7,м.Житомир,10003