10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
іменем України
"30" червня 2011 р. Справа № 2а/1770/131/2011
номер рядка статистичного звіту 8.2.3
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Жизневської А.В.
ОСОБА_1,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" квітня 2011 р. у справі № 2а/1770/131/2011 за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ,
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2011 року позовні вимоги ТОВ " Рівнетеплоенерго" задоволені повністю.
Визнані нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне № 001012344/0/23-318 та № 001002344/0/23-318 від 21.12.2010 року.
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Рівне , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову і постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано до спірних правовідносин норми п.1.11 ст.1, п.п. 7.7.2. п.7.7 ст.7, п.11.11 ст.11 Закону України " Про податок на додану вартість", а відтак безпідставно дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушень податкового законодавства.
Представники сторін в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.
Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статті 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ " Рівнетеплоенерго" були винесені податкові повідомлення-рішення :
1. № 001002344/0/23-318 від 21.12.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року в розмірі 357928 грн.
2. № 001012344/0/23-318 від 21.12.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 549818 грн., у тому числі за основним платежем 422937 грн. та 126881 грн. за штрафними санкціями.
Визнаючи вищевказані податкові повідомлення - рішення нечинними, суд першої інстанції встановив наступне.
При проведенні перевірки контролюючим органом за основу розрахунку касового методу взято весь податковий кредит вересня 2010 року / 176308 грн./, який сформовано позивачем на підставі податкових накладних від різних контрагентів за різного виду отримані товари, роботи, послуги.
При вирішенні даного спору суд першої інстанції виходив з того, що на час виникнення та існування спірних правовідносин питання нарахування, сплати до бюджету, бюджетного відшкодування податку на додану вартість були врегульовані Законом України " Про податок на додану вартість" / надалі - Закон/.
На підставі проведеного системного аналізу п.1.11 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1,7.7.2 п.7.7 ст.7, п.11.11 ст.11 Закону суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність зменшення податковим органом для ТОВ " Рівнетеплоенерго" податкового кредиту в розмірі 15308 грн. за вересень 2010 року.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.
Основними видами діяльності позивача є виробництво, збирання, розподілення пари та гарячої води для центрального опалення, виробництва енергії та інших цілей, виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими тепловими мережами та постачання теплової енергії.
Позивач у звітному періоді придбавав товари та послуги у юридичних осіб, які не зазначені в переліку пункту 11.11. статті 11 Закону. Вказані обставини були підтверджені дослідженими судом першої інстанції податковими накладними / а.с. 53-212 т.1/, виданими контрагентами позивача, які відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2010 року / а.с.46-52 т.1/.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що для застосування касового методу позивачем для визначення податкових зобов'язань з ПДВ за касовим способом, необхідною є наявність обов'язкових умов, а саме суб'єктного складу / фізичні особи, бюджетні установи, ЖЕКи з одного боку та позивач з іншого боку/ та наявність операцій з поставки теплової енергії, включаючи її транспортування позивачем вказаним особам.
Причому застосовувати касовий метод позивач зобов'язаний лише по фактах поставки товарів / послуг/, визначених в п.11.11 ст.11 Закону, а не будь-яких інших товарів/ послуг/, оскільки Закон не встановлює спеціальних правил щодо дати виникнення права на податковий кредит за придбаними товарами і отриманими послугами, які не входять до вищевказаного переліку, а тому в цій частині податкові відносини регулюються загальними нормами, які визначені статтею 7 Закону, тобто за першою подією.
Є неправомірним визначення контролюючим органом при розрахунках податкового кредиту за касовим методом процентного відношення податкового кредиту у розмірі 5 %.
Встановлення будь-якого процентного співвідношення в податковому зобов'язанні та використання його при розрахунку суми податкового кредиту Закон , як і будь-який інший закон з питань оподаткування, не передбачає.
Є правомірним висновок суду першої інстанції про незаконність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією вересня 2010 року в розмірі 357928 грн.
Судом встановлено, що в період з 10 по 30 серпня 2010 р. ДПІ у м. Рівне було проведено планову виїзну перевірку ТОВ " Рівнетеплоенерго" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 7.08.2009 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої складено акт від 6.09.2010 року за № 1310/23-100/31994540 / а.с. 213-242 т.1/
На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002902342/0 від 10.09.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 88731 грн.
Вказане податкове повідомлення - рішення позивачем було оскаржено в судовому порядку і постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 2.11.2010 року воно скасовано.
На даний момент постанова суду не набрала законної сили.
Суд першої інстанції правомірно вказав, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Відповідно до вказаної норми, суд дійшов обґрунтованого висновку, що неузгодженість податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного позивачу за актом планової перевірки, виключає правомірність обґрунтування висновків акту позапланової перевірки з покликанням на матеріали планової перевірки, до набрання законної сили судовим рішенням у справі, предметом розгляду якої є таке податкове зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення , не встановлено. Твердження апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: А.В. Жизневська
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" вул.Д.Галицького, 27,м.Рівне,33000
3- відповідачу ОСОБА_3 податкова інспекція у м.Рівне вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023