Головуючий у 1-й інстанції: Іванків О.В.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"18" вересня 2012 р. Справа № 2-а-6620/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Євпак В.В.
ОСОБА_2,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "05" жовтня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача - управління Пенсійного фонду України - нарахувати та виплатити позивачу , як інваліду 2-ої групи, державну пенсію в розмірах, передбачених ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії та додаткову пенсію в розмірах передбачених ст. 50 цього ж Закону.
Зобов"язано ОСОБА_4 Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 державну пенсію у відповідності до ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи із розрахунку 8 (вісім) розмірів мінімальної пенсії за віком,та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% встановленого законодавством розміру мінімальної пенсії за віком, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановлених чинним законодавством, з 13 квітня 2011 року по 22 липня 2011року, з урахуванням фактично виплачених сум та зміни розміру прожиткового мінімуму.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач - ОСОБА_4 Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області просить постанову суду скасувати. Зазначає, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду першої інстанції, через порушення норм матеріального та процесуального права, виключивши кінцеву дату перерахунку та виплати основної та додаткової пенсії.
Відповідно до ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга УПФ не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_3 - підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи, віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статті 50 цього ж Закону.
Відповідно до частини 4 статті 54 вищезазначеного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 Закону інвалідам ІІ групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу (ст.53 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Розрахунок пенсії позивачу здійснено виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", а тому суд обґрунтовано визнав дії ОСОБА_4 Пенсійного фонду України протиправними в частині відмови позивачу перерахувати пенсію відповідно до вимог ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Доводи апелянта щодо правомірності дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Порядок обчислення пенсій за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523, яка є чинною.
Пунктом 2 постанови від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень статей 50, 54 вищезазначеного Закону, Кабінетом Міністрів України установлено розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком, а тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено частково вимоги позивача.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком. Адже чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком. Тому посилання в апеляційній скарзі з приводу помилкового застосування норм вказаного закону до спірних правовідносин є безпідставними.
Як встановлено судом, пенсія позивачу виплачувалась у розмірах, що не відповідають вимогам наведених статей, що є порушенням прав останнього та підставою для відновлення таких прав.
В той же час, колегія суддів вважає, що зазначення кінцевої дати проведення перерахунку пенсії, за обставин, коли позивач наполягає на здійсненні відповідного перерахунку та виплат на постійній основі, є помилковим.
Зазначений висновок базується на такому.
За визначенням, наведеним в абзаці дев'ятому статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Таким чином, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.
Додаткова пенсія, є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Таким чином, у разі відсутності спору про право особи на отримання пенсії та додаткової пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, немає підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплат, певним часовим проміжком, крім випадків, передбачених законом.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області залишити без задоволення..
Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "05" жовтня 2011 р. змінити, виключивши з резолютивної частини слова та цифри " по 22 липня 2011року включно".
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: ОСОБА_5 ОСОБА_2
ОСОБА_1
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 вул.Меліоративна,19,смт. Володимирець,Рівненська область,34300
3- відповідачу ОСОБА_4 Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області вул. Соборна, 28,смт. Володимирець,Рівненська область,,34300