29 жовтня 2015 року Справа № 876/2645/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Большакової О.О.,
суддів Судової-Хомюк Н.М., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду міста Львова від 30 січня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови у перерахунку пенсії у відповідності до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» за період з 01.04.2013 року протиправною; зобов'язання надати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 20% грошового забезпечення з 01.04.2013 року та у розмірі 40% з 01.04.2013 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 зі змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 161, наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595; зобов'язання нарахувати, виплатити та виплачувати в подальшому пенсію з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 20% грошового забезпечення з 01.04.2013 року та 40% з 01.09.2013 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 зі змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 161, наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595.
Постановою Галицького районного суду міста Львова від 30 січня 2014 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Із таким судовим рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати постанову та прийняти нову - про задоволення позовних вимог. Обгрунтовуючи свою незгоду із судовим рішенням, зокрема, зазначив, що він є військовим пенсіонером та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ». Зазначає, що має право на перерахунок пенсії у зв'язку з введенням з квітня 2013 року щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди». Проте, управління Пенсійного фонду незаконно відмовило йому у проведенні такого перерахунку. Вирішуючи спір, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що вказана винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, адже така має постійний характер. Суд не дослідив належним чином поняття грошового забезпечення,чим порушено вимоги ст. 159 КАС України.
У судове засідання позивач не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду повідомлено не було.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Голдун З.В. у судовому засіданні заперечила щодо задоволення апеляційної скарги та просила залишити оскаржуване рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Львівській області як військовий пенсіонер та отримує пенсію на підставі Закону № 2262-ХІІ.
Із метою здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з введенням щомісячної додаткової грошової винагороди позивач 21.08.2013 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із відповідною заявою.
04 вересня 2013 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку його пенсії (а.с. 6-7).
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для перерахунку з таких мотивів.
Частиною 1 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому, середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 889 установлено, що з 01 жовтня 2010 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, виплачується щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
13 березня 2013 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 161, якою внесено зміни до постанови № 889, підпункт 1 пункту 1 якої, викладено в наступній редакції: «Установити щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення».
При цьому, військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) щомісячна додаткова грошова винагорода встановлюється у розмірах: з 01 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення (підпункт 2 пункту 1 постанови КМУ № 889).
Наказом № 595 Міністр оборони України затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.
Підпунктом 2.2 пункту 2 цієї Інструкції встановлено розміри винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу (крім зазначених у підпункті 2.1 цього пункту), зокрема, з 01 квітня 2013 року - до 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 вересня 2013 року - до 40 відсотків місячного грошового забезпечення.
У пункті 5 вказаної Інструкції в редакції, що діяла на час звернення позивача за перерахунком пенсії, визначено, що винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
При цьому, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 8 Інструкції), а її розміри встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік (пункт 9 Інструкції).
Отже, із змісту наведених норм видно, що щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена наказом МО України № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 2262-XII.
Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року (№ 21-368а13) та від 15 липня 2014 року (21-234а14).
Правова позиція Верховного Суду України є обов'язковою для судів нижчих ланок.
Отже, підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням щомісячної додаткової винагороди в розмірі 20 %, 40 % немає.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку та правильно застосував норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 199, 200, 205 КАС України, суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Галицького районного суду міста Львова від 30 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді Н.М. Судова-Хомюк
В.Я. Макарик
Повний текст виготовлено 29 жовтня 2015 року.