22 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1625/15
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування розпорядження,
В березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комінтернівської РДА Одеської області про визнання протиправним та скасування розпорядження №2306/А-2012 від 16.11.2012р. «Про надання громадянці України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області».
Позов обґрунтовував тим, що земельна ділянка, щодо якої ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, знаходилася в користуванні Садівничого товариства «Пограничник» на підставі рішення виконавчого комітету Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області №108 від 17.12.1992р. На день звернення до райдержадміністрації із заявою про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_2 не була її користувачем та не перебувала у складі членів СТ «Пограничник», а тому, згідно ст.ст.116, 118 Земельного кодексу України, не мала правових підстав для вирішення питань по приватизації земельної ділянки на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області. В оскаржуваному розпорядженні відсутні точні відомості про місце розташування земельної ділянки, яка підлягає приватизації.
Комінтернівська РДА Одеської області проти позову заперечувала, зазначивши, що позивачем не надано документів, які підтверджують, що виділена гр. ОСОБА_2 земельна ділянка знаходилась у його користуванні. Також, відповідач знаходить безпідставним посилання ОСОБА_1 на рішення виконавчого комітету Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області №108 від 17.12.1992р., так як вказаним рішенням земельні ділянки виділено окремо кожному громадянину - члену Садівничого товариства «Пограничник» по 600 кв.м., а не самому товариству. Садівниче товариство «Пограничник» за відсутністю жодного рішення уповноваженого органу державної влади, офіційних документів, що посвідчують право на земельну ділянку фактично незаконно використовувало її, розподіляючи ділянки між членами товариства. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2015р. позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити. В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом зроблено невірний висновок про те, що у СТ «Пограничник» не виникло права користування земельною ділянкою та не враховано надану позивачем копію рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2008р. у справі №12/21-08-4343 за позовом СТ «Пограничник» до Комінтернівської РДА Одеської області, Фонтанської сільської ради про визнання права користування земельною ділянкою та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки. При винесенні постанови судом не враховано положення ч.2 ст.35 Земельного кодексу України, відповідно до якої чинне земельне законодавство України надає членам садівничих товариств право користування земельними ділянками наданих садівничим товариствам. У зв'язку з цим, апелянт вважає незаконним прийняття відповідачем розпорядження на користь особи, яка не є членом СТ «Пограничник».
Належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду Комінтернівська РДА Одеської області в судове засідання не прибула, представник апелянта подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а тому, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що садівниче товариство «Пограничник» існує з 1992 року відповідно до рішення виконавчого комітету Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 17 грудня 1992 року №108.
Відповідно до витягу з протоколу №24 від 07 жовтня 2011 року загальних зборів СТ «Пограничник», членської книжки садовода серії АО №000298, довідки від 22 квітня 2013 року №837 СТ «Пограничник», викопіювання з карти землекористування, ОСОБА_1 являється членом товариства та за ним закріплено земельну ділянку №1 загальною площею 0,06 га, яка знаходиться по вул.Лиманна на території СТ «Пограничник» в СМ «Вапнярський» на землях Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. (а.с.92)
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даної ділянки безоплатно у власність, наказом Головного управління Держземагенства в Одеській області від 16 червня 2014 року №15-462/14-14-СГ позивачу наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даної ділянки у власність для ведення садівництва площею 0,06 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території СТ «Пограничник» за адресою: вул.Лиманна, 1, СМ «Вапнярський», Фонтанська сільська рада, Комінтернівський район, Одеська область (за межами населеного пункту). (а.с.36)
Державним підприємством «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблений відповідний проект землеустрою та направлений для погодження в Управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області.
Листом від 22.09.2014р. №4311 Управління Держземагенства у Комінтернівському районі повідомило позивача, що відповідно до листа Комінтернівської РДА Одеської області від 08.09.2014р. №1314/02-17/07/02/2000 на земельну ділянку, зазначену в картографічному матеріалі, що відводиться у власність ОСОБА_1, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва іншій особі на підставі розпорядження Комінтернівської РДА від 16.11.2012р. №2306/А-2012. (а.с.35)
На звернення ОСОБА_1 до Комінтернівської РДА із запитом на отримання публічної інформації, листом від 15.01.2015р. вих.№6/01-2015, він отримав копію розпорядження №2306/А-2012 від 16.11.2012р. «Про надання громадянці України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області». (а.с.10)
Не погодившись з вказаним розпорядженням ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування розпорядження Комінтернівської РДА №2306/А-2012 від 16.11.2012р. суд першої інстанції дійшов висновку, що при прийнятті спірного розпорядження про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безплатно у власність для ведення садівництва Комінтернівська РДА діяла в межах наданих їй повноважень, а у позивача не виникло відповідно до закону право користування спірною земельною ділянкою, так як жодного рішення компетентного органу державної влади щодо передачі у користування СТ «Пограничник» чи його членам земельних ділянок не приймалось, вказані особи не отримували відповідного державного акту про право власності чи користування земельної ділянки та він не був зареєстрований у Державному земельному кадастрі.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 35 Земельного кодексу України установлено, що громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Відповідно до частини 5 названої статті Земельного кодексу України приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
За змістом частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До клопотання додається погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Згідно частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара.
За приписами частини 5 статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
В матеріалах справи міститься лист СТ «Пограничник» №15/19 від 12.02.2015р., в якому товариство засвідчило, що з моменту вступу позивача у члени СТ «Пограничник» земельна ділянка №1 площею 0,06 га, яка знаходиться у його користуванні, іншим особам не передавалась і на загальних зборах питання про таку передачу не розглядалось. (а.с.40)
За змістом довідки СТ «Пограничник» від 12.02.2015р. гр. ОСОБА_2 не перебувала і не перебуває у складі членів товариства, земельні ділянки для ведення садівництва їй у користування на надавались. (а.с.39)
З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів знаходить обґрунтованими доводи апелянта, що при прийнятті розпорядження №2306/А-2012 від 16.11.2012р. про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення садівництва, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1, Комінтернівська РДА порушила право позивача на користування цією земельною ділянкою та на отримання її у власність.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту «г» частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
А відтак, адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування розпорядження Комінтернівської РДА є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо доводів відповідача, що земельна ділянка площею 13,7 га СТ «Пограничник» не виділялась, то колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 17.12.1992р., за результатами розгляду заяв громадян України садово-городницького товариства «Пограничник» про виділення їм земельних ділянок під садівництво і дачне будівництво, виконкомом Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області прийнято рішення №108 «Про виділення земельних ділянок для індивідуального садівництва дачного будівництва», яким виділено земельні ділянки по 600 кв.м. під садівництво та дачне будівництво на землях ДЗЗ, на незручних із виступаючими на поверхню твердих порід в районі правого берега Великого Аджаликського лиману з північного боку села Вапнярки. (а.с.14)
Так, згідно рішення господарського суду Одеської області від 21 листопада 2008 року у справі №12/21-08-4343 визнано право користування земельною ділянкою загальною площею 13,7 га за СТ «Пограничник». (а.с.19-21)
В п.1.4 статуту СТ «Пограничник» зазначається, що Товариству для досягнення статутних завдань органами виконавчої влади надана земельна ділянка загальною площею 13,7га за адресою між селами Олександрівка і Вапнярка Комінтернівського району Одеської області на схилах Великого Аджаликського лиману, відповідно до Земельного кодексу України.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28 травня 2012 року у справі №5017/921/2012 за позовом Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області до СТ «Пограничник» про заборону використання земельної ділянки площею 13,7 га, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 02 листопада 2012 року, у задоволенні вказаного позову Комінтернівській районній державній адміністрації Одеської області було відмовлено. (а.с.93-105)
Зокрема, у вказаних рішеннях у справі №5017/921/2012 зазначено, що на підставі рішення виконкому Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області №108 від 17.12.1992р. у СТ «Пограничник» виникло право користування земельною ділянкою загальною площею 13,7 га між селами Олександрівка і Вапнярка Комінтернівського району Одеської області на схилах Великого Аджаликського лиману, у зв'язку з чим посилання Комінтернівської РДА про самовільне зайняття товариством земельної ділянки є необґрунтованими.
Рішенням Фонтанської сільської ради №367-V від 08 серпня 2008 року СТ «Пограничник» виданий дозвіл на розробку містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства, з затвердженням списків громадян-членів товариства, назв вулиць та номерів ділянок з закріпленням номерів земельних ділянок за кожним членом товариства.
Розпорядженням Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області №560/А-2009 від 02 квітня 2009 року СТ «Пограничник» дозволено розробку містобудівного обґрунтування розміщення садівничого товариства за вищевказаною адресою, з метою оформлення права постійного користування.
28 серпня 2009 року розпорядженням Комінтернівської райдержадміністрації Одеської області №918/А-2009 визнано таким, що втратило чинність розпорядження №560/А-2009 від 02 квітня 2009 року.
В подальшому, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року у адміністративній справі №2а-13338/09/1570 зазначене розпорядження Комінтернівської райдержадміністрації Одеської області №918/А-2009 від 28 серпня 2009 року було скасовано.
Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Згідно п.7 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції 2001 року), громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки, одержані ними до 01 січня 2002 року у власність, тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.
Неоформлення в повному обсязі документів на землю не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою, так як перелік підстав для припинення права власності права користування, передбачений ст.ст. 140-141 Земельного кодексу України, є вичерпним.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що право користування земельною ділянкою площею 13,7 га у СТ «Пограничник» виникло у 1992 році та не припинилось з 2002 року у зв'язку з введенням в дію нового Земельного кодексу України, а тому питання про приватизацію земельних ділянок, що знаходяться в межах ділянки площею 13,7 га, повинні були вирішуватися з врахуванням інтересів СТ «Пограничник» та його членів.
Апеляційний суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту та його право користування спірною земельною ділянкою повинно було враховуватися суб'єктом владних повноважень при ухваленні оскаржуваного розпорядження. Відповідачем порушений порядок приватизації земельної ділянки, встановлений ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, в частині наявності погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Як зазначалось вище, громадянка ОСОБА_2, відносно якої ухвалене оскаржуване розпорядження, на день звернення до Комінтернівської районної державної адміністрації із заявою про приватизацію даної земельної ділянки, не була користувачем даної земельної ділянки, а тому не мала, згідно ст.ст. 116, 118 ЗК України, правових підстав для вирішення питань по приватизації даної земельної ділянки. Крім того, в оскаржуваному розпорядженні відсутні точні відомості про місце розташування земельної ділянки, яка підлягає приватизації.
При вирішенні спору суд першої інстанції не дав належної правової оцінки тим обставинам, що на момент прийняття оскаржуваного розпорядження і на даний час рішення виконавчого комітету Фонтанської сільської ради народних депутатів Комінтернівського району Одеської області від 17.12.1992р. №108 є чинним.
Колегія суддів вважає, що надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради є неправомірним, та позбавляє ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на отримання у власність земельної ділянки в межах установлених норм безоплатної передачі.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Апеляційний суд вважає, що Комінтернівська РДА Одеської області, як суб'єкт владних повноважень, не довела законності розпорядження №2306/А-2012 від 16.11.2012р. «Про надання громадянці України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області» та відповідності його вимогам Земельного кодексу України. Як наслідок, позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування вказаного розпорядження підлягає задоволенню.
Оскільки висновки Одеського окружного адміністративного суду не відповідають фактичним обставинам справи і судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення, на підставі ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.3, п.4, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2015 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасування розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області №2306/А-2012 від 16.11.2012р. «Про надання громадянці України ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області».
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Димерлій О.О.
ОСОБА_3