27 жовтня 2015 р. Справа № 876/8415/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Корнієнко О.А.
за участю представника відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.07.2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про стягнення податкового боргу,-
У травні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області про стягнення податкового боргу в розмірі 140769,68 грн.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що за Дубівським ВУЖКГ рахується непогашена заборгованість в розмірі 140769,68 грн., а саме: по податку на прибуток підприємств, по податку на додану вартість, по земельному податку з юридичних осіб та по податку з власників транспортних засобів. Однак, у Дубівського ВУЖКГ відсутнє майно на яке можна здійснити стягнення. Разом з тим, Дубівське ВУЖКГ є балансоутримувачем основних засобів, а власником майна, органом управління та засновником Дубівського ВУЖКГ є відповідач. Просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з Дубівського ВУЖКГ податковий борг в розмірі 140769,68 грн. за рахунок коштів відповідача.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.07.2015 року позов задоволено. Стягнуто з Дубівського ВУЖКГ податковий борг в розмірі 140769,68 грн. за рахунок коштів Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Дубівська селищна рада Тячівського району Закарпатської області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що Тячівською районною державною адміністрацією Закарпатської області 04.02.1998 року було зареєстровано Дубівське ВУЖКГ, як юридичну особу, відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Дубівське ВУЖКГ знаходиться на податковому обліку у позивача з 16.02.1998 року на загальній системі оподаткування, що підтверджується Свідоцтвом №10548987.
Попри це, за Дубівським ВУЖКГ рахується непогашена заборгованість в розмірі 140769,68 грн., а саме по наступним платежам: по податку на прибуток підприємств в сумі 3189,83 грн., по податку на додану вартість в сумі 135124,10 грн., по земельному податку з юридичних осіб в сумі 1950,07 грн. та по податку з власників транспортних засобів в сумі 505,68 грн.
Статтею 16 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та (або) сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та (або) грошового зобов'язання та (або) пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та (або) пені вважається узгодженою.
Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення - рішення або будь - яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Позивачем вживалися заходи щодо погашення податкового боргу Дубівського ВУЖКГ, зокрема постановами Закарпатського окружного адміністративного суду були задоволені позовні вимоги позивача до Дубівського ВУЖКГ щодо стягнення податкового боргу, а саме: від 31.03.2011 року справа №2а-0770/657/11, від 01.10.2012 року справа №2а-0770/1640/12, від 19.04.2013 року справа №807/1153/13-а, від 25.12.2013 року справа №807/4280/13-а, від 03.10.2014 року справа №807/2460/14, від 24.02.2014 року справа №807/408/14, від 16.01.2014 року справа №807/4453/14, від 07.05.2014 року справа №807/838/14.
Проте, згідно Постанов відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції від 20.06.2011 року про повернення виконавчого документа стягувачеві вбачається, що у Дубівського ВУЖКГ відсутнє майно на яке можна звернути стягнення.
Разом з тим, відсутність у Дубівського ВУЖКГ нерухомого майна підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно п.96.1 ст. 91 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Таким чином, у зв'язку з несплатою узгодженої суми грошових зобов'язань позивач звертався до відповідача, в управлінні якого знаходиться Дубівське ВУЖКГ з поданням щодо прийняття рішення у відповідності до п. 96.1 ст. 96 ПК України, а саме про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Дубівської селищної ради Тячівського району Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.07.2015 року у справі №807/903/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
ОСОБА_2
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28.10.2015 року