27 жовтня 2015 р. Справа № 876/8801/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Корнієнко О.А.
за участю позивачки та її представника: ОСОБА_1,ОСОБА_2
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
У червні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України №198/К від 16.06.2015 року «Про звільнення ОСОБА_1Й.»; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції та в цій частині допустити негайне виконання судового рішення; стягнути із Львівського міського управління юстиції середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 червня 2015 року по день ухвалення рішення суду.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що згідно з оскарженим наказом Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України №198/К від 16.06.2015 року «Про звільнення ОСОБА_1Й.» позивача звільнено з посади начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції на підставі ч.2 ст. 40 КЗпП України за невідповідність займаній посаді, однак, при цьому звільнення з вказаних підстав проведене без належних доказів, які підтверджують недостатню кваліфікацію позивача. Вважає, що вказаний наказ є протиправним, а тому підлягає скасуванню. Просив позов задоволити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України №198/к від 16.06.2015р. "Про звільнення ОСОБА_1Й.". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції з 17.06.2015 року. Постанову суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 допущено до негайного виконання. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.06.2015р. по 29.07.2015р. в розмірі 3881 (три тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 10 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Постанову суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 2072 (дві тисячі сімдесят дві)грн. 29коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допущено до негайного виконання.
Постанову суду першої інстанції оскаржило Головне територіальне управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання наказу Головного територіального управління юстиції у Львівській області №61/6 від 03.06.2015 року «Про проведення позапланової цільової перевірки відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції» у період з 04 по 10 червня 2015 року проведено позапланову цільову перевірку роботи відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції.
За результатами якої складено Довідку позапланової цільової перевірки відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції від 04-10 червня 2015 року (надалі - Довідка позапланової цільової перевірки від 04-10 червня 2015 року). Зазначена перевірка проводилася за період роботи відділу, що очолював позивач, з 01 січня 2015 року по 01 червня 2015 року.
За наслідками проведеної перевірки комісія дійшла до висновку, що роботу відділу необхідно визнати незадовільною.
Як зазначено у Довідці позапланової цільової перевірки від 04-10 червня 2015 року, що у відділі не проводяться з працівниками семінарські заняття з питань належного застосування норм чинного законодавства та використання методичних рекомендацій у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; відсутня аналітична діяльність та методична робота з працівниками відділу з питань ведення належного прийому громадян та документів, що ними подаються для державної реєстрації прав; фактично повна відсутність архівних справ за 2015 рік, їх неналежне зберігання у відділі є суттєвим порушенням відповідних норм; відсутність контролю за діями працівників відділу та самоусунення від виконання своїх безпосередніх обов'язків начальником відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 призвело і призводить до негативних наслідків роботи, як головних і провідних спеціалістів, зокрема, так і відділу в цілому.
З наведених підстав, комісією, яка проводила перевірку, рекомендовано розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності (доцільності подальшого перебування на займаних посадах), зокрема, начальника відділу ОСОБА_1
Як вбачається посадовою інструкцією начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1, затвердженою начальником реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_4 12 січня 2015 року, начальник відділу є державним службовцем та державним реєстратором прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та забезпечує виконання завдань, які покладено на відділ, включаючи завдання, які відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» покладено на державного реєстратора. Перелік завдань та обов'язків начальника відділу визначені розділом 2 посадової інструкції. Зокрема, начальник відділу здійснює керівництво відділом, організовує його роботу та несе відповідальність за невиконання покладених на відділ завдань і здійснення ним своїх функцій, здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, забезпечує розгляд звернень громадян, запитів на публічну інформацію з питань державної реєстрації речових право на нерухоме майно, контролює діяльність працівників відділу, здійснює контроль за веденням діловодства, забезпечує розподіл кореспонденції, що надійшла, проводить особистий прийом громадян, тощо.
Згідно з наказом Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України №198/К від 16.06.2015 року «Про звільнення ОСОБА_1Й.», підписаним в.о. начальника управління юстиції ОСОБА_5, позивача звільнено з посади начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції за невідповідність займаній посаді (п.2 ст. 40 КЗпП України).
Пунктом 2 ч.1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Відповідно до ч.2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 зазначеної статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1922 від 28.12.2000р. затверджено Положення про проведення атестації державних службовців, пунктом 1 якого передбачено, що з метою підвищення ефективності діяльності державних службовців та відповідальності за доручену справу в державних органах один раз на три роки проводиться їх атестація, під час якої оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при виконанні службових обов'язків, визначених типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками державних органів відповідно до Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до п.2 вказаного Положення атестації підлягають державні службовці усіх рівнів, в тому числі ті, які внаслідок організаційних змін обіймають посади менше ніж один рік, якщо їх посадові обов'язки не змінилися. Не підлягають атестації державні службовці патронатної служби, а також ті, що перебувають на займаній посаді менше ніж один рік (крім зазначених в абзаці першому зазначеного пункту).
Пунктом 3 Положення у період між атестаціями з метою здійснення регулярного контролю за проходженням державної служби та професійними досягненнями державних службовців щороку проводиться оцінка виконання державними службовцями покладених на них завдань і обов'язків. Оцінка проводиться безпосередньо керівниками структурних підрозділів, де працюють державні службовці, під час підбиття підсумків роботи за рік. Загальний порядок проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них завдань і обов'язків розробляється Нацдержслужбою. Порядок проведення щорічної оцінки в окремому державному органі визначається керівником відповідного органу з урахуванням загального порядку та особливостей кожного державного органу. Результати атестації та щорічної оцінки беруться до уваги кадровою службою відповідного державного органу під час проведення планомірної ротації кадрів на окремих посадах державних службовців.
Наказом Головного управління Державної служби України №122 від 31.10.2003 року (із змінами і доповненнями) затверджено Загальний порядок проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов'язків і завдань.
Згідно п.1.1. зазначеного Загального порядку метою щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов'язків і завдань (далі - щорічна оцінка) під час підбиття підсумків виконання ними своїх обов'язків є здійснення регулярного контролю за проходженням державної служби та професійними досягненнями державних службовців шляхом перевірки якості їхньої діяльності відповідно до посадових інструкцій.
Згідно з п.п.1.3., 1.6. вказаного Загального порядку щорічна оцінка виконання державними службовцями покладених на них завдань та обов'язків проводиться в період між атестаціями безпосередніми керівниками (керівниками структурних підрозділів) у січні-лютому місяці за підсумками минулого року. Не підлягають щорічному оцінюванню вагітні жінки, державні службовці патронатної служби та державні службовці, призначені на посаду у звітному періоді.
Результати щорічної оцінки оформляються у вигляді бланка щорічної оцінки виконання державним службовцем посадових обов'язків і завдань, форма якого є Додатком до вищевказаного Загального порядку.
Аналіз наведеного свідчить про те, що належними доказами, які б підтверджували невідповідність позивача займаній посаді начальника відділу внаслідок недостатньої кваліфікації, що перешкоджає продовженню такої роботи, мають бути результати атестації або результати щорічної оцінки.
Разом з тим, судова колегія наголошує, що позивач до свого звільнення займала посаду начальника відділу менше півроку і раніше не займала керівну посаду, тому на момент звільнення вона не підлягала атестації та не підлягала щорічному оцінюванню за 2015 рік.
Також, звільняючи позивача з роботи на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України, відповідач не пропонував йому іншої роботи як цього вимагає частина 2 ст.40 КЗпП України.
Згідно з п.1.3. посадової інструкції начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції начальник відділу призначається та звільняється з посади начальником Реєстраційної служби Головного управління юстиції за поданням начальника Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції з дотриманням вимог Законів України «Про державну службу», «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та законодавства про працю.
Відповідно до п. 11.11. Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011 № 1707/5(із наступними змінами і доповненнями), начальник Головного територіального управління юстиції призначає на посади та звільняє з посад державних службовців, службовців і робітників Головного територіального управління юстиції та за поданням начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції - державних службовців відповідних управлінь юстиції, крім випадків, визначених законодавством.
Згідно з п.10.6. Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 № 1707/5 (із наступними змінами і доповненнями) начальник управління юстиції вносить начальнику головного територіального управління юстиції подання щодо призначення на посади та звільнення з посад державних службовців, призначає на посади та звільняє з посад службовців і робітників управління юстиції.
Як вбачається з Довідки позапланової цільової перевірки від 04-10 червня 2015 року в якості порушення зазначено, що не у всіх посадових інструкціях є підписи та дати про ознайомлення посадових осіб з ними. З цього приводу позивач та її представник в судовому засіданні пояснили, що перевірка роботи відділу проводилася за період роботи з 01 січня 2015 року по 01 червня 2015 року. За такий період часу на посади головного та провідного спеціалістів відділу призначено наступних працівників: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на посадових інструкціях яких наявні підписи та дати про ознайомлення цих посадових осіб з їхніми функціональними обов'язками, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями їх посадових інструкцій. З цього приводу представники відповідачів не надали жодних заперечень.
У Довідці позапланової цільової перевірки від 04-10 червня 2015 року в якості порушення зазначено, що допущені порушення Рекомендацій щодо підготовки посадових інструкції державних службовців (Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затверджений наказом Головного управління державної служби України від 01.09.1999 № 65), у посадових інструкціях спеціалістів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції функціональні обов'язки між спеціалістами розподілені нечітко, більшість завдань та обов'язків дублюються. З цього приводу суд зазначає, що Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затверджений наказом Головного управління державної служби України від 01.09.1999 №65, на який є посилання у довідці, втратив чинність на підставі наказу Національного агентства України з питань державної служби від 13.09.2011 року № 11 «Про Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців». Згідно з Додатком до Довідника типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців за назвою «Рекомендації щодо підготовки посадових інструкцій державних службовців», затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби 13.09.2011 № 11, який розроблений відповідно до статті 11 Закону України «Про державну службу» та Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого Указом Президента України від 18 липня 2011 року № 769/2011, посадові інструкції можуть бути типовими і конкретними. Типові посадові інструкції розробляються для однотипних організацій і структурних підрозділів. Посадові інструкції головного та провідного спеціалістів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції затверджені ще в 2011 році. На виконання доручення в. о. начальника реєстраційної служби ОСОБА_10 № 02.2-10/1562 від 30.07.2014 року приведено у відповідність до Положень про реєстраційні служби територіальних управлінь юстиції Положення про відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та посадові інструкції працівників, а також внесено зміни до інформаційних карток адміністративних послуг і технологічних карток із дотриманням норм чинного законодавства у сфері державної реєстрації прав.
Апеляційний суд зазначає, що наказом Державної реєстраційної служби України від 21.02.2014 року №63 «Про внесення змін до Порядку організації планування роботи в Державній реєстраційній службі та подання звітності про виконання планових заходів» внесено зміни до Порядку організації планування роботи в Державній реєстраційній службі та подання звітності про виконання планових заходів, затвердженого наказом Державної реєстраційної служби України від 17.04.2012 № 640, шляхом викладення його в новій редакції.
Таким чином, планування діяльності відділу на 2015 рік, яке проводилося в листопаді-грудні 2014 року, не могло здійснюватися у відповідності до Порядку організації планування роботи в Державній реєстраційній службі та подання звітності про виконання планових заходів, затвердженого наказом Державної реєстраційної служби України від 17.04.2012 №640, який на момент планування уже не діяв.
Згідно з п.1 Порядку організації планування роботи в Державній реєстраційній службі та подання звітності про виконання планових заходів, затвердженого наказом Державної реєстраційної служби України від 21.02.2014 року №63, який долучений до матеріалів справи, суть планування полягає у визначенні комплексу першочергових заходів, реалізація яких забезпечить виконання перспективних та поточних завдань, покладених на Державну реєстраційну службу України на визначений період часу, та сприятиме в цілому реалізації державної політики у визначених законодавством сферах державної реєстрації.
Відтак, як вбачається із змісту вказаного Порядку, він стосується порядку складання річних планів саме Укрдержреєстру.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 року у справі №813/3169/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
ОСОБА_11
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28.10.2015 року