26 жовтня 2015 р. Справа № 876/9083/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання: Керод Х.І.
з участю позивача: ОСОБА_1
та представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного державного інспектора митного посту «Ягодин» ОСОБА_3, Волинської митниці ДФС про скасування картки відмови та зобов'язання вчинити дії,-
31.07.2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування картки відмови від 14 липня 2015 року №205020104/2015/00636; про зобов'язання митниці компенсувати матеріальні збитки у розмірі 500 Євро; про зобов'язання митниці розглянути питання службової відповідності головного державного інспектора митного посту «Ягодин» ОСОБА_3.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у спірній картці відмови зазначено про факт порушення ч.1 ст.364 Митного кодексу України у зв'язку з переміщенням через митний кордон України вантажу - білизна жіноча (бюстгальтери, труси) 10 мішків вагою 161,90 кг для особистих потреб. Однак позивач з вказаним рішенням митного органу не погоджується з тих підстав, що ним не ввозилися на митну територію України заборонені до ввезення товари. Крім того, з ним їхало ще 3 пасажира, тому на кожного припадало по 40 кг товарів сумарною фактурною вартістю що не перевищує 400 Євро. Також зазначає, що вказані товари перевозилися ними для особистих потреб, а не для комерційної діяльності, оскільки жоден сам позивач та всі пасажири не зареєстровані підприємцями.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов.
В апеляційній скарзі покликається на те, що суд першої інстанції однобічно вирішив дану справу, взявши до уваги лише позицію відповідача, яка ґрунтується виключно на її словах і складено особисто нею документах, що в багатьох випадках є сумнівними.
У ході апеляційного розгляду апелянт ОСОБА_1 надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.
Представник відповідача ОСОБА_2 у ході апеляційного розгляду надала пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ввозив на територію України жіночу білизну вагою 161,1 кг, по «червоному коридору», де зобов'язаний був заповнювати митну декларацію на товар, однак від заповнення такої відмовився.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 14.07.2015 року близько 01:30 год. у зону митного контролю пункту пропуску «Ягодин» Волинської митниці ДФС по смузі руху «червоний коридор» на в'їзд на митну територію України заїхав транспортний засіб, марки Фольксваген гольф з причіпом, р/н НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_1 митні формальності проводила головний державний інспектор Панчук О.М.
За результатом зважування та візуального огляду встановлено, що в причепі даного автомобіля переміщується 10 поліетиленових мішків чорного кольору з білизною загальною вагою 161,90 грн. Ніхто з пасажирів не зміг пояснити який пакунок кому належить особисто.
За результатом проведеного митного контролю, вказаною посадовою особою складена картка відмови у пропуску через митний кордон України від 14 липня 2015 року №205020104/2015/00636 у зв'язку з порушенням частини першої статті 364 Митного кодексу України під час ввезення вантажу для особистих потреб білизни жіночої (бюстгальтери, труси) 10 мішків вагою 161,90 кг.
Обставини ввезення вказаного вантажу транспортним засобам ОСОБА_4 підтверджуються його поясненнями, наданими у судовому засіданні, фотоматеріалами, а також свідком ОСОБА_3.
Відповідно до ч.1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Згідно ч.1 ст. 366 МК України двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
Відповідно до ч.2,3 ст.366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначений для всіх інших громадян.
Колегія суддів зазначає, що посадовою особою складена картка відмови у пропуску через митний кордон України від 14 липня 2015 року №205020104/2015/00636 у зв'язку з порушенням частини першої статті 364 Митного кодексу України під час ввезення вантажу для особистих потреб білизни жіночої (бюстгальтери, труси) 10 мішків вагою 161,90 кг., оскільки підписав її, тим самим погодився з її змістом.
Відповідно до п. 7.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 631, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 р. за № 1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Суд першої інстанції правильно зазначив, з чим погодилась колегія суддів, що ні позивач, ні пасажири автомобіля не змогли конкретно повідомити, який кому товар належить, оскільки були в мішках, а тому до них неможливо було застосувати ч.1 ст.374 МК України.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст..366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений канал» або «червоний канал») для проходження митного контролю. Обравши «червоний канал» позивач зобов'язаний був заповнити митну декларацію на товар, який ввозився ним на територію України, однак відмовився від її заповнення.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року у справі №803/1971/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
ОСОБА_5