79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.10.2015р. Справа№ 914/2036/15
Господарський суд Львівської області у складі у складі головуючого судді Матвіїва Р.І., судді Петрашка М.М., судді Сухович Ю.О., при секретарі судового засідання Сало О.А., розглянув матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів;
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Київ;
про: визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню.
У судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_3 - представник на підставі довіреності № 112-7890 від 22.12.2014 року;
відповідача: ОСОБА_4 - представник на підставі довіреності № 14-182 від 15.07.2015 року;
третьої особи: не з'явився.
Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 25.06.2015 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” до Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, залучено до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вжито заходів до забезпечення позову. Розгляд справи призначено на 14.07.2015 року.
У судовому засіданні 14.07.2015 року з'явилися представники сторін, третя особа явки представника не забезпечила. Представник позивача позовні вимоги підтримав, подав клопотання про зупинення провадження у справі. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив. Представник позивача просив відкласти розгляд справи для забезпечення можливості ознайомитись із наданим відзивом і подав клопотання про продовження строку розгляду справи. Розгляд справи відкладено на 27.08.2015 року.
У судове засідання 27.08.2015 року представник позивача не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника у судове засідання, вимоги попередньої ухвали суду не виконав. Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позову заперечив, також заперечив проти клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду на виконання вимог ухвали суду від 14.07.2015 року подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та пояснення по суті спору.
Ухвалою суду від 27.08.2015 року призначено колегіальний розгляд справи № 914/2036/15 у складі трьох суддів. Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 28.08.2015 року іншими суддями по справі визначено суддю Петрашка М.М. та суддю Кидисюка Р.А. Розгляд справи призначено на 29.09.2015 року.
У судовому засіданні 29.09.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав заяву про залучення до участі у справі третьої особи, витребування у неї та відповідача документів, клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимоги ухвали суду. Представник відповідача проти позову заперечив, клопотання про залучення третьої особи вважає передчасним і просив відмовити у його задоволенні. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Клопотання про залучення третьої особи до справи суд вважає за необхідне вирішити у наступному судовому засіданні. Розгляд справи відкладено на 08.10.2015 року.
У судовому засіданні 08.10.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, підтримав подане через канцелярію суду клопотання про витребування доказів, на задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі та про залучення третьої особи не наполягав. Представник відповідача проти позовних вимог та проти клопотання про витребування доказів заперечив, для забезпечення можливості подання доказів та додаткових пояснень просив відкласти розгляд справи. Вирішення клопотань про залучення третьої особи до участі у справі, про зупинення провадження у справі та про витребування доказів суд відкладає до наступного судового засідання. Розгляд справи відкладено 20.10.2015 року.
У судовому засіданні 20.10.2015 року з'явилися представники сторін. Представником позивача подано заяву про те, щоб не розглядати подані ним заяви про зупинення провадження у справі та про залучення третьої особи. Представником відповідача подано пояснення по справі та супровідний лист про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання про витребування оригіналів виконавчих написів у Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції суд не вважає за доцільне задовольняти, оскільки письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК), а у матеріалах справи наявні належним чином завірені копії виконавчих написів від 04.06.2015 року, поданих третьою особою.
Представникам сторін, що брали участь у судових засіданнях, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їхніх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
Клопотань про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами сторони не заявляли.
У судовому засіданні 20.10.2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору. Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (надалі по тексту рішення - позивач) звернулось до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі по тексту рішення - відповідач) про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню з тих підстав, що виконавчі написи, які вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 04.06.2015 року, в порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 вчинені на векселях, опротестованими нотаріусом не в встановленому законом порядку та на підставі документів, які не підтверджують безспірність вимог відповідача до позивача.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та зазначив, що напис на векселях «Філія УКБ м. Львова р/р 260030012230 МФО 325871 ЗКПО 00131587» є реквізитом банківського рахунку юридичної особи, який не може бути місцем платежу за векселем; трасатом за спірними векселями є ПАТ «Львівобленерго», на спірних векселях поряд із назвою трасата зазначена й адреса «м.Львів, вул.Козельницька, 3», а згідно з п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.07 року № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя.
Третя особа у письмових поясненнях зазначила, що після звернення відповідача, який є законним векселедержателем простих векселів, векселедавцем за яким є ВАТ «Львівобленерго», право якого (відповідача) базується на бланкових індосаментах Українського кредитного банку, оскільки у зв'язку з неоплатою вищевказані векселі опротестовані в неплатежі ОСОБА_5 21 травня 2015 року, ним 04.06.2015 року вчинено оспорювані виконавчі написи відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат», а саме, за опротестованими законним векселедержателем в неплатежі векселями проти правонаступника векселедавця - публічного акціонерного товариства «Львівобленерго».
У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 04.05.2000 року Український кредитний банк та Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» уклали договір № Т-112/052000, відповідно до п. 1.1 якого банк продає, а підприємство купляє 18 перевідних векселів на загальну суму 18 000 000 грн., та підписали акт приймання-передачі векселів.
Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» на виконання умов укладеного з Українським кредитним банком договору № Т-112/052000 від 04.05.2000 року видало прості векселі №№ 733258711117, 733258711118, 733258711119, 733258711120, 733258711121, 733258711122, 733258711123, 733258711124, 733258711125, 733258711126, 733258711127, 733258711128, 733258711129, 733258711130, 733258711131, 733258711132, 733258711133, 733258711134, які складені 4 травня 2000 року від імені ПАТ «Львівобленерго» номіналом 1 000 000 грн. кожен, тобто на загальну суму 18 000 000 грн.
У простих векселях вказано: «місце складення - м. Львів», «дата складення - 04.05.2000 року», «по пред'явленню не раніше 01.01.2015 року», «підлягає сплаті в Філія УКБ м. Львова р/р 260030012230 МФО 325871 ЗКПО 00131587», «назва, підпис і точна адреса векселедавця ВАТ «Львівобленерго», м. Львів, вул. Козельницька,3».
Листом від 09.04.2015 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» повідомило позивача про те, що вказані векселі знаходяться у власності Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і відповідач пропонує оплатити такі векселі до 12:00 год. 17.04.2015 року. У разі неоплати зазначених векселів у відповідності з чинним законодавством по векселях буде вчинено протест у неплатежі. Про надіслання вказаного листа з додатками свідчить поштова квитанція та опис вкладення, а також не заперечується самим позивачем, оскільки копії такого листа та виконавчих написів долучені ним до позовної заяви.
Згідно з актом про відмову у допуску повноважних осіб на підприємство для пред'явлення векселів до платежу, складеного представниками відповідача 20.05.2015 року, керівництво позивача не зустрілось з представниками відповідача, у зв'язку з чим вчинити дії, передбачені ст. 38 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів), було неможливо.
15.05.2015 року відповідач надіслав ОСОБА_1 нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вимогу про здійснення опротестування відповідних векселів у їх неплатежі. Відповідно до телеграми-вимоги нотаріусом було зазначено про таке звернення відповідача, про пропозицію до 12:00 години 21 травня 2015 року здійснити оплату векселів або повідомити про відмову вчинити таку дію та відправлено таку телеграму позивачу на адресу м. Львів, вул. Сяйво, 10, про що свідчить поштовий штамп на телеграмі та електронному повідомленні № 14.
Як вбачається з листів позивача від 21.05.2015 року за № 112-3337 та за № 112-3336, адресованих ОСОБА_1 нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» зазначило, що вимога нотаріуса містить не всі реквізити простого векселя, а саме відсутні реквізити зазначені з п. 2 по п. 7 ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, що в свою чергу не дає можливості ідентифікувати до кого адресована ця вимога, по яких векселях пропонується здійснити оплату, яку суму та в який термін. Крім цього, НАК “Нафтогаз України" у квітні 2015 року пред'явило векселі до оплати, відтак, пред'явлення векселів до оплати 20.05.2015 року є повторним пред'явленням до оплати, що не передбачено законодавством, а тому протест у неплатежі за вимогою нотаріуса від 20.05.2015 року не може бути вчинений.
21.05.2015 року ОСОБА_1 нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було опротестовано вказані векселі в неоплаті, про що свідчать долучені до матеріалів справи третьою особою акти про протест векселя про неоплату.
03.06.2015 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з листом про вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за векселями.
04.06.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчі написи за №№ 794, 795, 796, 797, 798, 799, 800, 801, 802, 803, 804, 805, 806, 807, 808, 809, 810, 811 на оспорюваних векселях.
19.06.2015 року Залізничним відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень про стягнення коштів за векселями.
Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.
Суд зазначає, що даний позов підсудний Господарському суду Львівської області, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача. Місце виконання виконавчого напису нотаріуса визначається за правилами ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 1 якої передбачено, що у разі, якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» є юридичною особою, місцезнаходженням якої є м. Львів, вул. Козельницька, 3, відповідно, виконавчі дії вчиняються на території міста Львова, про що також свідчать постанови державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про відкриття виконавчих проваджень про стягнення коштів за векселями.
Відповідно до п. 4.2 глави 17 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року N 296/5 (надалі по тексту рішення - Порядок), вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Відповідно до ст. 75 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Позивач вважає, що у всіх простих векселях, які складені 4 травня 2000 року від імені ВАТ «Львівобленерго», визначено місце пред'явлення до платежу - Філія УКБ м. Львова, однак, вимога про платіж НАК «Нафтогаз України» у визначеному у цих векселях місці не пред'являлась, а вимога про платіж, пред'явлена не в місці, визначеному у векселі за викладеними вище правилами, не є пред'явленою належними чином.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 76 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.
Як вбачається із наявних у матеріалах справи простих векселів, у них зазначено: «місце складення - м. Львів», «дата складення - 04.05.2000 року», «підлягає сплаті в Філія УКБ м. Львова р/р 260030012230 МФО 325871 ЗКПО 00131587», «назва, підпис і точна адреса векселедавця ВАТ «Львівобленерго», м. Львів, вул. Козельницька,3».
Згідно з п. 20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 8 червня 2007 року N 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» вексель має пред'являтися до платежу у визначеному в ньому місці, а якщо останнє не було прямо визначено, - за місцем знаходження платника (акцептанта) переказного векселя або за місцем складання простого векселя (статті 2, 76 Уніфікованого закону). Вексельні зобов'язання прямих боржників - векселедавця простого та акцептанта переказного векселя - можуть бути виконані належним чином тільки за умови його пред'явлення до платежу у визначеному шляхом зазначення населеного пункту або конкретної адреси місці. Вимога про платіж, пред'явлена не в місці, визначеному у векселі за викладеними вище правилами, не є пред'явленою належними чином.
Місцем пред'явлення векселя до платежу, як зазначає позивач, є Філія УКБ м. Львова, однак, у векселі місця знаходження такої філії не вказано, а зазначено лише реквізити банківського рахунку юридичної особи, який не може вважатися місцем платежу за векселем. Відтак, місце пред'явлення векселя до платежу сторони у векселі чітко та однозначно не визначили. Крім цього, станом на даний час в Україні відсутній такий банк як Український кредитний банк, а його правонаступником є ПАТ «Акцент-банк».
Відповідно, враховуючи необхідність пред'явлення векселя за місцем складання простого векселя (м. Львів), Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося з вимогою від 09.04.2015 року про оплату відповідних векселів до 12:00 год. 17.04.2015 року. Про надіслання вказаного листа з додатками свідчить поштова квитанція та опис вкладення, а також не заперечується самим позивачем, оскільки копії такого листа та виконавчих написів долучені ним до позовної заяви. З опису вбачається що копії вищезгаданих простих векселів та лист-вимога були надіслані позивачеві на юридичну адресу: 79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Козельницька, будинок 3, яка зазначена у векселях та в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Докази здійснення оплати пред'явлених відповідачем векселів у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до пп. 2.2. п. 2 глави 17 Порядку неоплачений вексель пред'являється нотаріусу для вчинення протесту про неоплату - за місцезнаходженням платника або за місцем платежу.
Протест векселів про неоплату, неакцепт або недатування акцепту провадиться нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель (ст. 92 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до пп. 4.14-4.18 п. 4 глави 17 Порядку при прийнятті векселя до опротестування нотаріус повинен: перевірити наявність усіх необхідних реквізитів векселя та правильність їх заповнення, наявність підписів і печаток та послідовність індосаментів; переконатися, що вексель поданий для протесту в установлені законом строки; встановити місце здійснення протесту; перевірити факт пред'явлення векселя до сплати. Підтвердженням факту пред'явлення векселя до сплати є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі. У день прийняття векселя до протесту нотаріус зобов'язаний від свого імені пред'явити письмову вимогу про оплату або акцепт векселя до векселедавця (платника). Підтвердженням факту пред'явлення вимоги про сплату векселя є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі. У тексті вимоги нотаріус зазначає про надходження заяви про протест векселя з усіма його реквізитами та пропозицією сплатити чи акцептувати вексель у певний строк або повідомити про оплату чи акцепт векселя: якщо вексель протестується в неплатежі, нотаріус вимагає від особи, проти якої протестується вексель, оплатити суму за векселем. Якщо на вимогу нотаріуса не надійшла відповідь від особи, яка має платити за векселем, про його оплату або у разі відмови платника (доміциліата) оплатити або акцептувати вексель нотаріус опротестовує вексель.
Як підтверджено матеріалами справи, нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було дотримано вказаних вимог, було розглянуто вимогу відповідача, зазначено про таке звернення та про пропозицію до 12:00 години 21 травня 2015 року здійснити оплату векселів або повідомити про відмову вчинити таку дію у телеграмі та електронному повідомленні, надісланому 20.05.2015 року позивачу. Враховуючи відмову позивача оплатити вказані векселі, 21.05.201 року нотаріусом вчинено протест векселів.
Відповідно до пп. 4.1. п. 4 глави 17 Порядку протест векселя - це нотаріальна дія, яка офіційно засвідчує факт повної неоплати за векселем.
Твердження позивача про те, що приватний нотаріус ОСОБА_5 у своїй вимозі не вказала реквізити простого векселя, зазначені з п. 2 по п. 7 ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, є безпідставними та не підтверджують порушення нотаріусом вимог законодавства, оскільки вимоги пп. 4.15, 4.16 наведеного вище Порядку нотаріусом дотримано, адресат вказаний, номери векселів вказані, термін здійснення оплати вказаний, а обов'язку нотаріуса вказувати суму платежу у вимозі не передбачено. Порядок зобов'язує нотаріуса вказати у вимозі про надходження заяви про протест векселя з усіма його реквізитами (п.4.16 Порядку), але вказувати реквізити векселя Порядок нотаріуса не зобов'язує.
Безпідставними є також твердження позивача про те, що нотаріусом порушено положення пп. 4.14 Порядку, оскільки згідно з пп. 3.1, 3.2, 3.5 глави 17 Порядку протест у неплатежі за переказним векселем зі строком платежу за пред'явленням повинен бути здійснений або в день пред'явлення до оплати, або наступного дня; векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусом після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня, таким чином, протест вказаних векселів повинен був бути здійснений у квітні 2015 року, а нотаріус повинен був переконатися, що вексель поданий для протесту в установлені законом строки.
Не беруться до уваги також заперечення позивача щодо відсутності у вимозі приватного нотаріуса ОСОБА_5, яка надійшла електронним повідомленням (телеграфом) №14 від 20.05.2015 року, конкретної дати здійснення оплати, оскільки в матеріали справи подано також телеграму-вимогу, яка була надіслана 20.05.2015 року Публічному акціонерному товариству «Львівобленерго», і яка містить конкретну годину та дату здійснення оплати за векселем.
Так, згідно з пп. 3.1, 3.5 глави 17 Порядку векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусом після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня. Протест векселя про неоплату за векселем строком по пред'явленні здійснюється протягом строку, встановленого для пред'явлення до акцепту.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до Переліку договорів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172, а саме п. 11 передбачено, що такими є векселі, опротестовані нотаріусами в установленому законом порядку. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал опротестованого векселя; акт про протест векселя.
Відповідно до п. 3.1 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Таким чином, системний аналіз імперативних норм статті 88 Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. N 296/5 та підпункту "б" частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Також із вказаних норм випливає, що на нотаріуса не покладено обов'язку перевіряти безспірність заборгованості, нотаріус лише перевіряє чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.
Як зазначалося вище, після вчинення нотаріусом протесту векселів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 04.06.2015 року було вчинено виконавчі написи за №№794, 795, 796, 797, 798, 799, 800, 801, 802, 803, 804, 805, 806, 807, 808, 809, 810, 811 на цих векселях, а 19.06.2015 року відкрито виконавчі провадження на підставі виконавчих написів нотаріуса.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З наведених вище норм та фактичних обставин справи суд приходить до висновку про недоведеність позивачем наявності порушень при вчиненні оспорюваних виконавчих написів, необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене та підписане 26.10.2015 року.
Головуючий суддя Матвіїв Р.І.
Суддя Петрашко М.М.
Суддя Сухович Ю.О.