ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" червня 2010 р. Справа № 2a-653/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лучко О.О.
при секретарі Круглій О.М.,
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1,
представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства "Металспецмонтаж", вул. М.Грушевського, 14/13,м. Івано-Франківськ,76000
до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20,м. Івано-Франківськ,76000
про визнання протиправним та скасування рішення № 0000102201/0 від 09.02.2010р.,-
24 лютого 2010 року ПП "Металспецмонтаж" звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ в м.Івано-Франківську про визнання протиправним та скасування рішення №0000102201/0 від 09.02.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” №15-93 від 19.02.1993р. на загальну суму 49 472,50 грн.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що зовнішньоекономічний контракт №001, укладений між ПП “Металоспецмонтаж”(резидентом) та ТзОВ “Євробалт”(нерезидент), повністю відповідає встановленим чинним законодавством вимогам, порядок оплати повністю відповідає умовам договору та правилам Інкотермс 2000, а тому позивачем не порушено вимоги вищезазначеного Декрету, а у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій. На підставі наведеного просив позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили. Пояснили, перевіркою встановлено порушення позивачем порядку дотримання вимог ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” в частині проведення розрахунків між резидентами та нерезидентами через уповноважені банки та вимоги п.1 ст.2 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Позивачем за період, що перевірявся бухгалтерський облік не вівся, бухгалтерські операції не відображалися та всупереч вимог даного Декрету розрахунки з нерезидентом не проведено через уповноважені банки. Так, на виконання умов контракту №001, укладеного з нерезидентом -фірмою ТзОВ “Євробалт”(Армянська Республіка) позивач зобов”язувався поставити металоконструкції та надати транспортні послуги для їх поставки на суму відповідно 17 490 євро і 24 900 дол. США (транспортні послуги). Сума коштів за надання металоконструкцій 17 490 євро та частина коштів за транспортні перевезення в сумі 18 475 дол. США позивачем отримана у відповідності до вимог чинного законодавства та вимог контракту, а частина коштів, що підлягала оплаті (6425 дол. США), не проведена через уповноважені банки, в той час коли згідно даного Декрету у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. А тому, на підставі акту перевірки до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 49472,5 грн. Свої дії вважають правомірними та просять у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 02.02.2010 року ДПІ в м.Івано-Франківську проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні ПП “Металспецмонтаж” зовнішньоекономічної діяльності та оподаткування у сфері ЗЕД за період з 26.10.07р. по 31.12.09р., за результатами якої складено акт перевірки №1936/221/35277725 від 02.02.10р.
Підставою проведення даної перевірки стало повідомлення відповідно до вимог розділу 7 Інструкції НБУ “Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями” філії публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” про порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями ПП “Металспецмонтаж” згідно контракту №001 від 20.02.09р.
За наслідками перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000102201/0 від 09 лютого 2010 року, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 49 472,5 грн.
Підставою для застосування штрафних санкцій слугував висновок податкового органу про порушення позивачем ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” №15-93 від 19.02.1993р. у зв”язку з непроведенням розрахунків з нерезидентом через уповноважені банки у встановлені строки.
Як встановлено перевіркою та вбачається з матеріалів справи, 20.02.2009 року між ПП “Металспецмонтаж”(Продавець) та ТзОВ “Євробалт”(Покупцем-нерезидентом, Вірменська республіка) укладено контракт №001, предметом якого була поставка металоконструкцій до теплиць та експорт транспортних послуг. Загальна вартість контракту становить 20000 євро (на експорт металоконструкцій) і 24 900 дол. США (на експорт транспортних послуг).
Позивач експортував металоконструкцій до теплиць на загальну суму 17490 євро (або 177674,09 грн.) та отримав валютну виручку на поточний валютний рахунок в даному розмірі 24.03.2009 року та 06.04.2009 року.
В п.3.5 контракту передбачено оплату нерезидентом транспортних послуг на перевезення металоконструкцій до теплиць шістьма автомашинами. Вартість транспортних витрат становила з м.Івано-Франківська до м. Єреван 4 150 дол.США за кожну одиницю автомашини. Загальна вартість транспортних послуг становила 24 900 дол. США, частина з яких в розмірі 50% складає передоплату, а 50% оплачується по прибуттю автомашин в м. Єреван.
Для перевезення товару позивачем було укладено договір №23/02 від 23.03.09р. на товарно-екпедиційне обслуговування і організацію перевезення вантажів в міжнародному сполученні з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.
Додатком №1 від 25.04.09р. до контракту №001 від 20.02.2009 року в пункт 3.5 та п.3.6 даного контракту внесено зміни, згідно яких сума оплати на розрахунковий рахунок ПП “Металспецмонтаж” за транспортні послуги, надані для ТзОВ “Євробалт” в розмірі 18 475 дол.США, вважається повністю проведеною, а залишок суми в розмірі 6 425 дол.США буде оплачений в ОСОБА_1 готівкою безпосередньо водіям автомашин.
На виконання умов контракту позивачем отримано грошові кошти за поставку товару повністю (17 490 євро) та частково отримані кошти за надання транспортних послуг (18475 дол. США). Перерахування коштів підтверджується платіжними документами уповноваженого банку та копією акту виконаних робіт №01/31-03-2009 від 31.03.09р. та іншими, копії яких містяться в матеріалах справи.
Режим здійснення валютних операцій на території України, визначення загальних принципів валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства в Україні регулюється декретом Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” №15-93 від 19.02.1993р.
Відповідно до ст.1 даного декрету КМУ валютні операції - це операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України; операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності; операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;
В ст.7 даного декрету КМУ визначено, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повноважень, визначених статтею 13 цього Декрету, а також про майно, що підлягає декларуванню згідно з пунктом 1 статті 9 цього Декрету (ст.12 декрету КМУ).
Згідно із ст.13 даного декрету КМУ уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи. Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.
За порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, передбачена відповідальність резидентів у вигляді штрафу в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків (аб.6 п.2 ст. 16 Декрету).
Відповідно до п.3.1 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України №49 від 08.02.2000р., санкції передбачені п.2 ст.16 Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” застосовуються Національним банком до банків, інших фінансових установ та національного оператора поштового зв”язку, органами державної податкової служби - до інших резидентів та нерезидентів України.
Як встановлено перевіркою та не заперечується сторонами, на виконання умов даного контракту позивачем отримано грошові кошти за поставку товару повністю (17 490 євро) та частково отримані кошти за надання транспортних послуг (18475 дол. США) у повній відповідності до вимог ст.7 Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”№15-93 від 19.02.1993р., не порушуючи його вимоги. Перерахування коштів підтверджується платіжними документами уповноваженого банку та копією акту виконаних робіт №01/31-03-2009 від 31.03.09р. та іншими, копії яких містяться в матеріалах справи.
Отримання позивачем залишку коштів, який підлягав сплаті в розмірі 6 425 дол.США, проводилось шляхом отримання готівки безпосередньо водіями при остаточній доставці товару до м. Єревана. Вказане підтверджується розписками водіїв про отримання готівкових грошових коштів від ТзОВ “Євробалт” (а.с.63-68). А тому, суд приходить до висновку про порушення позивачем вимог ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.
З цих підстав суд критично оцінює твердження представника позивача про проведення розрахунків у відповідності до вимог чинного законодавства та не порушення підприємством порядку проведення розрахунків між резидентом та нерезидентом.
Крім того, суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що згідно внесених змін до зовнішньоекономічного контракту №001 від 20.02.2009 року на підставі додатку №1 від 25.04.2009 року кошти в сумі 6425 дол.США були отримані безпосередньо водіями автоперевізника ОСОБА_4 і жодного відношення до розрахунків між ПП «Металспецмонтаж»із ТзОВ «Євробалт»не мають.
Оскільки вартість транспортних послуг згідно умов контракту складала 24900 дол.США, а тому дані кошти в повному обсязі повинні проводитись через уповноважений банк у відповідності до вимог Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями. Крім того, між ПП «Металспецмонтаж»та приватним підприємцем ОСОБА_4 23.03.2009 року було укладено договір на здійснення експедиторських послуг по перевезенню вантажу №23/02, на виконання якого експедитор здійснив перевезення вантажу 24.03.2009 року та 06.04.2009 року відповідно до умов контракту №001 від 20.02.2009 року. З огляду на наведене суд вважає, що перевезення вантажу та отримання безпосередньо водіями коштів від нерезидента 31.03.2009 року на загальну суму 6425 грн. було здійснено на виконання умов зовнішньоекономічного контракту.
Покликання представника позивача на додаток №1 від 25.04.2009 року до данного контракту суд до уваги не приймає, оскільки строк дії контракту встановлений сторонами до 20.04.2009 року, а посилання даного представника на додаток №2 до данного контракту (а.с.62) судом оцінюється критично, оскільки в ньому не зазначена дата його прийняття.
Крім того, відповідно до вимог п.1.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціям, затвердженої постановою Правління Національного банку України прийняло постанову №136 від 24.03.99р. якщо договір передбачає поставку товару, здійснення платежу в кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків за експортними операціями окремо за кожним фактом здійснення поставки товару, а за імпортними операціями - окремо за кожним фактом здійснення платежу. За відсутності у договорі умов, які дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), за яким здійснюється перерахування, банк з метою контролю використовує: офіційний курс гривні до іноземних валют, установлений Національним банком України на дату платежу, якщо однією з валют є гривня.
Згідно із п.1.5. Інструкції перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними операціями резидентів дозволяється на підставі висновку.
Відповідно до п.1.8. даної Інструкції сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором відбувається оплата резидентом комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена експортними, імпортними договорами і підтверджена відповідним банківським документом або підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо оплата комісійної винагороди передбачена договором і за кожним окремим платежем за цим договором не перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті). Сума використаних коштів має бути підтверджена документами, які свідчать про отримання від нерезидента готівкової іноземної валюти на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортного засобу резидента за кордоном, та про безпосереднє використання цих коштів на зазначені цілі.
Відповідно до вимог п.1.10 даної Інструкції експортна, імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями, вимоги однорідні, строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Розмір застосованої штрафної санкції визначено відповідно до вимог абз.6 п.2 ст. 16 зазначеного Декрету КМУ на суму 49 472,50 грн. - еквівалентній сумі валютних цінностей, що використовувалася при розрахунках, перерахована у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення розрахунку (6425 дол. США х 7,7 = 49 472,50 грн.).
Таким чином, суд вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000102201/1 від 09.02.2010 року ДПІ в м.Івано-Франківську винесено правомірно.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”N 509-XII від 04.12.1990 року органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (п.5 ч.6 ст.11-1 даного Закону).
Перевірка проводилась у відповідності до вимог п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, на підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 22.01.2010 року та направлення на проведення перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську від 22.01.10р. №00009707 з відома та в присутності директора ПП “Метаспецмонтаж”, про що свідчить його розписка про отримання направлення на проведення перевірки (а.с.70).
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України). При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваного рішення, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 15.06.10 року.