ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" червня 2010 р. Справа № 2a-629/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лучко О.О.,
при секретарі Круглій О.М.
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1,
представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Даноша", вул. Лісова, 1,с. Копанки,Калуський район, Івано-Франківська область,77330
до відповідача: Івано-Франківсьої митниці Державної митної служби України, вул. Чорновола, 159,м. Івано-Франківськ,76005
про визнання незаконним та скасування рішення № КТ-206-0215-09 від 09.10.2009 року та зобов'язання вчинити дії,-
24 лютого 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Даноша" звернулось до адміністративного суду з позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання незаконним та скасування рішення № КТ-206-0215-09 від 09.10.2009 року про визначення коду товару та зобов'язати Івано-Франківську митницю класифікувати товар за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що рішення Івано-Франківської митниці про визначення коду товару згідно УКТЗЕД за кодом НОМЕР_2 вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки згідно проведеної експертизи Івано-Франківською торгово-промисловою палатою встановлено, що високо протеїнова кормова добавка НР-300 від фірми виробника у вигляді знежиреного соєвого борошна, одержана після добування соєвої олії, із фрагментами соєвих бобів та їх оболонок відповідає та повинна класифікуватись по коду НОМЕР_1. На підставі наведеного просив позов задовольнити повністю.
Представники відповідача проти позову заперечили, вказавши, що класифікація товарів та визначення їх коду є виключною компетенцією митних органів, а не Івано-Франківської торгово-промислової палати. Товар, код якого оскаржується, є готовим тваринним кормом, а не відходом при виробництві соєвої олії, має свою торгову марку “НАМlЕТ” і назву НР-300, і повинен класифікуватись згідно УКТЗЕД по коду НОМЕР_2 відпоовідно до рішення про визначення коду товару від 09.10.2009 року №КТ-2060215-09. Просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, заперечення проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Даноша” є суб”єктом господарювання, займається виробництвом сільськогосподарської продукції (вирощуванням свиней).
На виконання договору купівлі-продажу від 22.06.2009р., укладеного з іноземною компанією “НАМlЕТ PROTEIN A/S”, товариство закупило соєвий протеїн марки НР 300 та ввезло його на територію України в кількості 2000 кг по вантажно-митній декларації № 206000002/9/301591 від 09.09.2009р., задекларувавши його за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1.
Рішенням Івано-Франківської митниці про визначення коду товару від 09.10.2009р. встановлено, що товар, заявлений по ВМД №206000002/9/301591 від 09.09.2009 “НР-300” слід класифікувати як продукт у вигляді порошку жовто-коричневого кольору, призначений для приготування кормів для тварин, що містить у своєму складі:соєвий протеїн 59,8%, вуглеводні 23,2 %, сирі жири 1,2% та мікроелементи, виробник “НАМlЕТ PROTEIN A/S”, країна виробник Данія, упаковано в паперові мішки по 25 кг -по коду згідно УКТЗЕД НОМЕР_2.
Підставою для винесення данного рішення став висновок №14-643 від 06.10.2009 року Львівської служби з експертного забезпечення митних органів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи, згідно якого досліджуваний зразок товару у вигляді порошку є продуктом на основі подрібнених соєвих бобів, із частково вилученою олією.
Відповідно до ст.40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Згідно ст.45 Митного кодексу України особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу.
Згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України»N 80 від 01.02.2006року документами, обов»язковими для подання, є: митна декларація; товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill of Lading) тощо; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту); рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару.
Відповідно до ст.70 Митного кодуксчу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.
Згідно ст.75 Митного кодексу України з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів митним органом за вмотивованим письмовим розпорядженням керівника відповідного митного органу або його заступника можуть братися проби та зразки зазначених товарів для дослідження (аналізу, експертизи). Про взяття проб та зразків товарів, що перебувають під митним контролем, складається акт за формою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Декларанти мають право бути присутніми під час взяття проб та зразків товарів посадовими особами митного органу та інших органів державного контролю.
Відповідно до ст.88 Митного кодексу України декларант виконує всі обов”язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов”язаний здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Відповідно до ст. 314 Митного кодексу України з метою встановлення достовірних відомостей про товари та із відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб”єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України N 1862 від 12.12.2002 року “Про затвердження Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками” процедура взяття (надання) проб і зразків товарів для митного оформлення проводиться уповноваженою посадовою особою митного органу на підставі вмотивованого письмового розпорядження керівника цього митного органу або його заступника за умови обов'язкової присутності власника товару або декларанта чи уповноваженої ним особи.
Наказом Державної митної служби України N 667 від 07.08.2007року затверджено Порядок роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який розроблено з метою вдосконалення митного контролю та митного оформлення, упорядкування процедури класифікації товарів і запобігання випадкам ухилення підприємствами та громадянами від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у повному обсязі та від установлених заходів нетарифного регулювання.
До компетенції ВНКТ і ВКМВН згідно з напрямом діяльності та цим Порядком належить, зокрема, виконання таких завдань: вирішення складних і спірних питань класифікації товарів, які виникають при здійсненні їх митного контролю і не можуть бути вирішені в ПМО; прийняття рішення про визначення коду товару, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
В розділі III Порядку передбачено, що контроль правильності визначення коду товару згідно з УКТЗЕД під час митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом: перевірки повноти опису товару в митній декларації згідно з установленими вимогами, у тому числі опису його упаковки; перевірки відповідності відомостей про товар, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах; визначення завдань для перевірки характеристик товару з метою його ідентифікації та класифікації згідно з УКТЗЕД у разі ініціювання проведення митного огляду посадовими особами ВНКТ (ВКМВН) або вповноваженими особами ПМО.
Посадові особи ВНКТ (ВКМВН) здійснюють класифікацію товарів за запитами ПМО при вирішенні складних і спірних питань класифікації товарів.
Рішення приймається ВНКТ (ВКМВН) на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД.
В розділі IV Порядку визначено, що якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в проведенні експертизи товару, то митний орган може звернутися до експертного підрозділу у визначеному порядку.
Залучення експертних підрозділів для вирішення питань класифікації товарів здійснюється: якщо є підстави вважати, що товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи; у разі виникнення складних питань при класифікації товарів згідно з УКТЗЕД; для проведення ідентифікації товару.
Якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в залученні експертних підрозділів, то ініціюється відбір проб (зразків) товарів. При цьому такий відбір і складання за встановленою формою акта про взяття проб і зразків товарів проводяться уповноваженою особою ПМО в рамках процедур митного контролю та митного оформлення відповідно до порядку, установленого нормативно-правовими актами України.
Пропозиції експертних підрозділів щодо класифікації товару, викладені у висновках експертів, не є визначальними для класифікації товару та мають інформаційний (довідковий) характер.
Відповідно до ст.313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Судом встановлено, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів в присутності представника митного брокера ТзОВ «Брокер-Сервіс»10.09.2009 року інспектором ВМО складено акт про проведення митного огляду товарів та акт про взяття проб і зразків товару (соєвого протеїну НР 300) у зв»язку із спірним питанням по УКТЗЕД. Відділом митного оформлення №2 направлено до ВКМВН запит №64 від 14.09.2009 року для вирішення спірного питання правильності класифікації та кодування товарів згідно вантажно-митної декларації №206000002/9/301591. З урахуванням висновку №14-643 від 06.10.2009 року Львівської служби з експертного забезпечення митних органів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи, яким встановлено, що досліджуваний зразок товару у вигляді порошку є продуктом на основі подрібнених соєвих бобів, із частково вилученою олією, відділом номенклатури та класифікації товарів Івано-Франківської митниці 09.10.2009 року прийнято рішення про визначення коду товару.
Відповідно до Закону України “Про митний тариф України” митний тариф - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита , яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.
Текстовий опис товарної позиції 2304 УКТЗЕД визначено - “Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час вилучення соєвої олії. Мелені або немелені, негранульовані або гранульовані”. У поясненнях до цієї товарної позиції зазначено, що вони “залишаються після добування олії із сої за допомогою розчинників, олійницького пресу або роторного експелера. Ці відходи і залишки є цінним кормом для тварин”. В той час коли текстовий опис товарної позиції 2309 УКТЗЕД зазначає наступне: “продукти, що використовуються для годівлі тварин”. У даних поясненнях додано: “до цієї товарної позиції включаються підсолоджені корми та готові кормові продукти, що складаються з суміші декількох поживних речовин, які призначені для забезпечення тварин раціональним і збалансованим повсякденним раціоном (повноцінний корм), для одержання придатного повсякденного раціону шляхом додання в господарський корм органічних чи неорганічних речовин (кормові добавки), для використання під час приготування повноцінних кормів або кормових добавок”. Тобто, до товарної групи 2309 УКТЗЕД включаються вже готові корми для тварин, або готові кормові добавки, товар є готовим тваринним кормом, а не відходом при виробництві соєвої олії.
А тому, рішення Івано-Франківської митниці №КТ-206-0215-09 щодо визначення коду товару по УКТЗЕД за кодом НОМЕР_2 є вірним та повністю відповідає вимогам класифікатора. А, відтак, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача при визначенні коду товару.
З огляду на наведене не підлягають задовленню позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Івано-Франківської митниці про визначення коду товару від 09.10.2009 року № КТ- 206_0215-09 та зобовязання відповідача класифікувати товар за кодом НОМЕР_1.
Стосовно посилання представника позивача на експертний висновок Івано-Франківської торгово-промислової палати №В-502 від 29.12.2009 року, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Згідно із ст.11 даного Закону торгово-промислові палати мають право: проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців; представляти і захищати законні інтереси торгово-промислової палати або за дорученням її членів їх інтереси; надавати за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, пов'язані із захистом їх прав та інтересів, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України; звертатися за дорученням осіб, права яких порушені, до Антимонопольного комітету України із заявами про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції; проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість ;засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов'язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності; здійснювати декларування зовнішньоторговельних вантажів у випадках, передбачених законом тощо.
При цьому торгово-промислова палата не уповноважена здійснювати визначення коду товару по класифікації УКТЗЕД у разі виникнення спірних питань такої класифікації.
Посилання представника позивача на рішення про визначення коду товару Київської регіональної митниці від 05.06.2008 року, згідно якого такий самий товар визначений за кодом УКТЗЕД НОМЕР_1, суд до уваги не приймає, оскільки відсутні підстави вважати, що дані товари (по рішенню Івано-Франківської митниці від 09.10.2009 року та рішенню Київської регіональної митниці від 05.06.2008 року) є ідентичними.
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України.
Згідно положення ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність рішення Івано-Франківської митниці про визначення коду товару, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 22.06.2010 року.