ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" квітня 2010 р. Справа № 2a-697/10/0970
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гундяка В.Д.,
при секретарі Лавринович Т.В.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Івано-Франківську справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Снятинському районі про зобов'язання до вчинення дій,
01.03.2010 року управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі звернулося з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Снятинському районі про зобов'язання до вчинення дій. Позовні вимоги мотивувало тим, що в порушення вимог ст.21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” згідно якої відшкодування пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та допомог на поховання покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків, відповідач протиправно ухиляється від включення в акт звірки суми відповідної допомоги.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003 року, органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат, у якому зазначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, а головні управління узагальнюють і узгоджують довідку, на підставі якої Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду. Однак в порушення вказаного порядку у квітні 2009 року відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Снятинському районі не включено до акту звірки суму витрат в розмірі 1 003,40 грн., понесених управлінням Пенсійного фонду у зв'язку з виплатою допомоги на поховання ОСОБА_3, який отримував пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з мотивів, наведених у письмовому запереченні на позовну заяву. Пояснив, що підстав для відшкодування позивачу витрат у зв'язку з виплатою допомоги на поховання померлого ОСОБА_3 немає. Згідно з порядком, визначеним КМУ, Фонд несе витрати по виплаті допомоги на поховання у разі смерті потерпілого, що настала за обставин при яких настає страховий випадок державного соціального страхування. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів. У випадку відсутності згоди між Фондами щодо підписання таких актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування виплачених сум допомоги, спір вирішується в судовому порядку. Вважає вимоги позивача безпідставними, тому просив в позові відмовити.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою допомоги на поховання, встановлений Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений спільною Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за №376/7697, і відповідно носить нормативний характер.
Так п.5 Порядку зазначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та списку померлих осіб, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно управлінням Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що відповідний акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за квітень 2009 року складений та підписаний управлінням Пенсійного фонду України в Снятинському районі і Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Снятинському районі. Відповідач відмовився включити суму допомоги на поховання ОСОБА_3, який отримував пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві. Суд погоджується з правомірністю вищевказаної відмови Фонду соціального страхування від нещасних випадків, за наслідками якої складена та підписана таблиця розбіжностей за квітень 2009 року.
Так п. 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню відповідачем підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Однак згідно з ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснює виплати за обставин при яких настає страховий випадок. Із аналізу ст.13 вищевказаного Закону, якою визначено, що страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, які спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг, суд приходить до висновку, що причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я отриманим внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не підтверджений.
Крім того згідно ч. 9 ст.34 Закону причинний зв'язок має підтверджуватись висновками відповідних медичних закладів.
Оскільки доказів на підтвердження причинного зв'язку управління Пенсійного фонду України не надало, то суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування понесених витрат на виплату допомоги на поховання за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Одночасно суд враховує, що п.5 Порядку передбачено тільки обов'язок органів Пенсійного фонду провести з Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань звірку витрат по особових справах потерпілих, і скласти на її підставі акт та подати його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Отже, виходячи з вищенаведеного позивач не може вимагати здійснення дій в іншому порядку, а тому не наділений повноваженнями по зобов'язанню щодо включення в акт звірки суми допомоги на поховання, яка є предметом позову. Таким чином виключається можливість задоволення позовних вимог управління Пенсійного фонду України, як таких, що суперечать чинному законодавству.
При цьому суд не приймає до уваги надані позивачем та відповідачем в обґрунтування заявлених позовних вимог та поданих заперечень, копії постанови Вищого адміністративного суду України від 22.01.2009 року по справі за №К-14543/07 та постанови Верховного суду України від 19.05.2009 року по справі за №21-494во09, оскільки вказані судові рішення ухвалені у справах за участю інших осіб, тому згідно вимог ст.72 КАС України не можуть мати преюдиційного значення для розгляду даної справи.
За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі Постанови правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за №5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за №376/7697, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст.162 КАС України, суд
в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення встановлених ст.186 КАСУ строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо таку заяву чи скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про її апеляційне оскарження, після чого протягом двадцяти днів -апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя: Гундяк В.Д.
Постанова складена в повному обсязі 27.04.2010 року.