03.09.15р. Справа № 904/7733/13
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Полєв Д.М.
при секретарі судового засідання Матросовій М.Ю.
за участю представників сторін:
від кредиторів: представник ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" ОСОБА_1 за довіреністю № 2253-К-Н-О від 17.7.2014р.
від боржника: ліквідатор ОСОБА_2
розглянувши справу
за заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ
до боржника ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПРИВАТ", м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 17, код ЄДРПОУ 33563700
про визнання банкрутом
Провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПРИВАТ", м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта, 17, код ЄДРПОУ 33563700 порушено ухвалою господарського суду 24.10.2014р. відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою суду від 22.04.2014р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2 (свідоцтво №762 від 09.04.2013р., м. Дніпропетровськ, а/с 411, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
До суду надійшло клопотання ліквідатора про оголошення в розшук та затримання транспортного засобу Chevrolet Aveo SF69Y, держ. номер НОМЕР_2, 2005 р.в., сріблястого кольору, що належить банкруту.
Розглянувши зазначене клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, встановлено наступне.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.
Згідно із ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Таким чином, з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, в також розглядає справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, за певними винятками (пункт 7 частини першої статті 12 ГПК) та з урахуванням особливостей, встановлених Законами України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та "Про банки і банківську діяльність".
Аналізом положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що під час розгляду справи про банкрутство судом вживаються заходи із забезпечення вимог кредиторів передбачені ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори), а також зобов'язання боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчиняти чи утриматися від вчинення певних дій або вжиття інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Зазначені заходи застосовуються судом під час процедури розпорядження майном та діють відповідно до дня введення процедури санації або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, або до припинення провадження у справі.
Відповідно до ст. ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом (ст. 67 ГПК України).
З огляду на викладене, враховуючи те, що положеннями ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено такий захід для забезпечення вимог кредиторів як оголошення рухомого майна у розшук, зазначене клопотання ліквідатора не підлягає розгляду господарським судом в межах наданих йому чинним законодавством повноважень та підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 86, 87 ГПК України, ст. ст. 5, 18, 40, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -
У задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Торговий дім "Приват" арбітражного керуючого ОСОБА_2 №02-04/570 від 15.07.2015р. відмовити.
Суддя ОСОБА_4
Вик. Карпенко