Копія
Справа № 822/5913/15
про відмову в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду
28 жовтня 2015 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Данилюк У.Т. розглянувши клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії, -
У жовтні 2015 року позивач звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить зобов'язати відповідача здійснити йому виплату добових за час відрядження в розмірі 6720 грн. 00 коп.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, однак до суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення, згідно яких просить адміністративний позов залишити без розгляду. Вказує, що згідно ч.5 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
При цьому відмічає, що позивач прибув з відрядження 14.05.2015 року, а з позовом звернувся 28.09.2015 року, тобто з пропущенням місячного строку.
Фактично відповідачем заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Надаючи правову оцінку такому клопотанню, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно з ч.1-2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, частина третя статті 99 КАС України є спеціальною нормою у розв'язанні спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби порівняно з нормою, яка міститься в частині другій статті 99 КАС України та встановлює шестимісячний строк звернення до суду.
Посилання представника відповідача на ч.5 ст.99 КАС України є безпідставним, оскільки така норма не має жодного відношення до спірного випадку.
Згідно матеріалів справи позивач прибув з відрядження 19 серпня 2015 року (а не 14.05.2015 року), що підтверджується довідкою від 09.09.2015 року за №588, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №171 від 19.08.2015 року, завіреною т.в.о. начальника штабу ВЧ НОМЕР_1 копією посвідчення про відрядження №47від 08.01.2015 року, копією книги обліку тимчасово відсутнього і тимчасово прибулого до військової частини особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Водночас ч.3 ст. 99 КАС України є загальною нормою у розв'язанні спорів стосовно зазначених правовідносин у разі, якщо іншими законами встановлено інший строк звернення до суду в спорах щодо таких правовідносин.
При цьому ч.2 ст. 233 КЗпП України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Частина третя статті 99 КАС України, якою встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, є загальною нормою, оскільки вона прямо не передбачає строк звернення до суду у справах щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення тощо).
Частина друга статті 233 КЗпП України конкретизує предмет (заробітна плата) судового захисту та встановлює, що в цьому разі звернення до суду не обмежується будь-яким строком.
Оскільки норми ч.2 ст.233 КЗпП України є спеціальними, прямо встановлюють предмет (заробітна плата) судового захисту, то вони мають пріоритет над нормами частини третьої статті 99 КАС України, які є загальними і з них не можна прямо зробити висновок стосовно строків звернення до суду для захисту права на заробітну плату (грошове забезпечення тощо).
Також суд звертає увагу на те, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат (аналогічна позиція вказана у п. 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року N 8-рп/2013).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що строки звернення до суду у цій категорії спорів не застосовуються, тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.99, 160, 165 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її отримання.
Суддя/підпис/У.Т. Данилюк
"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк