Ухвала від 20.03.2014 по справі 2-394/11

20.03.2014

Справа № 2-394/11 2/335/4/2014

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого: судді Геєць Ю.В.,

при секретарі: Замуруєвій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно в погашення заборгованості по кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, в погашення заборгованості по кредиту.

В судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, заявлено клопотання про зупинення провадження по даній справі до розгляду іншої цивільної справи апеляційним судом Запорізької області за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору № 014/17-15/1241-35 від 04 серпня 2006 року. В обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на те, що обидва позови пов'язані між собою, результат розгляду справи про визнання недійсним кредитного договору має прямий та суттєвий вплив на вирішення даної цивільної справи.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_6 підтримали клопотання про зупинення провадження по справі з підстав зазначених представником ОСОБА_5, представник відповідача також просить зупинити провадження у справі до вирішення цивільної справи за позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за вищезазначеним кредитним договором.

В судовому засіданні представник ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження по справі.

Вислухавши заявлені клопотання та думку учасників процесу щодо доцільності зупинення провадження по справі, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 203 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 201 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Так, згідно роз'яснень, які містяться в п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”, визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок. Це виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення (при оцінці юридичних фактів) для іншої справи.

Ці обставини повинні бути такими, що мають значення і унеможливлюють розгляд спору до вирішення справи іншим судом через те, що не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Тобто йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Зі змісту пункту 1 частини 1 ст. 214 ЦПК України випливає, що суд при ухваленні рішення вирішує, зокрема, питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Отже, при розгляді справи за позовом банку про звернення стягнення на предмет іпотеки за борговим зобов'язанням по кредитному договору, який забезпечується договором іпотеки, відповідачі в особі іпотекодавців вправі заперечувати проти позову Банку з підстав недійсності основного зобов'язання та як наслідок недійсності іпотечного зобов'язання, а суд у відповідності до вищенаведеної норми зобов'язаний перевірити обґрунтованість таких заперечень, зокрема і в тому випадку, коли відповідачами не подано зустрічного позову.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що подання позову про визнання недійсним кредитного договору та про стягнення суми заборгованості за кредитним договором не унеможливлює розгляд справи про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, чинність якого оспорюється у судовому порядку, оскільки ці доводи суд може перевірити в межах справи про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи, що у суду є можливість вирішити спір в цій справі з урахуванням заперечень відповідачів щодо чинності іпотеки, та зупинення провадження у справі потягне за собою віддалення строку прийняття рішення у цій справі з урахування позиції відповідачів, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені клопотань представників відповідачів про зупинення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 201, 209, 210, 293 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 про зупинення провадження по справі залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.В.Геєць