233 № 233/5854/15-а
27 жовтня 2015 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
при секретарі Круговій Ю.С.,
за участю
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Борисевич Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської об*єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі, -
07 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача по справі, в якому зазначив, що є фізичною особою-підприємцем з виду діяльності - роздрібна торгівля непродовольчими товарами. У зв*язку з проведенням АТО на території Донецької області торгівля прийшла у занепад, тому він прийняв рішення про припинення підприємництва, про що повідомив працівників Костянтинівської ОДПІ у грудні 2014 року, однак, йому рекомендували не закривати СПД, а подавати декларації у нульовими показниками, що він і робив. В лютому 2015 року працівниками Костянтинівської ОДПІ було накладено на позивача штрафні санкції у зв*язку з несплатою єдиного соціального внеску за останній квартал 2014 року. Після 20 липня 2015 року телефоном представниками відповідача позивачу було рекомендовано сплатити єдиний соціальний внесок за другий квартал 2015 року, що він зробив 27 липня 20915 року, при цьому, нагадав про фактичне припинення підприємницької діяльності, однак йому знову порадили не закривати СПД. 14 вересня 2015 року заступником начальника Костянтинівської ОДПІ Чепраковою О.В. відносно нього було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серія АА № 187431 за ч.5 ст. 165-1 КУпАП за порушення п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов*язкове державне соціальне страхування» - несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на загальнообов*язкове державне соціальне страхування за ІІ квартал 2015 року при граничному строку сплати 20 липня 2015 року, фактично сплачено 27 липня 2015 року, особою, яку протягом року було притягнуто до відповідальності за таке ж правопорушення. Після отримання даної постанови позивач подав заяву про припинення підприємницької діяльності, однак оскаржувану постанову представниками відповідача скасовано не було. Постанову від 14 вересня 2015 року вважає незаконною, оскільки представникам Костянтинівської ОДПІ було відомо, що позивач підприємницьку діяльність не здійснює з третього кварталу 2014 року, крім того, у постанові не вказані свідки правопорушення, не зазначені обставини, які пом*якшують або обтяжують відповідальність тощо. Крім того, оскільки його прізвище у постанові вказано як «Масленников», вважає, що її винесено щодо іншої особи, оскільки вірним згідно паспорту є написання його прізвища як «ОСОБА_1». Просив скасувати постанову про притягнення до відповідальності від 14 вересня 2015 року серія АА № 187431, провадження по справі закрити.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2015 року позивачу ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, зазначив, що з часу реєстрації свого підприємництва завжди справно сплачував податки та обов*язкові платежі до того часу, як його діяльність прийшла у занепад через ситуацію у країні. Не згоден з тим, що представниками Костянтинівської ОДПІ вдруге у 2015 році винесено відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності що потягло за собою ознаку повторності вчиненого правопорушення, вважає, що це зроблено умисно, бо відповідач мав змогу це зробити раніше чи пізніше.
Представник відповідача Борисевич Д.В. просив відмовити в задоволенні позову, як безпідставного та необгрунтованого, посилаючись на те, що відповідно до ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов*язкове соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов*язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця незалежно від фінансового стану платника. Вважає, що винесена постанова є законною та обґрунтованою, позивач у справі є платником єдиного внеску на загальнообов*язкове державне соціальне страхування, його було повідомлено належними чином про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак він не з*явився, про що було складено акт неявки та справу розглянуто за його відсутності. Постанову винесено за ознакою повторності, оскільки у відповідності до вимог ст. 39 КУпАП з дня закінчення виконання стягнення за постановою серії АА № 076706 від 09 лютого 2015 року відносно позивача не сплив річний термін. Крім того, в обгрунтування заперечень відповідач послався на обізнаність позивача, який займається підприємницькою діяльністю з 16 березня 2006 року, про порушення ним вимог чинного законодавства в частині несплати єдиного соціального внеску та наявності боргу перед бюджетом. Вважає, що позивачем не доведено той факт, що він не веде підприємницьку діяльність.
З*ясувавши позицію сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до копії заяви фізичної особи від 16 березня 2006 року (а.с. 25), копії Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 від 16 березня 2006 року (а.с. 26) здійснював підприємницьку діяльність; являвся платником єдиного податку (а.с. 22).
14 вересня 2015 року заступником начальника Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області Чепраковою О.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення АА № 187431 (а.с. 5) відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 165-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2550 гривень, з якої вбачається, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено єдиний внесок на загальнообов*язкове державне соціальне страхування за ІІ квартал 2015 року в сумі 1267 гривень 95 копійок по граничному строку сплати 20 липня 2015 року, фактично сплачено 27 липня 2015 року, чим було порушено п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнобов*якове державне соціальне страхування», будучи особою, яка протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж правопорушення.
Як вбачається з повідомлення № 715/03.5-10 (а.с. 21), 24 вересня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 22690060007009653 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, НОМЕР_1.
При реєстрації припинення діяльності, тобто 24 вересня 2015 року, позивачем подано відповідачу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, згідно якої у період 1-3 кварталу 2015 року позивачем вказано нульовий показник обсягу доходу (а.с. 29-30). Як пояснив у судовому засіданні позивач ОСОБА_1, декларації з нульовими показниками за інший звітний період ним до Костянтинівської ОДПІ не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 165-1 КУпАП несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинено особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В силу ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі, ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
В силу ч. 11 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції,
передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні
законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть
дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб*єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
В силу ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як встановлено судом у судовому засіданні, обов*язок по сплаті до бюджету єдиного внеску на загальнообов*язкове державне соціальне страхування у встановлений законом строк позивачем ОСОБА_1 не оспорюється, про що також свідчить сплата ним цього платежу 27 липня 2015 року.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що винесена відносно позивача ОСОБА_1 представником відповідача постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою, а так само, у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 прав останнього, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Судом не беруться до уваги посилання позивача ОСОБА_1 на те, що відповідачем неправомірно складено оскаржувану постанову за ст. 165-1 ч.5 КУпАП, за ознакою повторності, в той час, як у лютому 2015 року його було притягнуто до відповідальності за вчинення такого самого правопорушення, що мало місце у 2014 році, при цьому торгівельна діяльність ним не ведеться з 3-го кварталу 2014 року, що не відображено у постанові, - оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 09 лютого 2015 року не скасовувалася, рік з дня її винесення не сплив та протягом цього строку виявлено допущення позивачем нового правопорушення, передбаченого ст. 165-1 КУпАП.
При цьому, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо можливості звільнення платника ЄСВ від обов*язку з його сплати у випадку, коли припинення підприємницької діяльності не зареєстровано у встановленому законом порядку але фактично така діяльність не проводиться, а так само обов*язку представників відповідача перевіряти фактичне здійснення платником внеску підприємницької діяльності та відображати ці відомості у постанові по справі про адміністративне правопорушення, оскільки це не передбачено діючим законодавством.
Також, доводи позивача ОСОБА_1 про те, що оскаржувана постанова винесена відносно іншої особи - «ОСОБА_1», суд до уваги не бере, оскільки з наданих представником відповідача копій документів вбачається, що станом на час проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця позивач мав паспорт НОМЕР_3, виданий Костянтинівським МВ ГУМВС України в Донецькій області 28 листопада 1997 року, який ним було надано до Костянтинівської ОДПІ. Про одержання паспорту НОМЕР_4, виданого Костянтинівським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області 20 листопада 2014 року, згідно якого вірним є зазначення прізвища позивача як «ОСОБА_1», позивач представників Костянтинівської ОДПІ не повідомив, що він не спростовував у судовому засіданні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд, розглянувши позов в порядку ст. 11 КАС України в межах заявлених позовних вимог, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Костянтинівської об*єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 27 жовтня 2015 року, повний текст постанови по справі виготовлений 28 жовтня 2015 року.
Суддя