23 жовтня 2015 р. Справа №818/3302/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелета С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.
позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Сабіров Р.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Є.О.Дідоренка про визнання протиправним та скасування актів, зобов'язати вчинити дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суд з адміністративним позовом до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (далі - відповідач, Луганський ДУВС), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 року за формою Н-5 від 21.05.2015 року та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 26.05.2015 року; зобов'язати відповідача скласти акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок за формою Н-1, де вказати, що нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в 2011 році під час проходження курсів підвищення кваліфікації працівників у м. Луганськ отримав травму. Дана травма була отримана ним під час зіткнення із вантажним автомобілем. В березні 2015 року позивач звернувся до Луганського ДУВС та просив надати акти форми Н1 чи НТ. Відповідачем було проведено розслідування та надано вказані акти, де зазначено, що нещасний випадок стався з ОСОБА_1 при обставинах не пов'язаних з виконанням службових обов'язків. На думку позивача обставини, за яких стався нещасний випадок та причини нещасного випадку (аварії) про які вказано в актах від 21.05.2015 року Н-5 від 26.05.2015 року НТ не відповідають фактичним обставинам випадку, що стався з позивачем 10.06.2011 року.
Позивач та його представник в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в письмовому запереченні, та зазначив, що після звернення позивача до Луганського ДУВС з приводу отримання актів форми Н1 чи НТ. Комісією Луганського ДУВС було проведено службове розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 при проходженні курсів підвищення кваліфікації, щодо травмування 10.06.2011 року. В ході службового розслідування комісія встановила, що позивач травмувався при падінні з висоти свого зросту в результаті особистої необережності під час пересування в стані алкогольного сп'яніння. В результаті цього комісія зробила висновок, що отримані позивачем тілесні ушкодження, отримані у період проходження служби при обставинах не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, про що складено акт НТ.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що комісією Луганського ДУВС складено акт від 21.05.2015 року форми Н-5 розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 року (а.с.10-11).
В ході розслідування встановлено, що з 06.06.2011 по 11.06.2011 року ОСОБА_1 проходив курси підвищення кваліфікації працівників У(В)КР (Г)УМВС. 10.06.2011 року приблизно о 20.45 год. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння по вул. Артема у селищі Ювілейному м. Луганськ, ОСОБА_1 під час пересування, внаслідок особистої необережності отримав тілесні ушкодження. В умовах Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 ОСОБА_1 було надано необхідну медичну допомогу. Згідно свідоцтва про хворобу від 09.12.2011 року № 255 військово-лікарська комісія встановила анамнез: "відкритий осколковий перелом діалізу обох кісток лівої гомілки у с/з зі зміщенням, закритий внутрішній суглобний перелом дистального метаепіфіза правої великогомілкової кістки з осколковим переломом медіальної щиколотки без зміщення, закритий перелом головки променевої кістки лівого передпліччя". Травма ОСОБА_1 отримана при падінні з висоти свого росту. Причиною нещасного випадку визнано особиста необережність ОСОБА_1 під час пересування.
Комісія дійшла висновку вважати тілесні ушкодження у вигляді "відкритого осколкового перелому діалізу обох кісток лівої гомілки у с/з зі зміщенням, закритий внутрішній суглобний перелом дистального метаепіфіза правої великогомілкової кістки з осколковим переломом медіальної щиколотки без зміщення, закритий перелом головки променевої кістки лівого передпліччя" отриманими оперуповноваженим УКР ГУМВС України в Донецькій області майором міліції ОСОБА_1 у період проходження служби при обставинах не пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Комісією складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ від 26.05.2015 року, згідно висновку якого нещасний випадок з позивачем вважати отриманим у період проходження служби при обставинах не пов'язаних з виконанням службових обов'язків (а.с.12-13).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходить із наступного.
Закон України "Про охорону праці" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Статтею 1 Закон України "Про охорону праці" визначено поняття охорони праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до ст. 14 Закон України "Про охорону праці" працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Статтею 22 вказаного закону, передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України являється "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 р. № 1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 р. за № 83/7404 який розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.
Пунктом 2.2 порядку зазначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до п. 2.4. порядку, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Згідно з п. 3.1 порядку про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Пунктом 3.5 порядку, передбачено, що керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення). У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва. У разі спроби самогубства працівника до складу комісії включається психолог.
Пунктом 3.7 порядку, зазначено, що при травмуванні працівників апарату МВС, ГУМВС, УМВС комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), крім групових випадків травматизму або випадків травматизму зі смертельним наслідком, створюється розпорядженням начальника структурного підрозділу (головного управління, департаменту, самостійного управління або відділу), де працює потерпілий працівник.
Відповідно до п. 3.8. положення комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії: - обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; - визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; - з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; - визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; - скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
Згідно листа Луганського ДУВС від 29.05.2015 року № Ж-8/1 за результатами службового розслідування, проведеного в даному навчальному закладі, встановлено, що відповідальними працівниками університету не було вчасно складено акт про нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 (а.с.142).
Крім того, листом від 22.04.2015 року позивача повідомлено про те, що в зв'язку з проведенням антитерористичної операції в Луганській та Донецькій областях Луганський ДУВС тимчасово передислоковано до іншого регіону України. Значна частина внутрішньої документації залишилась на базі навчального закладу, в тому числі матеріали службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень під час проходження курсів підвищення кваліфікації в період з 06.06.201 по 11.06.2011 року, в зв'язку із чим комісією прийнято рішення про проведення повного та об'єктивного службового розслідування (а.с93).
Пунктом 3.9. порядку, встановлено, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби під час: - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - роботи) протягом робочого часу або, за дорученням керівника, в неробочий час; - приведення в порядок знарядь праці, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання правил особистої гігієни; - проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника; - подання підрозділом шефської допомоги; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - перебування в транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку (у тому числі поранення) пов'язана з виконанням потерпілим службових (трудових) обов'язків або з дією на нього небезпечного чи шкідливого фактора чи середовища; - прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням керівника; - прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.
Пунктом 3.11 порядку, передбачено, що комісія визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: - за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10, 3.11; - унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; - під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; - у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього Порядку, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів прокуратури; - унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
При цьому суд зазначає, що при проведенні розслідування нещасного випадку в травні 2015 року комісією Луганського ДУВС не було досліджено акту освідування на алкоголь, інформація про який міститься у виписному епікризі № 5366 Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 (а.с.110). В матеріалах службового розслідування, наданих представником Луганського ДУВС вказаний акт також відсутній, у висновку службового розслідування про даний документ інформація відсутня, що свідчить про неповне з'ясування всіх обставин.
Крім того висновки акту 21.05.2015 року форми Н-5 викладені без належного дослідження фактів наданих ОСОБА_1 в письмових поясненнях та не відповідають обставинам, зазначеним у вказаних поясненнях (а.с.107-109). Комісією не надано належної оцінки наданим поясненням та не спростовано викладених в них фактів. Позивач зазначає про наявність свідків події, що сталася у 2011 році, дані особи не опитані відповідачем. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не було надано підписаних особисто письмових пояснень під час проведення службового розслідування, при цьому не заперечує, що після складання акту Луганського ДУВС отримано аналогічні пояснення від позивача без підпису за допомогою електронного зв'язку, але обставини, викладені позивачем не з'ясовувалися. Позивач в судовому засіданні зазначав, що на час проведення службового розслідування знаходився поблизу території проведення антитерористичної операції, а тому він не мав змоги своєчасно направити через поштове відділення письмові пояснення із його підписом, в зв'язку із чим було направлено електронною поштою, а в подальшому продубльовано скановані пояснення із його підписом, які не містять жодних розбіжностей у самому змісті викладеної інформації.
Також комісією, при складенні акту про розслідування нещасного випадку, не досліджено та не надано оцінки факту наявності кримінального провадження, порушеного Костянтинівським МВ ГУ МВС України в Донецькій області за фактом заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень в м. Луганськ (а.с.151).
Таким чином суд вважає акти за формою Н-5 від 21.05.2015 року розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 року та акт за формою НТ* від 26.05.2015 року про нещасний випадок невиробничого характеру такими, що складені передчасно, без урахування усіх обставин, що мали значення при їх складанні, при проведенні службового розслідування не було в повному обсязі досліджено документи, що мають відношення до події травмування позивача, в т.ч. що містяться в матеріалах кримінального провадження №12015050380001100.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування акту розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 року за формою Н-5 від 21.05.2015 року та акту про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 26.05.2015 року обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи положення даної норми, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Луганський державний університет внутрішніх справ імені Є.О.Дідоренка повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 року з ОСОБА_1.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Луганського ДУВС скласти акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок за формою Н-1, де вказати, що нещасний випадок (у тому числі поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України" питання розслідування нещасних випадків та складання за його результатами відповідних актів віднесено до повноважень комісій, що створюються роботодавцем, в даному випадку Луганським ДУВС, що входить до системи органів внутрішніх справ.
Суд, захищаючи права позивача у спосіб, що передбачений Кодексом адміністративного судочинства України, не може виконувати замість уповноваженого суб'єкта його функції, в зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Є.О.Дідоренка про визнання протиправним та скасування актів, зобов'язати вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011р. за формою Н-5 від 21.05.2015р. та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* від 26.05.2015р.
Зобов'язати Луганський державний університет внутрішніх справ імені Є.О.Дідоренка повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 10.06.2011 року з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1.).
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 28.10.2015 року.
Суддя С.М. Гелета