28 жовтня 2015 р.Справа №817/3278/15 м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - Жуковської Л.А. (головуючий), суддів: Кравчук Т.О. Сало А.Б. , за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: не з'явився,
відповідача1: представник Довгалюк І.Л.,
відповідача 2: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в справі за адміністративним позовом:
ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу №3423-0 від 26.10.2015, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
При поданні адміністративного позову ОСОБА_2 подав письмове клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення з дня прийняття дії оскаржуваного наказу, прийнятого ДФС України «Про звільнення ОСОБА_2» №3423-0 від 26 жовтня 2015 року до розгляду справи по суті та прийняття законного судового рішення.
Клопотання мотивує тим, що оспорюваний у справі наказ по суті кваліфікується як документ для негайного виконання, а відтак, його дію необхідно зупинити задля упередження заподіяння шкоди правам і свободам заявника (відновлення яких у разі набрання чинності такого акту буде ускладненим), а також інтересам ще й держави у вигляді прямих втрат з бюджету у зв'язку із незаконним звільненням.
До початку розгляду питання щодо вжиття заходів забезпечення позову відповідачами 1, 2 подано письмове заперечення (вх. 19380/15 від 28.10.2015). Доводи відповідачів зводяться до того, що на думку останніх, у разі прийняття судом рішення щодо задоволення такої заяви буде фактично ухвалене рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
У судове засідання позивач та представник відповідача 2 не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
З огляду на приписи ч.3 ст. 118 КАС України, неприбуття вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду такого питання.
У судовому засіданні представник відповідача 1 щодо заявленого клопотання заперечувала, надала пояснення, викладені у наданому суду письмовому запереченні, просила у його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача 1 та дослідивши докази в обгрунтування клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання про забезпечення позову є необґрунтованим, тому до задоволення не підлягає.
Приймаючи рішення по суті заявленого клопотання суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Адміністративний спосіб може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує інтереси як позивача, так і відповідачів.
Розглянувши подане позивачем клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що в задоволенні такого клопотання необхідно відмовити, оскільки воно не співмірне заявленим позовним вимогам.
На думку суду, враховуючи обставини на які посилається заявник, немає підстав вважати, що в реальному часі існує очевидна небезпека заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, жодних доказів, які свідчили б про протилежне не знайдено.
Приймаючи рішення щодо заявленого клопотання суд враховує і правову позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України , викладену у постанові №2 від 06.03.2008
Так, Вищий адміністративний суд України вказує на те, що в адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді.
Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином,
судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
З врахуванням вказаного суд вважає, що забезпеченням зазначеного адміністративного позову в спосіб, який пропонує заявник, суд вийде за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.
З огляду на зазначене, у суду відсутні підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів, які наведені позивачем у клопотанні про забезпечення позову.
За таких обставин, у задоволення клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, - відмовити повністю.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання нею законної сили за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
.
Головуючий cуддя Жуковська Л.А.
Судді Кравчук Т.О.
Сало А.Б.