Справа № 817/3119/15
22 жовтня 2015 року 14год. 16хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Струкова В.В.,
відповідача: представник Федченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Приватного підприємства "Компанія Автоленд"
до Рівненської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій;
Приватне підприємство «Компанія Автоленд» (по тексту постанови ПП «Компанія Автоленд») звернулось до суду з позовом щодо визнання протиправними та скасування рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №204000009/2015/000009/2 від 23.06.2015р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000009/2015/00009 від 23.06.2015р.; зобов'язання повернути на розрахунковий рахунок ПП «Компанія Автоленд» кошти, сплачені в якості фінансової гарантії в сумі 144206,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товар 18.06.2015 р. прибув до тимчасової зони митного контролю - 35709,с. Здовбиця, вул. Шосова, 95, Здолбунівський р-н, Рівненська обл., Україна та був цього ж дня заявлений позивачем до митного оформлення за МД №204050000.2015.010420 із заявленою митною вартістю товару у розмірі 2 460556,44 гривень, що за офіційним курсом НБУ на дату подання товарів до митного оформлення (курс валюти - EUR: 24,419300) становить 100 762,78 євро. Разом із митною декларацією також було надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, згідно з переліком, визначеним частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які ідентифікують оцінюваний товар, містять об'єктивні та достовірні дані, які підтверджують заявлену митну вартість товару, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Проте, 23 червня 2015 року Рівненською митницею ДФС було оформлено Рішення про коригування митної вартості товарів №204000009/2015/000009/2 від 23.06.2015р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000009/2015/00009 від 23.06.2015 р.
Відповідач позов не визнав про що представником було подано відповідне письмове заперечення.
У запереченні вказує, що Рішення про коригування митної вартості товарів №204000009/2015/000009/2 від 23.06.2015р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000009/2015/00009 від 23.06.2015р. прийняті правомірно.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, просив позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача позов заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у письмовому запереченні, просив у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Судом встановлено, Приватне підприємство «Компанія Автоленд» зареєстроване 21.09.2006 року Здолбунівською районною державною адміністрацією Рівненської області.
Відповідно до Статуту підприємство здійснює оптову торгівлю сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (КВЕД 46.61) та технічне обслуговування, ремонт автотранспортних засобів (КВЕД 45.20) як основні види діяльності.
Для здійснення своєї діяльності, ПП «Компанія Автоленд» зареєстровано як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності з 28.03.2007 року і здійснює імпорт вживаної техніки з країн Європи, США її ремонт та продаж на території України.
Матеріалами справи встановлено, 25 травня 2015 року між ПП «Компанія Автоленд» та SIA "UZVARA-LAUKS" Uzvarasiela 2, Uzvara, Uailisupag., Bauskasnov., LV-3931, Latvija було підписано Контракт №31/AB на придбання комбайна ClaasLexion 580, 2010 року випуску, заводський №( VIN-58602559) з жаткою ClaasV900, заводський № (VIN-71612678), 2010 року випуску, що транспортується на візку Claas заводской № (VIN-71925350), 2010 року випуску загальною вартістю 100 000,00 євро. Умови поставки: FCA (Uzvarasiela 2, Uzvara, Gailisupag., Bauskasnov., LV-3931, Latvija) згідно «Інкотермс-2010». Умови оплати - повна попередня оплата.
Вказаний вище товар 18.06.2015 р. прибув до тимчасової зони митного контролю - 35709,с.3довбиця, вул. Шосова, 95, Здолбунівський р-н, Рівненська обл., Україна та був заявлений ПП«Компанія Автоленд» до митного оформлення за МД №204050000.2015.010420 із заявленою митною вартістю товару у розмірі 2 460556,44 гривень, що за офіційним курсом НБУ на дату подання товарів до митного оформлення (курс валюти - EUR: 24, 419300) становить 100 762,7,78 євро.
Як встановлено судом, визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до вимог Митного кодексу України до митної вартості було включено витрати на транспортування товару власним автомобільним транспортом до митної території України.
При цьому, разом з митною декларацією №204050000.2015.010420 від 18.06.2015 р. ПП «Компанія Автоленд» подано до митного органу:
- Картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 204/2012/0000390 від 30.11.2012;
- Міжнародну автомобільну накладну (CMR) №071206 від 16.06.2015;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару №110 від 09.06.2015;
- Калькуляцію транспортних витрат Вих.№276 від 18.06.2015;
- Рахунок-фактуру (інвойс) №ULPL003-2015 від 12.06.2015;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №31/АВ від 25.05.2015;
- Сертифікати відповідності: №UA1.186.0036003-15, №UA 1.186.0036007-15, №UA 1.186.0036009-15 від 17.06.2015;
- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2730 від 16.06.2015;
- Декларацію про походження товару №3105 від 12.06.2015;
- Фото №б/н від 18.06.2015;
- Копію митної декларації країни відправлення №15PL302040E0036564 від 17.06.2015;
- Інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №1/1-0-0-0/1/00/6/3/1 від 18.06.2015.
Рівненською митницею ДФС відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
Мотивом такого рішення стало те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв'язку з:
1. Наявністю розбіжностей у документах, зазначених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, поданих декларантом до митного оформлення разом з МД, та в документах, додатково наданих декларантом на вимогу митниці.
2. Відсутністю в додатково наданих документах, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 Митного кодексу України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 p., належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (з огляду на обставини викладені у п. 1.1.).
Матеріалами справи стверджено, що для усунення недоліків, зазначених у картці відмови, ПП «Компанія Автоленд» було надано додаткові документи і усні пояснення до них: доповнення до контрактурі від 18.06.2015 за №1; калькуляція транспортних витрат Вих. № 276 від 18.06.2015р.; лист від продавця від 18.06.2015р.; платіжне доручення №110 від 09.06.2015р.; рахунок предоплати №019/PL-2015 від 26.05.2015р.
Такі документи Рівненською митницею ДФС не уваги не прийнято, натомість оформлено Рішення про коригування митної вартості товарів від 23.06.2015 №204000009/2015/000009/2 відповідно до вимог Розділу III (статті 49-66) Митного кодексу
Відповідно до зазначеного рішення, митницею було збільшено митну вартість заявлених до оформлення товарів.
На виконання ч.3 ст. 52 Митного кодексу України ПП «Компанія Автоленд» оформлено 23.06.2015 нову МД ІМ 40 ДЕ №204050000/2015/010783, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною Рівненською митницею ДФС.
При цьому позивачем сплачено суму держмита в розмірі 3832, 32 грн., суму донарахованого держмита в розмірі 501, 83 грн., суму додаткового імпортного збору в розмірі 124 414, 28 грн., суму додаткового імпортного збору як фінансової гарантії в розмірі 27 616, 14 грн.
Як вбачається з матеріалів справи загальна сума сплаченої позивачем фінансової гарантії становить 144 206, 17 грн.
Крім того, ПП «Компанія Автоленд» 17.07.2015 р. подано додаткові документи, визначені переліком відповідача: розгорнутий висновок експерта Рівненської ТПП, уточнюючу калькуляцію транспортних витрат та виписку з бухгалтерської документації продавця щодо ціни покупки товарів у третіх осіб.
Однак, результатами розгляду додатково поданих документів, ПП «Компанія Автоленд» надано письмову відповідь (Вих. №3099/25/17-70-25 від 23.07.2015р., згідно якої рішення про коригування митної вартості не підлягає скасуванню.
У ході розгляду справи встановлено і те, що враховуючи на ту обставину, що гарантія була надана терміном до 21 вересня 2015 року ПП «Компанія Автоленд» звернулося до фірми Постачальника, банку про надання додаткових документів.
Так, 16 вересня 2015 року для митного органу були направленні засобами поштового зв'язку додаткові документи, які підтверджують правильність митної вартості товару, визначеної декларантом: лист AT «ПроКредит Банк» вих. №114/2/15/775 від 09.09.2015р., SWIFT, лист від продавця №100-1 від 25.08.2015р., лист від продавця від №114 від 11.09.2015р., лист від продавця №112 від 10.09.2015р., Експортна декларація.
21 вересня 2015 року на адресу Рівненської митниці ДФС подано заяву про повернення коштів у розмірі 144206,17 грн., сплачені як фінансова гарантія по декларації №204050000/2015/010783 від 23.06.2015 року, оскільки до закінчення терміну дії гарантії ПП «Компанія Автоленд» було надано документи, які підтверджують правильність митної вартості товару, визначеної декларантом.
Судом встановлено, що згідно аркушу коригування від 14.09.2015 року митної декларації від 23.06.2015 року, кошти, сплаченні як фінансова гарантія, були митним органом списані в державний бюджет України, додаткові документи враховані не були.
На думку суду такі рішення та дії Рівненської митниці не відповідають вимогам чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Надаючи правову оцінку оспорюваним рішенням, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України, усі товари, які переміщуються через митний кордон України підлягають митному контролю.
Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Частиною 2 та пунктом 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України передбачено, що в разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України та закінчується після закінчення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
В силу вимог ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.ч.2-1 ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7)копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тим самим, згідно вказаних приписів Закону встановлено, що додаткові документи подаються на письмову вимогу митного органу лише за наявності таких документів у декларанта.
Судом встановлено, що ПП «Компанія Автоленд» на виконання запиту, отриманого від митного органу було надано додаткові документи, які вимагалися відповідачем.
Однак, митний орган дійшов висновку, що надані при митному оформленні позивачем документи та відповідь про неможливість надати додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару, Рішення про коригування митної вартості товарів №204000009/2015/000009/2 від 23.06.2015 року залишається чинним
Тим самим, відповідачем по даній справі не надано належної оцінки та не враховано наявність документів, що підтверджують сплату позивачем коштів за поставлений товар, усувають формальні розбіжності та, крім вже наданих документів, додатково підтверджує заявлену митну вартість товарів.
Відповідно до ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В силу вимог ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, ч.1 ст.57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
У силу вимог частин 2,3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина 4 статті 57).
У відповідності до ч.4 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з ч.5 ст.58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною 9 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
У силу вимог ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
При цьому, у частинах 11 та 12 статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо митну декларацію подано з порушенням вимог, встановлених цим Кодексом, орган доходів і зборів відмовляє у її прийнятті, про що посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості, належить до виключних повноважень органу доходів і зборів, що здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення імпортованих товарів.
З урахуванням положень ч.3 ст.318 Митного кодексу України реалізації органом доходів і зборів зазначених повноважень повинна передувати наявність у нього обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.
Судом встановлено, що в основу прийняття оспорюваного рішення покладено висновок, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з наявністю розбіжностей у документах, зазначених у частині другій статті 53 Митного кодексу України, поданих декларантом до митного оформлення разом з МД, та в документах, додатково наданих декларантом на вимогу митниці та відсутністю в додатково наданих документах, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 Митного кодексу України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 p., належних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (з огляду на обставини викладені у п. 1.1.).
Однак, зі змісту оскаржуваних рішень Рівненської митниці ДФС не убачається, що документи, передбачені ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, та подані позивачем на підтвердження митної вартості товару містять розбіжності у відомостях, що підтверджують числові значення складових митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, враховуючи вищенаведене,суд погоджується з покликаннями позивача про те, що у органу доходів і зборів не було підстав для витребування додаткових документів, підстави для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості основним методом відсутні.
При цьому, всупереч зазначеної норми, відповідач в рішеннях про коригування митної вартості товарів при визначенні митної вартості за резервним методом, зазначив лише на те, що не в праві застосовувати інші другорядні методи, однак як під час консультацій, а так само, зі змісту рішення застосувати інші другорядні методи, однак, як під час консультацій, а так само, зі змісту рішення відповідача не можливо встановити причини з яких вказані методи не можливо застосувати.
Суд погоджується з позивачем, що подані на митне оформлення документи не містять розбіжності у відомостях, що підтверджують числові значення складових митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Під час розгляду справи судом встановлено, що розбіжність в номері з розрахункового рахунку продавця зазначений у контракті містить дві цифри переставлені місцями, тобто по своїй суті є суто технічною помилкою.
Розбіжність в номері контракту 31/AV - це недолік програмного забезпечення банку, пізніше банком надано те ж платіжне доручення отримане з іншої банківської програми - в ньому вказано контракт 31/АВ.
Розбіжність в частині оплати за товар, проведеної 09.06.2015р. на підставі попереднього рахунку (proformainvoice), а рахунок (invoice) оформленої 12.06.2015 року, пояснюється різною природою зазначених документів, а саме - попередній рахунок (proformainvoice) - це фактично спосіб надання інформації про банківські реквізити продавця для проведення оплати, а рахунок (invoice) - по своїй суті документ за яким товар передається покупцю (аналог використовуваної в Україні видаткової накладної). Попередній рахунок (proformainvoice) надано відповідачу додатково, зазначений в ньому номер контракту відповідає реєстраційному номеру документації продавця і зазначений в рахунку помилково, про що постачальник повідомив листом.
Крім того, доповнення до контракту, яке усуває допущені при укладанні контракту помилки складено 18.06.2015 року - документ складено тоді, коли виявили помилки, які усувалися даним доповненням.
Суд констатує, що підтвердження транспортних витрат, які відносяться до митної вартості оформлюваного товару надана калькуляція вих. №276 від 18.06.2015 року, в якій відображено всі затрати на транспортування товару, оскільки доставка товару провадилася власним автотранспортом ПП «Компанія Автоленд» з використанням праці штатного водія, то тарифна ставка на перевезення за одиницю виміру товару за 1 кілометр маршруту не відображалась, крім того відсутність такої інформації жодним чином не впливає на суму транспортних витрат понесених позивачем.
Суд вважає, що такі розбіжності в документації не можуть вплинути на суму платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товару.
Таким чином, відповідачем не доведено та не надано жодних доказів того, що документи, подані позивачем до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, викладеної в постановах від 29 травня 2012 року у справі №21-91а12 та від 11 вересня 2012 року у справі №21-262а12, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Тобто за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.
Також суд вважає за необхідне відмітити наступне.
Згідно розділу ІІ наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів („Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості") зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Усупереч вищенаведеним правилам, митним органом у Рішенні про коригування митної вартості товарів №204000009/2015/000009/2 від 23.06.2015 р. не зазначено причин, через які не було застосовано основного методу, що передує обраному митним органом (зокрема, 2а) та не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо по митній декларації №204050000.2015.010420 від 18.06.2015 року.
Посилання представника відповідача, як на підставу для виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, задекларованих у митній декларації №204050000.2015.010420 від 18.06.2015 року, на те, що у митній декларації №205020007/2015/004243 від 23.05.2015 р. позивачем було задекларовано аналогічний товар за вищою ціною, суд не вважає за належну підставу для коригування митної вартості товару, оскільки законом не заборонено придбавати такий самий товар за нижчою ціною.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, рішення щодо застосування методу не за ціною договору визначення митної вартості товарів митного органу слід визнати неправомірним, необґрунтованим та передчасним з урахуванням наведених законодавчих норм та наявних доказів, а також не наведенням митним органом в оскаржуваних рішеннях доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
За встановлених обставин суд приходить до висновків, що відповідачем не доведено належними доказами, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №204000009/2015/000009/2 від 23.06.2015 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204000009/2015/00009 від 23.06.2015 р.суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Таким чином, Рівненською митницею неправомірно видано ПП «Компанія Автоленд» спірні картки відмови в митному оформленні товарів через митний кордон України та прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів.
Неправильна оцінка митної вартості товарів призвела до зайвої сплати позивачем мита та податку на додану вартість, а тому порушене право позивача підлягає поновленню шляхом стягнення з Державного бюджету України зайво сплаченого мита та податку на додану вартість в сумі 144206,17 грн. згідно статті 43 Податкового кодексу України.
Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
З врахуванням приписів ст. 94 КАС України, суд присуджує на користь Приватного підприємства "Компанія Автоленд" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці ДФС судовий збір у розмірі 3381, 10 грн.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №204000009/2015/000009/2 від 23.06.2015р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційногопризначення №204000009/2015/00009 від 23.06.2015р.
Зобов'язати Рівненську митницю ДФС повернути на розрахунковий рахунок Приватного підприємства "Компанія Автоленд" (р/р 26005210281850В АТ "ПроКредитБанк", МФО 320984) кошти, сплачені в якості фінансової гарантії в сумі 144 206 грн. 17 коп.
Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Компанія Автоленд" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці ДФС судовий збір у розмірі 3381, 10 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жуковська Л.А.