22 вересня 2015 року о 11 год. 05 хв.Справа № 808/4230/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.
представників сторін:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кліон”, м. Запоріжжя
до Запорізької митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації
30 липня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю “ Кліон ” (далі - позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.05.2015 №112050000/2015/000099/1 про коригування митної вартості товарів; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00219 від 27.05.2015.
Позивач вважає протиправним рішення щодо коригування митної вартості товарів за шостим методом, та, відповідно, картку відмови у митному оформленні товару, оскільки вважає, що ним були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за першим методом, у зв'язку з чим вважає прийняті відповідачем рішення протиправними, просить їх скасувати.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до заперечень відповідач позов не визнає в повному обсязі, зазначає, що оскільки позивачем не були подані всі документи, необхідні для підтвердження митної вартості товару, відповідач дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості за основним методом, у зв'язку з чим було прийняте рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом. Крім того, зазначив, що в наданих позивачем документах були виявлені суттєві розбіжності. Відмовляючи у митному оформленні товарів, митниця діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом з'ясовано наступне.
Судом встановлено, що 30 квітня 2015 року між Пелагос П/Ф, Фарерські острови (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кліон” (покупець) укладено контракт №188F/2015Р (а.с. 16-23), відповідно до умов якого продавець зобов'язаний передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти від продавця свіжоморожену чи охолоджену рибу різних видів та морепродукти.
На виконання умов даного контракту позивачем на митну територію України ввезено морожений оселедець. Згідно інвойсу постачальника від 05.05.2015 №SDA140294.2 товар постачався за ціною 1,04 доларів США за кг, на загальну суму 20384,00 доларів США, на умовах FСА Клайпеда, Литва.
Для здійснення митного оформлення зазначеного товару до відповідача була надіслана електронна декларація №112050000/2015/008006, довідковий номер 4566 від 25.05.2015, згідно якої позивачем було заявлено митну вартість товару за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються у розмірі 433738,41 грн. (22.13 грн. або 1,06 доларів США за 1 кг).
Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані: контракт №188F/2015Р від 30.04.2015; інвойс №SDA140294.2 від 05.05.2015; калькуляція постачальника від 05.05.2015; прайс-лист від 30.04.2015; міжнародна товарно-транспортна накладні №002103 від 14.05.2015; довідка про транспортні витрати від 14.05.2015; договір міжнародного експедирування №2015 МЭ/3М від 02.01.2015; договір надання транспортних послуг №1602-П від 16.02.2015; дублікат ветеринарного свідоцтва від 25.05.2015 серії ЄРД-00 №089835; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 14.05.2015 №LT0176057/L2-4820; сертифікат походження від 05.05.2015 №ВС29093; сертифікат якості №40-2015 від 05.05.2015; експортна декларація №15LTLUB000EK00B8F3 від 14.05.2015; лист постачальника від 28.10.2014 про виробника.
За результатом обробки електронного документа та аналізу поданих документів 25.05.2015 відповідачем було надіслано електронним повідомленням письмову вимогу про необхідність надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, а саме: виписку із бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та кількісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження заявленої у декларанта митної вартості товарів за власним бажанням декларанта.
27.05.2015 позивачем на вимогу відповідача, для підтвердження заявленої митної вартості товару, додатково були надані документи, а саме: висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-260 від 22.05.2015, роздруковані курси валют з офіційного сайту Литовської митниці, лист постачальника б/н від 04.05.2015 про прайс лист б/н від 30.04.2015, лист постачальника б/н від 12.05.2015 про відправника товарів, лист експедитора б/н від 26.05.2015 про CMR та експортну декларацію, лист постачальника б/н від 26.05.2015 про бухгалтерську документацію та відсутність каталогів та специфікацій.
27.05.2015 Запорізькою митницею прийнято рішення №112050000/2015/000099/1 про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу (2г) відповідно до ст.64 МК України. Використана наявна в митниці інформація щодо раніше визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 1,4 доларів США за 1 кг (МД №100260002/2015/170733 від 02.04.2015).
У оформленні МД №112050000/2015/008006 від 25.05.2015 було відмовлено, складено картку відмови №112050000/2015/00219 від 27.05.2015.
Товар випущено у вільний обіг за МД №112050000/2015/008217 від 27.05.2015 під гарантію відповідно до розділу X МК України.
Позивач не погодившись з рішенням митниці щодо корегування митної вартості та з карткою відмови, звернувся з зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України).
Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).
Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI “Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, разом з митною декларацією подано повний перелік документів, визначений ч.2 ст. 53 Митного кодексу України.
Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею ДФС встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності, а саме:
1. в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №15LTLUB000EK00B8F3 від 14.05.2015 найменування товару не відповідає його найменуванню, що зазначене в інвойсі №SDA140294.2 від 05.05.2015 в частині його повноти (не вказано цілий оселедець чи ні, не вказано його розмір, що виходячи з наданої до митного оформлення калькуляції б/н від 05.05.2015 суттєво впливає на формування ціни на товар), також, в вищезазначеній декларації відсуині умови поставки, а вартість товару та валюта (18974,22 EUR) не відповідає вартості товару та валюті в інвойсі №SDA140294.2 від 05.05.2015 (20384,00 USD), хоча п.5.1 контракту №188/F/2015P від 30.04.2015 визначено, що «ціни на товари визначаються у доларах США (USD) або Євро і зазначаються в інвойсах на кожну партію товару», що не дає змоги впевнитись, що вищезазначені документи стосуються оцінюваного товару;
Однак, позивачем було повідомлено, що у листі експедитора від 26.05.2015 (а.с.47-48) надані пояснення щодо заповнення експортної декларації в Євросоюзі, чим усунуто розбіжність.
2. в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №15LTLUB000EK00B8F3 від 14.05.2015 в графі 2 «Експортер» зазначено особу, яка відсутня в інших наданих до митного оформлення документів, а отже не має відношення до даної поставки (LAIVU KROVOS AB «KLAIPEDOS SMELTE» NEMUNO G. 24 LT Klaipedos m.), що не дає змоги однозначно ідентифікувати дану поставку;
Проте, щодо зазначення в експортній декларації іншої особи відправника (експортера), то вказаним вище листом експедитора б/н від 26.05.2015 надано роз'яснення з цього приводу, зокрема зазначено, що експортна декларація заповнюється в Литовській республіці лише при відвантаженні товару, який знаходиться на митному складі в Литві, відправником зазначається юридична особа яка зареєстрована в Литовській республіці яка є власником митного складу. У зв'язку з тим, що товар перебував на митному складі LAIVU KROVOS AB «KLAIPEDOS SMELTE» NEMUNO G. 24 LT Klaipedos m., тому вказана юридична особа вказана в графі 2 «Експортер» в експортній декларації №15LTLUB000EK00B8F3 від 14.05.2015.
3. наданий до митного оформлення прайс - лист містить інформацію про ціну на товар, що упаковано в картонні короби, але не зазначено яка вага одного короба, що виходячи з наданого до митного оформлення в інвойсу №SDA140294.2 від 05.05.2015 впливає на формування ціни на товар;
Проте, позивачем надано лист постачальника б/н від 04.05.2015 (а.с.54), яким повідомлено, що прас-лист б/н від 30.04.2015 виданий на продукцію морожений оселедець цілий вагою 400г.+ , упакований в картонні короби по 2 х 14 кг. Отже, розбіжність усунуто.
4. згідно п.1.2 контракту №188/F/2015P від 30.04.2015 «відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів, та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товарів», але відправник вказаний в інвойсі №SDA140294.2 від 05.05.2015 (Pelagos P/F, Bakkavegur 62 FO-530 Fuglafjordur, Фарерські острови) відмінний від виробника вказаного в накладній CMR №002103 від 14.05.2015 (UAB «GREEN TRANSPORT» S. Dariaus ir S. Gireno 9-1, Klaipeda, Lithuania).
Стосовно вказаної розбіжності, позивачем надано роз'яснення листом постачальника б/н від 12.05.2015. Цим листом повідомлено, що за доручення постачальника, відправником товару зокрема по інвойсу №SDA140294.2 від 05.05.2015 на адресу покупця із м.Клайпеда, Литва, буде компанія UAB «GREEN TRANSPORT» S. Dariaus ir S. Gireno 9-1, Klaipeda, Lithuania. Розбіжність усунуто.
Як було встановлено, позивачем 27.05.2015 додатково надано до Запорізької митниці ДФС: висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-260 від 22.05.2015, роздруковані курси валют з офіційного сайту Литовської митниці, лист постачальника б/н від 04.05.2015 про прас лист б/н від 30.04.2015, лист постачальника б/н від 12.05.2015 про відправника товарів, лист експедитора б/н від 26.05.2015 про CMR та експортну декларацію, лист постачальника б/н від 26.05.2015 про бухгалтерську документацію та відсутність каталогів та специфікацій.
Вказані документи, на думку суду, додатково підтверджують обґрунтованість визначення декларантом митної вартості за основним методом.
Отже, хоча розбіжності і існують в документах, що є обов'язковими для подання для підтвердження митної вартості товарів, однак вони не стосуються визначення самої митної вартості.
З наданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що документи, які надавались митному органу під час митного оформлення, містять відомості про умови поставки товару та жодним чином не перешкоджають митному органу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару.
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.
За змістом статті 57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 62, або обчислена відповідно до вимог статті 63 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Так, митна вартість товару, що імпортується, визначено відповідачем із застосуванням резервного методу згідно із наявною у митного органу інформації щодо раніше визначених митних вартостей за другорядними методами (2г) з розрахунку 1,4 USD за 1 кілограм товару (МД №100260002/2015/170733 від 02.04.2015)
Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості митним органом у графі 33 спірного рішення, крім номеру та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Зважаючи на все вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, при митному оформленні товару позивачем до митного органу надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим Рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом №112050000/2015/000099/1 від 27.05.2015 та, відповідно, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №112050000/2015/00219 від 27.05.2015 - прийняті необґрунтовано, всупереч вимог діючого законодавства, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 158, 160-163,167 КАС України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Кліон”- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000099/1 від 27.05.2015 року.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00219 від 27.05.2015 року.
Судові витрати в сумі 255,78 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кліон” за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС
Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя І.В.Шара