КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №2-4/10
Провадження № 4/10
02.06.2010р. Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого-судді Одринської Т.В.
при секретарі - Дзюбі І.М.
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
8 квітня 2003 року позивачка звернулась до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, який доповнила 16.02.2005р., посилаючись на те, що 9 травня 2002р. після сварки з пасинком - ОСОБА_3, вона виявила зникнення з квартири її особистих речей та продуктів харчування на загальну суму 1781 грн. Крім того,25.01.2003р. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 спричинили їй тілесні ушкодження, внаслідок чого вона лікувалась в нейрохірургічному відділенні ПОКЛ. На лікування нею було витрачено149 грн. 01 коп. Зазначила, що відповідачі її часто ображали, принижували, з вини ОСОБА_3 вона неодноразово перебувала на лікуванні в лікарнях, чим їй також завдана моральна шкода. На підставі викладеного, просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь на відшкодування матеріальної шкоди 1781 грн., моральної шкоди - 6 тис. грн., з ОСОБА_4 моральну шкоду - 3 тис. грн., та стягнути з відповідачів солідарно на її користь витрачені нею на лікування кошти в сумі 149 грн., судові витрати в сумі 68 грн.
В судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали, поклавшись на викладені в позові обставини.
Відповідачі заявлений до них позов не визнали, вважаючи його безпідставним, заперечили викладені позивачем обставини, просять в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи , суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом, позивачка 10.05.2002р. звернулась до Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області з заявою про те, що після сварки з її пасинком ОСОБА_3 09.05.2002р. вона виявила, що з квартири зникли її особисті речі, а саме - будильник, заварник чаю, туфлі, брюки, пальто, шкатулка, дві кофти, юбка, гаманець з 319 грн., 197 проїзних талонів, розмінна монета на суму 21 грн. 75 коп., службове посвідчення. В порушенні кримінальної справи по даному факту було відмовлено згідно постанови Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 16.05.2002р.
Також, постановою Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 28.01.2003р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1, де вона зазначала, що 25.01.2003р. їй були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_3.
Відповідно до акту судово-медичного дослідження № 321 від 24.02.2003р. (а.с. 14-15) у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, шрами голови, що є результатом загоєння рани, які утворились від дії тупих предметів, можливо в указаний нею строк та при вказаних обставинах, і відносяться до легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров»я. Отримання ОСОБА_1 зазначених тілесних ушкоджень також підтверджується випискою з історії хвороби 1239 нейрохірургічного відділення ПОКЛ (а.с.16), згідно якої ОСОБА_1 з 25.01.2003р. по 13.02.2003р. перебувала на лікуванні в даному відділенні з діагнозом струс головного мозку, садини потиличної ділянки, після чого проходила лікування в 1-й МКЛ м. Полтави з 14.02.2003р. по 28.02.2003р., що підтверджується листком непрацездатності (а.с. 86).
Згідно ст. 10,11,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи з'ясовуються судом на засадах змагальності, на підставі наданих сторонами та іншими особами доказів.
Позивачем та її представником не надано жодних доказів, які б давали суду підстави вважати доведеною обставину спричинення їй тілесних ушкоджень саме відповідачами.
Також позивачем не надано доказів щодо належності їй зазначених в позові речей на суму 1781 грн. та їх вартості , як і доказів того, що дані речі були викрадені відповідачем ОСОБА_3
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, з яким на той час ОСОБА_1 перебувала в шлюбі, спростував пояснення позивачки, пояснивши, що в його присутності тілесні ушкодження їй ніхто не наносив, про зникнення її особистих речей йому відомо лише з її слів.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що дійсно,30.04.2002р. вона їздила з тіткою - ОСОБА_1 в м. Харків на ринок «Барабашово» скуплятися, але вказати точно які саме речі та за яку вартість їх купила ОСОБА_1 не може.
Згідно ст. 440-1 ЦК України ( в ред. 1963 року) моральна шкода, заподіяна громадянину діяннями іншої особи, яка порушила її законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України, за відсутності обвинувального вироку суду, суд не має будь-яких підстав вважати доведеною обставиною наявності винних дій зі сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_4
В судовому засіданні дослідженими по справі доказами не встановлено наявність протиправних дій відповідачів відносно позивача, тому, суд вважає недоведеною обставиною спричинення відповідачами тілесних ушкоджень позивачу. Судом також не встановлені будь-які докази спричинення позивачу відповідачами матеріальної шкоди. За таких обставин відсутні підстави для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 440-1 ЦК України ( в ред. 1963р.), ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 213-215 ЦПК України,суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня проголошення рішення та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.В. Одринська
02.06.2010