22 жовтня 2015 року м.Житомир справа № 806/4850/15
категорія 6.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Барібан А.І.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Сергійчук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про визнання нечинним та скасування наказу №64 від 14.08.2015 р.,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області №64 від 14.08.2015 року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.10.2014 року № НОМЕР_1 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 31.01.2015 року № НОМЕР_2 на об'єкт «Реконструкція літнього майданчика з розширенням за рахунок прибудови та надбудови під кафетерій на орендованій земельній ділянці: АДРЕСА_1». В обґрунтування позову зазначає, що підставами для скасування декларації можуть бути випадки, передбачені ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: якщо об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; без документа, який дає право виконувати будівельні роботи; та без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, вказаний перелік є вичерпним. Вважає, що скасувавши декларації відповідач не вказав, що саме він вважає недостовірними відомостями наведеними у деклараціях, що саме по собі є підставою для скасування спірного наказу. Також зазначає, що у позивача наявний обсяг доказів щодо всіх трьох умов, наявність яких виключає визнання об'єкта самочинним будівництвом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів викладених у письмовому запереченні, провив в позові відмовити. Пояснив, що згідно наданого пояснення та копій журналу реєстрації договорів на виконання робіт, архітектором ФОП ОСОБА_4 проектна документація на зазначений об'єкт не розроблялася та ОСОБА_3 незаконно використанні його персональні дані для внесення їх в обидві декларації. Зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 36 та ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 9 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011, п. 19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 замовник згідно із законом відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Встановлено, що ФОП ОСОБА_3 у жовтні 2014 року було подано до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області (далі - Управління) декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції літнього майданчика з розширенням за рахунок добудови та надбудови під кафетерій на орендованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, яка була зареєстрована Управлінням 24.10.2014 року № НОМЕР_1 (а.с. 9-10), та декларацію про готовність вказаного об'єкта до експлуатації, яку було подано 21.01.2015 року, та зареєстровано Управлінням 31.01.2015 року № НОМЕР_2 (а.с. 11-13).
В обох деклараціях замовником будівництва - ФОП ОСОБА_3 зазначено, що проектна документація на будівництво вказаного вище об'єкта розроблена ФОП ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2) та затверджена замовником 10.10.2014 року.
23.07.2015 на адресу Управління надійшов лист від Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради з копією листа архітектора ФОП ОСОБА_4 (а.с. 45).
У вказаному листі зазначено, що архітектор ОСОБА_4 проектну документацію на об'єкт будівництва «Реконструкція літнього майданчика з розширенням за рахунок добудови та надбудови під кафетерій на орендованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1» не розробляв (а.с. 46).
З метою перевірки достовірності вказаної вище інформації 11.08.2015 року Управлінням відібране пояснення у ФОП ОСОБА_4 стосовно розроблення ним проектної документації на вказаний вище об'єкт (а.с. 47).
Згідно наданого пояснення та копій журналу реєстрації договорів на виконання робіт (а.с. 48-49), архітектором ФОП ОСОБА_4 проектна документація на зазначений об'єкт не розроблялася.
З огляду на вказане, та з метою забезпечення виконання завдань, покладених на Управління, 14.08.2015 року наказом № 64 «Про скасування реєстрації декларації» скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.10.2014 № НОМЕР_1 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 31.01.2015 № НОМЕР_2 (а.с. 8).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року № 687-XIV, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За приписами ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.
У відповідності до положень п. 19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 (у редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 461), замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.
Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію (п.20 Порядку №461).
Пунктом 28 Порядку № 461 встановлено, що у разі виявлення Інспекцією наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Інспекція письмово повідомляє замовника протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.
Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх Інспекцією до єдиного реєстру шляхом подання особисто або надсилання Інспекції рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 6 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Інспекція здійснює реєстрацію декларації, в якій враховано зміни, згідно з цим Порядком.
Відомості щодо внесення даних, зазначених у декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з єдиного реєстру в установленому порядку.
До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і в порядку, передбаченому цим пунктом, подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подану з помилками декларацію або виявлені в ній недостовірні дані не застосовуються.
Згідно п. 29 Порядку № 461 у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.
Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Отже, підставами для скасування декларації можуть бути обставини, визначені п. 29 Порядку № 461, що кореспондуються з положеннями ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: якщо об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Таким чином, скасувавши декларації відповідач не вказав, що саме він вважає недостовірними відомостями наведеними у деклараціях, які стали підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Крім того, згідно з ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Тобто, наявність однієї з умов, визначених у ст. 376 Цивільного кодексу України, є підставою для ствердження, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом.
Так, у положеннях спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України, поняття самочинного будівництва визначено через сукупність його основних ознак, які виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості може бути визначений самочинним, а саме якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Щодо земельної ділянки, в матеріалах справи наявний договір оренди землі від 08.11.2012 року на земельну ділянку площею 0,0222 га. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14-15).
У відповідності до п. 1 цього договору цільове призначення земельної ділянки - комерційне використання. Згідно п. 3 договору на час його укладення на ділянці знаходився об'єкт - кіоск громадського харчування № 2212.
В подальшому, позивачем в Управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради було отримано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 6/12 (а.с. 18-19).
У відповідності до вказаних містобудівних умов, зокрема п.п. 1, 3, 6, 7, за вказаною адресою можливо здійснювати реконструкцію літнього майданчика з розширенням за рахунок добудови та надбудови під кафетерій на орендованій земельній ділянці, площа якої становить 0,222 га і цільове призначення - для комерційного використання, що відповідає договору оренди від 08.11.2012 року наявного у позивача та генеральному плану міста.
Таким чином, суд приходить до висновку, що реконструкція літнього майданчика була здійснена на орендованій земельній ділянці, що була відведена в установленому законом порядку, саме для цієї мети.
Щодо робочого проекту на об'єкт будівництва, судом встановлено, що у ФОП ОСОБА_3 є в наявності робочий проект по вказаному об'єкту, виготовлений ФОП ОСОБА_4 за його підписами і печаткою (а.с. 24-34), а також сертифікат архітектора від 24.07.2012 року (а.с. 59).
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка архітектор ОСОБА_4 підтвердив, що технічна частина робіт по складанню проектної документації ним не виготовлялась, а була виготовлена за його дорученням довіреною особою. Однак підтвердив, що саме він є розробником проекту і виконував ці роботи на замовлення ФОП ОСОБА_3, про що свідчать його підписи та печатка. Відносно його письмових пояснень від 26.06.2015 року та 11.08.2015 року, про те що він розробкою та випуском проектної документації ФОП ОСОБА_3 не займався, то вказав, що ці пояснення ним були надані помилково.
Крім того, як вбачається з наказу № 34 від 23.09.2014 року ФОП ОСОБА_4 призначено відповідальним за проведення авторського нагляду на об'єкті: «Реконструкція літнього майданчика з розширенням за рахунок добудови та надбудови під кафетерій на орендованій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1» (а.с. 58).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не вносилися жодні недостовірні відомості до декларації про початок виконання будівельних робіт та до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а зазначення у деклараціях, начебто недостовірних відомостей про особу, що здійснювала авторський нагляд не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Згідно ч.1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеними обставини неправомірності дій Управління, а тому приходить до висновку про задоволення позову ФОП ОСОБА_3 в повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції № 6447885 від 08.09.2105 року при зверненню до суду ФОП ОСОБА_5 сплачено судовий збір в розмірі 1218 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області.
Керуючись статтями 86,94, 158-162,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області №64 від 14.08.2015 року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 27.10.2014 року № НОМЕР_1 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 31.01.2015 року № НОМЕР_2 на об'єкт «Реконструкція літнього майданчика з розширенням за рахунок прибудови та надбудови під кафетерій на орендованій земельній ділянці: АДРЕСА_1».
Відшкодувати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 29 жовтня 2015 р.