Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 вересня 2015 р. Справа № 805/3186/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Слов'янського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Слов'янський міський центр зайнятості (далі - Центр зайнятості) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1 851,36 гривень.
Зазначали, що в період з 26 лютого 2014 року по 22 листопада 2014 року відповідачу нарахована та виплачувалась допомога по безробіттю у розмірі 1 851,36 гривень. У квітні 2015 року за результатами звірки з органами Податкової служби України встановлено факт отримання ОСОБА_1 доходу на підприємстві АТ «Зевс Кераміка» на підставі цивільно - правового договору від 26 вересня 2014 року.
Посилаючись на те, що укладення такої угоди тягне втрату статусу безробітної та припинення виплати допомоги по безробіттю, просили стягнути з відповідача суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 1 851,36 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено, що повістка вручається під розписку.
Згідно з приписами статті 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Оскільки в матеріалах справи наявний конверт з відміткою про повернення поштового відправлення у зв'язку з закінченням терміну зберігання, суд вважає, що вжив достатніх заходів щодо повідомлення відповідача про час, місце та розгляд справи.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін відповідно до положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України.
Під час розгляду справи судом встановлено наступне.
19 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Центра зайнятості з проханням зареєструвати її як безробітну та призначити їй виплату допомоги по безробіттю.
Наказом Центру зайнятості від 19 лютого 2014 року № НТ 140219 відповідачу наданий статус безробітної та 26 лютого 2014 року наказом № НТ 140226 вирішено призначити допомогу по безробіттю. Наказом від 25 листопада 2014 року № НТ 141125 виплату допомоги припинено у зв'язку з поданням ОСОБА_1 заяви про відмову від послуг Центру зайнятості..
В період 26 вересня по 22 листопада 2014 року ОСОБА_1 загалом отримано 1 851,36 гривень допомоги по безробіттю.
09 квітня 2015 року Центром зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 20 (далі-Акт).
Як вбачається зі змісту зазначеного Акту, ОСОБА_1 у період її перебування у Центрі зайнятості в якості безробітної в період з 26 вересня по 03 жовтня 2014 року працювала за угодою цивільно-правового характеру, укладеною з АТ «Зевс Кераміка» та отримувала дохід.
Ці обставини підтверджуються листом АТ «Зевс Кераміка» від 08 квітня 2015 року № 0183, цивільно-правовим договором від 26 вересня 2014 року, актом здачі-прийому виконаних послуг від 30 вересня 2014 року.
Згідно з наказом Центру зайнятості № 199 від 22 квітня 2015 року вирішено стягнути з ОСОБА_1 незаконно отриману суму допомоги по безробіттю у розмірі 1 851,36 гривень.
23 квітня 2015 року Центром зайнятості направлена ОСОБА_1 претензія № 06-19/1007 про сплату суми боргу. Однак суму виплаченого забезпечення не повернуто.
Дослідивши матеріали справи, здійснивши оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про задоволення позову.
При цьому виходить з того, що факт роботи ОСОБА_1 та отримання нею доходу у період виплати допомоги по безробіттю є беззаперечним, що підтверджується матеріалами справи.
Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1.
Згідно з пунктом 7 цього Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
Пунктом 8 цього ж Порядку встановлено, що у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 44 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 5067) зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Пунктом 9 частини першої статті 45 Закону № 5067 передбачено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).
Таким чином законодавець пов'язує право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття із наявності статусу безробітного, зареєстрованого у встановленому порядку. Водночас, втрата цього статусу пов'язується з виконанням безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).
Пунктом 4 частини другої статті 44 Закону № 5067 встановлено, що зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.
За правилами частини третьої вказаної статті зазначеного Закону на особу, яка зареєстрована як безробітна, покладається відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг.
Викладене кореспондується зі змістом підпункту 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, яким передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітних, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).
За правилами частин другої та третьої статті 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон № 1533), яка визначає права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, такі особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Одним із видів матеріального забезпечення на випадок безробіття згідно із частиною першою статті 7 Закону № 1533 є допомога по безробіттю.
Згідно з пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136), якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5.5 розділу 5 зазначеного Порядку виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
Таким чином, наведені норми припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку пов'язують із укладенням ними цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду. Отже, укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1533 є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року № 21-20а15.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Слов'янського міського центру зайнятості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Слов'янського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 23781904, р/р 37172001004278 у ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016) 1 851 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят одну) гривню 36 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного через Донецький окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Аляб'єв І.Г.