30 вересня 2015 р. Справа № 804/8409/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кучми К.С.
при секретарі - Летучій Г.І. за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганці Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем не було проведено відшкодування витрат ПАТ «Марганецький ГЗК» при тимчасовому переведенні потерпілих працівників на легшу роботу згідно їх заяви-розрахунку №1/752 від 01.12.2014 року. За таких обставин, позивач просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення відшкодування витрат ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» при тимчасовому переведенні потерпілих працівників на легшу роботу згідно заяви-розрахунку №1/752 від 01.12.2014 року та зобов'язати відповідача провести відшкодування витрат підприємству при тимчасовому переведенні потерпілих працівників на легшу роботу згідно заяви-розрахунку №1/752 від 01.12.2014 року в розмірі 65 934,93 грн.
Представники позивача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про місце та час його проведення був повідомлений належним чином.
Раніше в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що в діях Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганці Дніпропетровської області відсутні ознаки протиправної бездіяльності та відповідачем відносно вказаних потерпілих виконані всі необхідні правові дії щодо надання соціальних послуг, які здійснюються та відшкодовуються Фондом щодо матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. А саме прийнято рішення про нарахування щомісячних страхових виплат; систематично перераховуються потерпілим суми страхових виплат та надаються інші послуги відповідно до висновків, рекомендацій МСЕК.
Представник відповідача також зазначив, що ОСОБА_3 10.10.2012 року Нікопольською МСЕК встановлено 25% втрати працездатності на термін до 01.10.2013 року, повторно освідчення МСЕК пройшов 13.01.2014 р., 19.01.2015 р. з терміном останньої довідки до 01.10.2015 р. з відсотком втрати працездатності - 25%. Відділення Фонду в м.Марганці призначило та сплачувало щомісячні страхові виплати. Після закінчення терміну дії довідки МСЕК надання щомісячних страхових виплат припинялось та продовжувалось після поновлення довідок МСЕК, відповідно до п.5 ст.38 Закону №1105-ХІV. ОСОБА_4 12.06.2008 року Нікопольською МСЕК встановлено 20%, а з 05.10.2009 року та на даний час - 25% втрати працездатності. Відділення Фонду в м.Марганці призначило та продовжує сплачувати щомісячні страхові виплати. ОСОБА_5 18.10.2012 року Нікопольською МСЕК встановлено 10% втрати працездатності, та призначена відділенням Фонду щомісячна страхова виплата. ОСОБА_6 13.05.2008 року Нікопольською МСЕК встановлено 25% втрати працездатності, та призначена відділенням Фонду щомісячна страхова виплата. ОСОБА_7 05.07.2013 року Нікопольською МСЕК встановлено 25% втрати працездатності, та призначена відділенням Фонду щомісячна страхова виплата. ОСОБА_8 19.02.2008 року Нікопольською МСЕК встановлено 25%, а з 11.12.2012 року та по теперішній час - 20% втрати працездатності. Відділення Фонду в м.Марганці призначило та продовжує сплачувати щомісячні страхові виплати. ОСОБА_9 14.12.2012 року Нікопольською МСЕК встановлено 20% втрати працездатності, та призначена відділенням Фонду щомісячна страхова виплата. ОСОБА_10 05.11.2013 року Нікопольською МСЕК встановлено 5% втрати працездатності, та призначена відділенням Фонду щомісячна страхова виплата. За таких обставин, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.12.2014 року Публічне акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Марганці Дніпропетровської області із заявою-розрахунком №1/752, в якому просило відшкодувати підприємству витрати в розмірі 65934,93 грн., пов'язані із здійсненими ПАТ «Марганецький ГЗК» виплат потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві, починаючи з п'ятнадцятого дня такого переведення.
До заяви-розрахунку №1/752 від 01.12.2014 року позивачем було додані наступні документи: копії довідок ЛКК про рекомендацію і тривалість переведення ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_8 на легшу роботу; акти про нещасні випадки, пов'язані з виробництвом, за формою Н-1, що підтверджували факт настання нещасних випадків на виробництві з працівниками: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_8; акти розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався з працівниками: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_8, за формою Н-5; довідки про середню заробітну плату (доход) ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_8; довідки про заробітну плату вказаних вище працівників на легшій роботі; витяги з табелів обліку робочого часу потерпілих, завірені страхувальником.
Листом ФСС від НВВ та ПЗ в м.Марганці від 13.01.2015 року №29/04 повідомив позивача, що за результатами розгляду та перевірки наданої заяви-розрахунку №1/752 від 01.12.2014 року та документів, які передбачені п.5.3. Постанови №24 встановив, що працівники ПАТ «Марганецький ГЗК», яких було тимчасово переведено на легшу роботу, мають стійку втрату працездатності, встановлену МСЕК, тому вони не мають права на доплату до середнього заробітку.
Таким чином, відповідач за результатами розгляду заяви-розрахунку №1/752 від 01.12.2014 року та доданих до неї документів, фактично відмовився від проведення страхових виплат потерпілим на виробництві працівникам шляхом відшкодування роботодавцю здійснених страхових виплат у зв'язку з тим, що працівникам, яких позивач перевів відповідно до медичних висновків тимчасово на легшу роботу, висновками МСЕК встановлено стійку втрату працездатності.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, а під порушенням прав, свобод та інтересів - наявність негативних протиправних наслідків для позивача як наслідок такої бездіяльності.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Відповідно до статей 15, 16, 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №1105-ХІV), страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням; управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців; виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення; робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно із ст.25 Закону України № 1105-ХІV, усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Статтею 170 КЗпП України визначено, що працівників, які потребують за станом здоров'я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.
При переведенні за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Відповідно до абз.4 ч.4 ст.34 Закону України № 1105-ХІV, допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, страхова виплата у разі переведення потерпілого на легшу нижчеоплачувану роботу, відшкодування вартості поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг надаються в порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до п.1.2. Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, якою затверджено Порядок про призначення, перерахування та проведення страхових виплат» від 27.04.2007 р. № 24, у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому, зокрема, страхову виплату у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу нижчеоплачувану роботу.
Згідно із 5.1 та 5.2 Порядку № 24, якщо потерпілого за станом здоров'я відповідно до висновку ЛКК або МСЕК переведено на легшу нижче оплачувану роботу, роботодавець згідно зі статтею 170 КЗпП України зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок коштів підприємства, організації, установи.
Починаючи з п'ятнадцятого дня переведення потерпілого на легшу роботу зазначені виплати (доплата до середнього заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я) проводяться підприємством за рахунок коштів Фонду на строк, установлений ЛКК або МСЕК.
Крім того, ст.170 КЗпП України передбачає, що при переведенні за станом здоров'я на легшу нижче оплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижче оплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
В судовому засіданні представник відповідача зазначав, що в даному випадку всім потерпілим - працівникам позивача, які були вказані у їх заяві-розрахунку №1/752 від 01.12.2014 року, Фондом надане матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Тому, при тимчасовому переведенні потерпілих на легшу роботу до встановлення МСЕКом стійкої втрати працездатності Фонд проводив би відшкодування витрат згідно заяви-розрахунку. За таких обставин, за потерпілим після нещасного випадку зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення його на легшу роботу за рахунок коштів роботодавця, а починаючи з п'ятнадцятого дня переведення потерпілого на легшу роботу зазначені виплати (доплата до середнього заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я) проводяться підприємством за рахунок коштів Фонду на строк, установлений ЛКК або МСЕК.
Отже у діях відповідача відсутні ознаки протиправної бездіяльності та ним відносно вказаних потерпілих виконані всі необхідні правові дії щодо надання соціальних послуг, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування щодо матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, а саме: прийнято рішення про нарахування щомісячних страхових виплат; систематично перераховуються потерпілим суми страхових виплат та надаються інші послуги відповідно до висновків, рекомендації МСЕК.
В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно із ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки судом не встановлено пасивної поведінки відповідача відносно позивача, так як чинне законодавство не передбачає проведення відшкодування підприємству за рахунок Фонду витрат при тимчасовому переведені потерпілих (працівників позивача) на легшу роботу, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог. Крім того, як було зазначено вище, листом ФСС від НВВ та ПЗ в м.Марганці від 13.01.2015 року №29/04 повідомив позивача про результатами розгляду та перевірки наданої останнім заяви-розрахунку №1/752 від 01.12.2014 року, а тому з боку відповідача також відсутня бездіяльність.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганці Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складено 05 жовтня 2015 року.
Суддя ОСОБА_13