18 березня 2015 р. Справа № 804/2111/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Павловського Д. П.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро - Комфорт» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС України у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
02 лютого 2015 р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить:
скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0004782203 від 13.01.2015 року;
скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0004802203 від 13.01.2015 року;
скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0003442203 від 02.10.2014 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро - Комфорт» (далі за текстом позивач) було отримано податкові повідомлення рішення від Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС України у Дніпропетровській області (далі за текстом відповідач), які були прийняті на підставі акту перевірки № 472/223/146549249 «Про результати позапланової виїзної перевірки договору про спільну діяльність від 25.10.2011 року № ЕК - 10/1 ТОВ «Євро - Комфорт» (код ЄДРПОУ 34989863) з ТОВ «Демор» з питань дотримання податкового законодавства України за період з 25.10.2010 року по 25.07.2014 року. Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими що не відповідають діючому законодавству та винесені їм рішення підлягають скасуванню.
Представники позивача не заперечували проти розгляду справи у письмовому провадженні.
Представник відповідача не заперечував проти розгляду справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, судом були встановлені наступні обставини.
14 жовтня 2014 року отримано по пошті податкові повідомлення-рішення форми «Р» Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про збільшення суми грошового зобов'язання та застосування штрафних санкцій у розмірі 1030072,50 грн. (Один мільйон тридцять тисяч сімдесят дві грн. 50 коп.), а саме: податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003432203 від 02.10.2014 року . (далі - ППЫл № 0003432203) про сплату 839667,50 гривень (Вісімсот тридцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят сім грн. 50 коп.) податку на прибуток приватних підприємств (з урахуванням штрафних санкцій), у тому числі 671734,00 гривень (Шістсот сімдесят одна тисяча сімсот тридцять чотири грн. 00 коп.) сума збільшення за основним платежем та 167943,50 гривень (Сто шістдесят сім тисяч дев'ятсот сорок три грн. 50 коп.) за штрафними санкціями, які застосовано за порушення п.п.14.1.13 п. 14.1. ст. 14; пп. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135; п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями); податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003432203 від 02.10.2014 року про сплату 190405,00 гривень (сто дев'яноста тисяч чотириста п'ять грн. 00 коп.) податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (з урахуванням штрафних санкцій), у тому числі 152324,00 гривень (сто п'ятдесят дві тисячі триста двадцять чотири грн. 00 коп.) сума збільшення за основним платежем та 38081,00 гривень (тридцять вісім тисяч вісімдесят одна грн. 00 коп.) за штрафними санкціями, які застосовано за порушення п. 188.1 ст. 188; п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями).
ППЫл № 0003442203 та ППЫл № 0003432203 прийняті відповідачем на підставі Акту Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 472/223/146549249 "Про результати позапланової виїзної перевірки Договору про спільну діяльність від 25.10.2011 року № ЕК-10/1 ТОВ «Євро-Комфорт» (код ЄДРПОУ 34989863) з ТОВ «Демор», реєстраційний номер - 146549249, з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 25.10.2010 року по 25.07.2014 року валютного та іншого законодавства за період з 25.10.2010 по 25.07.2014 року.
Відповідно до умов договору про спільну діяльність від 25.10.2011 року № ЕК-10/1 між ТОВ «Євро-Комфорт» (код ЄДРПОУ 34989863) та ТОВ «Демор» (код ЄДРПОУ 32054193), реєстраційний номер договору - 146549249, особою відповідальною за утримання та внесення податків в процесі виконання договору СП № ЕК-10/2) є ТОВ «Євро-Комфорт» (Позивач).
Акт перевірки № 472/223/146549249 підписано позивачем з запереченнями, які надано до відповідача у визначені законодавством строки (лист ТОВ «Євро-Комфорт» № 22-1/09/14/ю від 22.09.2014 р. Вхідний Новомосковської ОДПІ № 15275/10 від 22.09.2014 року).
Також, судом були досліджені письмові докази, а саме: Копія статуту ТОВ «Євро-Комфорт», копія свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Євро-Комфорт», копія довідки АБ № 725698 від 23.05.2013 року з ЄДРПОУ на ТОВ «Євро- Комфорт», копія договору про спільну діяльність від 25.10.2011 року № ЕК-10/1 між ТОВ «Євро-Комфорт» (код ЄДРПОУ 34989863) та ТОВ «Демор» (код ЄДРПОУ 32054193), реєстраційний номер договору - 146549249, з копіями додаткових угод №№ 1-5, копія податкового повідомлення-рішення форми «Р» Новомосковської ОДПІ № 0003432203 від 02.10.2014 року; копія Податкового повідомлення-рішення форми «Р» Новомосковської ОДПІ № 0003442203 від 02.10.2014 року; Копія Розрахунку штрафних фінансових санкцій та копія конверта поштового відправлення № 51206 00192047, копія Податкового повідомлення-рішення форми «Р» Новомосковської ОДПІ № 0004782203 від 13.01.2015 року; Копія Податкового повідомлення-рішення форми «Р» Новомосковської ОДПІ № 0004802203 від 13.01.2015 та копія конверта поштового відправлення № 51206 00220652, копія Акту Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 472/223/146549249 «Про результати позапланової виїзної перевірки договору про спільну діяльність від 25.10.2011 року № ЕК - 10/1 ТОВ «Євро-Комфорт» (код ЄДРПОУ 34989863) з ТОВ «Демор», реєстраційний номер - 146549249, з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 25.07.2014 року валютного та іншого законодавства за період з 25.10.2010 по 25.07.2014 року з підстави директора ТОВ «Євро - Комфорт» (завірена копія листа № 22-1/09/14/ю від 22.09.2014 р. - 6 аркушів). Копія Заперечення ТОВ «Євро-Комфорт» на Акт перевірки № 472/223/146549249 (завірена копія листа № 22-1/09/14/ю від 22.09.2014 р.,
копія листа-повідомлення Новомосковської ОДПІ № 13800/10/04-08-22-03-18 від 24.09.2014 року, копія поштового конверта поштового відправлення № 5120600191776 та копія пошуку по сайту Укрпошти переміщення поштового відправлення № 5120600191776, копія відповіді Новомосковської ОДПІ на заперечення ТОВ «Євро-Комфорт» до Акту перевірки № 472/223/146549249 (лист Новомосковської ОДПІ № 13798/10/04-08-22-03- 18 від 29.09.2014 року «Відповідь на заперечення до акту позапланової виїзної перевірки № 472/223/146549249 від 05.09.2014 року») та копія поштового конверта поштового відправлення № 5120600191989, копія Первинної скарги ТОВ «Євро-Комфорт» до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (завірена копія листа № 22-1/10-14 від 22 жовтня 2014 р., копія рішення про продовження строку розгляду скарги (Лист Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 04.11.2014 року № 84/10/04-36-10-08-09 «Рішення про продовження строку розгляду скарги» та копія поштового конверта поштового відправлення № 4900020151302, копія рішення про результати розгляду скарги (Лист Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 22.12.2014 року № 1317/10/04-36-10-08-09 «Рішення про результати розгляду скарги» та копія поштового конверта поштового відправлення № 4900021511965, копія Повторної скарги ТОВ «Євро-Комфорт» до ДФС України (завірена копія листа № 26/12/14-1 від 26 грудня 2014 р., Копія Листа ДФС України від 14.01.2015 року № 378/6/99-99-10-01-25 «Рішення про результати розгляду скарги» з копією поштового конверта, копії листа ТОВ «Євро-Комфорт» № 006 від 24.07.2014 року з копіями документів, які надавались до перевірки, копія Наказу № 425 від 21.07.2014 року Новомосковської ОДПІ про проведення перевірки та Копії листів Новомосковської ОДПІ, які надавались ТОВ «Євро-Комфорт» в процесі перевірки, копії листів ТОВ «Євро-Комфорт» № 08-02-14 від 08.08.2014 року; № 08-03/2014 від 15.08.2014 року; № 08-07/2014 від 18.08.2014 року, з копіями документів, які надавались до перевірки, копія висновку Аудиторської фірми «Аудит-Компас» від 22.10.2014 року.
Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Відповідно до приписів статті 60 ПКУ - якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення- рішення, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.
22 січня 2015 року позивачем отримано податкові повідомлення-рішення форми «Р» Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0004782203 від 13.01.2015 року та № 0004802203 від 13.01.2015 року, про збільшення суми грошового зобов'язання та застосування штрафних санкцій у розмірі 639728,75 грн. (Шістсот тридцять дев'ять тисяч сімсот двадцять вісім грн. 75 коп.), а саме : податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0004782203 від 13.01.2015 року (далі - ППР «Р» № 0004782203) про сплату 639468,75 гривень (Шістсот тридцять дев'ять тисяч чотириста шістдесят вісім грн. 75 коп.) податку на прибуток приватних підприємств (з урахуванням штрафних санкцій), у тому числі 511575,00 гривень сума збільшення за основним платежем та 127893,75 гривень за штрафними санкціями, які застосовано за порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст.14; пп. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями); податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0004802203 від 13.01.2015 року (далі - ППЫл № 000480220) про сплату 260,00 гривень (Двісті шістдесят грн. 00 коп. податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) (з урахуванням штрафних санкцій), у тому числі 208,00 гривень сума збільшення за основним платежем та 52,00 гривень за штрафними санкціями, які застосовано за порушення п. 198.3 ст. 198; п. 198.5 ст. 198; 138.8 ст. 138, п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-6.
Відповідно заперечень які були надані до матеріалів справи встановлено, що з боку позивача встановлено порушення, а саме п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14; п.п. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135; п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-V1 (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 671 734 грн., у тому числі за 1 півріччя 2012 року в сумі 160 159 грн. та за 1-4 квартали 2013 року в сумі 511 575 грн. п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-6 (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 152 324 грн., у тому числі за травень 2012 року в сумі 152 324 грн. Також, у березні-квітні 2012 року зменшено залишок від'ємного значення ПДВ на загальну суму 152 324 грн.
Дослідивши письмові докази судом було встановлено, що Перевіркою встановлено порушення : п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14; пп. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135; п.138.8 ст. 138Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 671734 грн., у тому числі за 1 півріччя 2012року в сумі 160159 грн. та за 1-4 квартали 2013 року в сумі 511575 грн.
П. 188.1 cm. 188; п. 189.1 cm. 189 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 152324 грн., у тому числі за травень 2012року в сумі 152324 грн. Також у березні-квітні 2012 року зменшено залишок від'ємного значення ПДВ на загальну суму 152324 грн.»
ГУДФС у Дніпропетровській області Рішенням 1 враховуючи приписи податкового законодавства частково скасувало висновки Новомосковської ОДПІ щодо порушення Договором СП № ЕК-10/1 приписів податкового законодавства, а саме щодо заниження , Договором СП № ЕК-10/1 доходу від здійснення спільної діяльності за 1 півріччя 2012 року у сумі 762 659 грн., на підставі чого частково скасувало ППЫл № 0003432203 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 200208,75 грн. (основний платіж 160159,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 40049,75 грн.). Проте, в іншій частині скаргу платника на зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтовано залишило без задоволення, а також збільшило на 260,00 грн. (основний платіж - 208,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 52,00 грн.) суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену у ППР «Р» № 0003442203.
В Акті перевірки № 472/223/146549249 зазначається (сторінка 8), що «...B ході перевірки рядка 03 Декларації «інші доходи" за період з 01.04.2011р. по 25.07.2014р. встановлено його заниження на загальну суму 2 692 501 грн., у тому числі: за 2 кв. 2013 року в сумі 2 692 501 грн.
На підставі зазначеного перевіряючи приходять до висновку, що «у зв'язку з отриманням товарів та послуг з відсутністю компенсації їх вартості, відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 cm. 135, п.п. 14.1.13 п. 14.1 cm. 14 Податкового кодексу України від , 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) сума заниженого іншого доходу складає 2 692 501 грн., у тому числі за 2 квартал 2013 року в розмірі 2 692 501 грн.
Тобто, поставка товарів та послуг відповідно до вищезазначених договорів не є безоплатною, так як договорами передбачена компенсація поставлених товарів, та послуг. Тобто вартість поставлених товарів та послуг повинна була бути сплачена на користь ТОВ з ІІ «Новофарм» у розмірі 2692500,62 грн. у строк не пізніше 31.12.2013 року.
Проте, контролюючі органи стверджують, що оскільки Договором СП № ЕК-10/1 не сплачено контрагенту за отримані товари і послуги, то це - безоплатно отримані товари, вартість яких відповідно до вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України включається до рядка 03 декларації «Інші доходи».
Кваліфікація контролюючими органами цієї поставки товарів та послуг як безоплатної є протиправною та такою що не відповідає діючому податковому законодавству, тому як відповідно до п.п.14.1.13 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги це: товари, надані відповідно договорів дарування, іншим договорам, за якими не передбачена грошова або інша компенсація вартості таких товарів, або їх повернення , або без укладення таких договорів, роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею. Жодна із умов, перелічених в п.п.14.1.13 п.14.1 статті 14 ПК України не відповідає умовам договорів № Н-20/3-11 від 28.04.2011 та №Н-14 УБ-П від 29.04.2011.
Жодна із умов, перелічених в п.п.14.1.13 п.14.1 статті 14 ПК України не відповідає умовам договорів №Н-20/3-11 від 28.04.2011 та №Н-14 УБ-П від 29.04.2011.
В ході проведення перевірки встановлено укладання договору про переведення боргу №ЕК-2 Д-13 від 02.04.2013р між платником (Договір СП № ЕК-10/1) та ТОВ «Євро - Комфорт». Цим договором регулюються відносини, пов'язані із зміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника - Договір про спільну діяльність від 25.10.2010р. № ЕК-10/1) у зобов'язаннях, що виникли на підставі договорів № Н-20/3-11 від 28.04.2011 та № Н-14 УБ- 11 від 29.04.2011.
Первісний боржник переводить на Нового боржника борг у розмірі 2692500,62 грн., а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання, що виникло на момент укладання цього договору. За домовленістю сторін Первісний боржник повинен сплатити Новому боржнику грошові кошти в сумі 2692500,62 грн. в термін до 31.12.2013 року.
Державна податкова служба України своїм листом № 8528/6/15-1415 від 17.05.2012р. дала роз'яснення особливостей оподаткування операцій по переведенню боргу як у Первісного боржника так і у Нового боржника, в якому зазначається наступне.
Переведення боргу регулюється ст. 520 - 524 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 N 435-ІУ. Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов'язання, вступ до зобов'язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов'язання при зміні суб'єктного його складу.
Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Тобто у податковому обліку покупця - первинного боржника переведення боргу до нового боржника прирівнюється до операції зі списання коштів на оплату товарів (робіт, послуг), але не призводить до формування витрат. Перерахування коштів первинним боржником на користь нового боржника у податковому обліку первинного боржника також не відображається у складі витрат.
Що стосується обліку нового боржника, то такий платник по відношенню до первинного боржника виступає вторинним кредитором.
Відповідно до п. 153.5 ст. 153 ПК України з метою оподаткування платник податку веде облік фінансових результатів операцій від проведення операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги третьої особи, зобов'язань за фінансовими кредитами, а також за іншими цивільно-правовими договорами.
З урахуванням вищевикладеного, у податковому обліку платника податку - вторинного кредитора (нового боржника) доходи від виконання вимоги боржником перевищують витрати, понесені вторинним кредитором на придбання права вимоги зобов'язань боржника, отриманий прибуток включається до складу доходу вторинного кредитора.
Тобто, відповідно до норм чинного податкового законодавства у Первісного боржника (Договір про спільну діяльність від 25.10.2010р. № ЕК-10/1) переведення боргу до нового боржника прирівнюється до операції зі списання коштів на оплату товарів (робіт, послуг), та більш ніяким чином не відображається у податковому обліку первинного боржника.
Виходячи з вищезазначеного висновки Відповідача про те що товари (роботи, послуги) одержані в межах договорів № Н-20/3-11 від 28.04.2011 та № Н-14 YS-11 від 29.04.2011., за якими заборгованість сплачена шляхом укладання договору переведення боргу - є безоплатно одержаними, не мають під собою законодавчого обґрунтування та спростовуються роз'ясненнями Державної податкової служби України.
Окрім цього, кредиторська заборгованість у розмірі 2692500,62 грн. на момент перевірки рахувалася в бухгалтерському обліку платника (Договір про спільну діяльність від 25.10.2010р. № ЕК-10/1) перед ТОВ з II «Новофарм» (про що зазначено в акті перевірки на сторінці 8). Тобто в бухгалтерському обліку не було змінено назву кредитора відповідно укладеного договору переведення боргу №ЕК-2 Д-13 від 02.04.201 Зр з ТОВ з II «Новофарм» на ТОВ «Євро-Комфорт», що не тягне за собою будь яких податкових наслідків.
Також, вважаємо за необхідне зазначити, що відповідно до пп. 136.1.3 п. 136.1 ст.136 ПК України не враховуються при визначенні об'єкта оподаткування суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.
Тобто, якщо в подальшому Новим боржником - ТОВ «Євро -Комфорт», який є учасником Договору про спільну діяльність від 25.10.2010р. № ЕК-10/1 буде внесено майновий або грошовий внесок в межах своєї участі в Договорі про спільну діяльність для виконання зобов'язань перед Кредиторами, яким у тому разі є і сам учасник договору, то такий внесок не буде розглядатися відповідно до чинного податкового законодавства як доходи. Доти таке рішення не прийняте платник податків - Договір про спільну діяльність від 25.10.2010 року № ЕК-10/1 залишається зобов'язаним сплатити на користь ТОВ «Євро - Комфорт» суму у розмірі 2692500,62 грн., та у нього не виникають доходи від вартості товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих у зв'язку з відсутністю таких операцій.
В Акті перевірки № 472/223/146549249 зазначається (сторінка 7), що «сума відхилень між сумою собівартості та ціною продажу вирощеної кукурудзи становить 925 890,12 грн. (З 986 709,19 грн. - 4912599,31 грн.). Але, у бухгалтерському та податковому обліку відображено суму доходу за 2 кв. 2012 року у сумі 163 230,83 грн. без ПДВ, що не підтверджено первинними документами, а отже, сума відхилень становить 762 659,29 грн.»
Слід зазначити, що з Акту перевірки № 472/223/146549249 не зрозуміло, якими даними керувались ревізори при визначенні зазначених відхилень, а по-друге, умовивід, що у бухгалтерському та податковому обліку відображено суму доходу за 2 кв. 2012 року у сумі 163 230,83 грн. без ПДВ, іо не підтверджено первинними документами,...», не відповідає дійсності, тому що в процесі перевірки Новомосковській ОДПІ надані всі первинні та бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарських операцій за договором СП № ЕК-10/1.
На підставі вищевикладеного перевіряючи приходять до необґрунтованого висновку, що «у зв'язку з реалізацією товарів за цінами нижче їх собівартості, відповідно до вищезазначених пунктів, відповідно до п. 135.4 ст. 135, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) сума заниженого доходу від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) складає 762 659 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року в розмірі 762 659 грн.»
Відповідно до п. п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податковому кодексу України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.
Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України передбачено наступне, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконаних робіт, наданням послуг; загальновиробничих витрат, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбанням електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до п. п. 14.1.71 ст. 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Відповідно до статті 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Поняття свободи договору включає в себе можливість сторонами вільно формувати ціну договору; що і було зроблено Договором СП № ЕК-10/1 при укладенні договорів продажу кукурудзи з його контрагентами. Податковий орган не вправі регулювати ціну договору без будь - якого належного законодавчого обґрунтування в Акті перевірки.
Відповідно до п. 135.2. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пунктом 135.3 статті 135 ПК України суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.
Відповідно до підпункту 135.4.1 пункту 135 статті 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.
Крім того, відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК базою оподаткування визначено "звичайну ціну", а не "собівартість кукурудзи", на яку посилається Новомосковська ОДПІ, обґрунтовуючи порушення Договором СП № ЕК-10/1 податкового законодавства. Разом з тим зазначені терміни не є тотожними, а їх підміна є неприпустимою. Таким чином, вважаємо що Новомосковською ОДПІ не доведено те, що Договором СП № ЕК-10/1 неправильно визначена база оподаткування, оскільки підприємство визначило її виходячи із договірної вартості, що відповідає рівню звичайних цін.
Також слід звернути увагу перевіряючих на той факт, що кукурудза, яка була реалізована за цінами «нижче собівартості» була некондиційною, тобто показники якості кукурудзи не відповідали вимогам державних стандартів на цей вид товару, тому що кукурудза посіву 2011 року перезимувала на полях та була зібрана в квітні-травні 2012 року. Зазначене підтверджується первинними та бухгалтерськими документами, які були надані.
Відповідно до п. 14.1.71 ст. 14 ПКУ (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами
договору, якщо інше не встановлено Податковим кодексом України. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Згідно п.39.1 ст. 39 ПКУ (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотнє, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті. Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків: а) бартерних операцій; б) операцій з пов'язаними особами; в) операцій з платниками податків, щ застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності; г) в інших випадках, визначених цим кодексом.
У відповідності до п.39.2 ст. 39 ПКУ (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни: а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); б) ціни перепродажу; в) "витрати плюс"; г) розподілення прибутку; ґ) чистого прибутку. При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов'язаними особами у спів ставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).
Для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються
офіційні джерела інформації, у тому числі: статистичні дані державних органів і установ; ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування; довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних; звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном; інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку (п.39.11 ст. 39 ПКУ).
Відповідно вищезазначеного Суд вважає, що виводи відповідача ґрунтуються лише на сумнівах та припущеннях ревізора-інспектора, що є неприпустимим при складанні офіційного документу органу державної податкової служби (акту перевірки). Зазначене є порушенням п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У зв'язку з чим суд доходить висновку, що керуючись Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу», позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, цілком правомірними та відповідають чинному законодавству, і позивачем було доведено їх правомірність.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0004782203 від 13.01.2015 року.
Скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0004802203 від 13.01.2015 року.
Скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0003442203 від 02.10.2014 року.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро - Комфорт» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Д.П. Павловський