Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
м. Первомайськ, вул. К.Маркса, 18, 55213, (05161) 4-26-20
2-а-4117/11
11 липня 2011 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.
при секретарі - Панчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ м. Первомайська та району в Миколаївській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
07 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ м. Первомайська та району в Миколаївській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 275404 від 27.05.2011 р..
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 27.05.2011 р. відповідачем відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п. 15.9 ПДР України, а також 27.05.2011 р. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 275404, якою його було притягнуто до адмінстративної відповідальності за ч.1 ст 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
В своєму позові ОСОБА_1 стверджував, що вищевказана постанова інспектора ДПС на його думку є незаконною, тому що була винесена без достатніх доказів наявності у його діях складу адміністративного правопорушення та без встановлення всіх обставин справи.
Вказав, що 27.05.2011 р. об 11.20 годині він керував по вул. Одеська в м. Первомайську автомобілем «Ніссан», державний номер НОМЕР_1, та був зупинений відповідачем, який звинуватив його в порушенні п. 15.9 ПДР України, тобто у тому, що він здійснив зупинку свого автомобіля на посадковому майданчику маршрутних транспортних засобів, після чого склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення.
З протоколом про адміністративне правопорушення та постановою ОСОБА_1 не погодився, стверджуючи, що вимоги ПДР України він не порушував.
В зв'язку з цим позивач просив зазначену постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
В судове засідання позивач не з'явився, але надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, позов підтримав у повному обсязі та просив скасувати постанову відповідача.
Відповідач також в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був оповіщений належним чином, заперечень проти позову не надав.
Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 27.05.2011 р. відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення ВЕ1 № 091064 за порушення п. 15.9 «є» ПДР України.
Також 27.05.2011р. відповідачем відносно позивача було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 275404, в якій відповідач вказав, що 27.05.2011 р. біля 20.10 години він керував по вул. Одеська в м. Первомайську автомобілем «Ніссан», державний номер НОМЕР_1, та здійснив зупинку свого автомобіля на посадковому майданчику маршрутних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 15.9 «е» ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП.
Вказаною постановою позивача було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 15.9 «е» ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Будь-яких доказів порушення позивачем вимог ПДР України відповідач не надав. Свідки в протоколі про адміністративне правопорушення відповідачем не зазначені.
Крім того жодного пристрою, який би фіксував будь-яке правопорушення відповідачем застосовано не було.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що прийти до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення - неможливо, оскільки інспектором ДПС не було надано будь-яких доказів на підтвердження даного правопорушення.
Отже, постанова ВЕ № 275404 від 27.05.2011р. по справі про адміністративне правопорушення винесена без достатніх доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та без встановлення всіх обставин справи, що виключає її законність.
Згідно п.3 ч.1 ст.293 КупАП передбачено, що розглядаючи скаргу на постанову про адміністративне правопорушення, перевіряючи законність та обгрунтованість винесеної постанови, може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідач по справі є суб'єктами владних повноважень, однак не надав жодних доказів на підтвердження правомірності його дій щодо складання відносно позивача протоколу про адміністративне порушеня та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.71, 86, 159 - 163 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП, суд,
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 275404 від 27.05.2011р., винесену відносно ОСОБА_1, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: