Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
м. Первомайськ, вул. К.Маркса, 18, 55213, (05161) 4-26-20
2-а-4194/11
07 липня 2011 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.
при секретарі - Панчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ з ОАТ м. Миколаєва ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ з ОАТ м. Миколаєва ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ВЕ1 № 046104 від 11.06.2011 р..
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 11.06.2011 р. відповідачем відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог п. 16.3 та п. 8.10 ПДР України, а також 11.06.2011 р. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 235650, якою його було притягнуто до адмінстративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
В своєму позові ОСОБА_1 стверджував, що вищевказана постанова інспектора ДПС на його думку є незаконною, тому що була винесена без достатніх доказів наявності у його діях складу адміністративного правопорушення та без встановлення всіх обставин справи.
Вказав, що 11.06.2011 р. о 17.50 годині по вул. Південній в м. Миколаєві він керував автомобілем «Opel Astra», державний номер НОМЕР_1, при цьому не порушуючи жодних вимог ПДР України. Однак був зупинений інспектором ДАІ, який звинуватив його в порушенні вимог п. 16.3 та п. 8.10 ПДР України, після чого склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення.
З протоколом про адміністративне правопорушення та постановою ОСОБА_1 не погодився, стверджуючи, що вимоги ПДР України він не порушував.
В зв'язку з цим позивач просив зазначену постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
В судове засідання позивач не з'явився, але надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, позов підтримав у повному обсязі та просив скасувати постанову відповідача.
Відповідач також в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був оповіщений належним чином, заперечень проти позову не надав.
Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 11.06.2011 р. відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення ВЕ1 № 221835 за порушення п. 16.3 та п.8.10 ПДР України.
Також 11.06.2011р. відповідачем відносно позивача було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ1 № 046104, в якій відповідач вказав, що 11.06.2011 р. о 17.50 годині по вул. Південній, на перехресті пр. Жовтневому, в м. Миколаєві ОСОБА_1 керував автомобілем «Opel Astra», державний номер НОМЕР_1, та для надання переваги в русі не зупинив транспортний засіб перед креєм перехрестя проїзних частин дороги при ввімкненому забороняючому сигналі світлофора, чим порушив вимоги п. 16.3 та п. 8.10 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП.
Вказаною постановою позивача було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
П. 16.3 ПДР України визначено, що У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13 (див. додаток 2), світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
П. 8.10 ПДР України передбачено, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні
зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) (див. додаток 2), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки" (див. додаток 1), якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Будь-яких доказів порушення позивачем вимог ПДР України відповідач не надав. Свідки в протоколі про адміністративне правопорушення відповідачем не зазначені.
Крім того жодного пристрою, який би фіксував будь-яке правопорушення відповідачем застосовано не було.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що прийти до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення - неможливо, оскільки інспектором ДПС не було надано будь-яких доказів на підтвердження даного правопорушення.
Отже, постанова ВЕ1 № 046104 від 11.06.2011 р. по справі про адміністративне правопорушення винесена без достатніх доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та без встановлення всіх обставин справи, що виключає її законність.
Згідно п.3 ч.1 ст.293 КупАП передбачено, що розглядаючи скаргу на постанову про адміністративне правопорушення, перевіряючи законність та обгрунтованість винесеної постанови, може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідач по справі є суб'єктами владних повноважень, однак не надав жодних доказів на підтвердження правомірності його дій щодо складання відносно позивача протоколу про адміністративне порушеня та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.71, 86, 159 - 163 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП, суд,
Позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ1 № 046104 від 11.06.2011 р., винесену відносно ОСОБА_1, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: