Справа №480/1712/15-к
Іменем України
Миколаївський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши 30 вересня 2015 року у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за підозрою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовськ, Одеської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, призваного за мобілізацією 27.03.2015 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проходить військову службу на посаді оператора-розвідника відділення артилерійської розвідки взводу управління 1-го гаубичного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні матрос,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України ,
27.03.2015 року ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 призвано для проходження військової служби за мобілізацією.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) від 28.04.2015 року № 118 матрос ОСОБА_5 зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду оператора-розвідника відділення артилерійської розвідки взводу управління 1-го гаубичного артилерійського дивізіону.
Цього ж дня на підставі вищевказаного наказу матрос ОСОБА_5 з метою забезпечення бойового злагодження військової частини НОМЕР_1 вибув до НОМЕР_2 загальновійськового полігону « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який розташований за адресою: Улянівка Миколаївського району Миколаївської області.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
З моменту видання виконувачем обов'язків Президента України Указу «Про часткову мобілізацію» №303/2014 від 17.03.2014 року на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Згідно п.п. 1, 3 ч. З ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Про особливий період несення військової служби та порядок проходження військової служби рядовому ОСОБА_5 достеменно було відомо, і до часу самовільного залишення військової частини останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання.
28.05.2015 року приблизно о 21 год. 00 хв. матрос ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від виконання обов'язків з військової служби, самовільно залишив табірний збір військової частини НОМЕР_1 , яка розташована на території НОМЕР_2 загальновійськового полігону « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_4 та вибув до місця постійного проживання в АДРЕСА_2 .
21.06.2015 року приблизно о 13 год. 30 хв. матрос ОСОБА_5 самостійно прибув до військової частини НОМЕР_1 та приступив до виконання службових обов'язків.
Таким чином, 28.05.2015 року приблизно о 21 год. 00 хв. матрос ОСОБА_5 , діючи умисно, будучи військовослужбовцем за мобілізацією під час особливого періоду, з метою тимчасового ухилення від виконання обов'язків з військової служби, самовільно залишив табірний збір військової частини НОМЕР_1 , яка розташована на території НОМЕР_2 загальновійськового полігону « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_4 та незаконно без поважних причин перебував поза розташуванням військової частини до 13 год. 30 хв. 21.06.2015 року , тобто тривалістю понад десять діб, але не більше місяця.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю і показав суду, що йому подзвонила дружина та повідомила про те, що захворіли вона і син і відсутні гроші на лікування. Оскільки грошей у нього не було, він дійсно самовільно залишив розташування військової частини, поїхав додому, а потім працював в м. Одесі та заробив гроші на лікування. 21.06.2015 року добровільно повернувся до військової частини. У вчиненому щиросердно розкаюється.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 крім визнання ним своєї вини також підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, згідно копії витягу з наказу №118 від 28.04.2015 року ОСОБА_5 зарахований до списків особового складу військової частини № НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду оператора-розвідника відділення артилерійської розвідки взводу управління 1-го гаубичного артилерійського дивізіону.
Крім того, згідно вищезазначеного наказу ОСОБА_5 вважається таким, що прибув на табірний збір до НОМЕР_2 загальновійськового полігону « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: с Улянівка Миколаївського району Миколаївської області з 28.04.2015 року.( а.с. 36).
З рапорту командира першого гаубичного артилерійського дивізіону ОСОБА_6 від 28.05.2015 року вбачається, що 28.05.2015 року під час вечірньої перевірки виявлено відсутність на службі військовослужбовця ОСОБА_5 ( а.с.34)
З акту службового розслідування від 04.06.2015 року вбачається, що ОСОБА_5 не отримав відповідного дозволу та не повідомив про вибуття за межі табірного збору. ( а.с.32-33).
Отже, оцінюючи надані сторонами і досліджені в судовому засіданні докази, в їх сукупності, які повністю узгоджуються між собою, суд находить вину обвинуваченого ОСОБА_5 доведеною і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини справи, а також його особу.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 за місцем служби характеризується посередньо, не судимий, вину визнав повністю, має на утриманні дружину та одну малолітню дитину.
Обставинами які пом'якшують покарання обвинуваченого є наявність на утриманні дружини і малолітньої дитини, повне визнання ним своєї вини, щире каяття, а також те що він вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставин що обтяжують покарання обвинуваченого не вбачається.
Враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом' якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, суд приходить до переконання про можливість призначення покарання обвинуваченому із застосуванням ст. 69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті 407 КК України та призначити покарання у виді арешту.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді арешту строком на два місяці з відбуванням покарання на гауптвахті.
Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню засудженому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1
30.09.2015