22.10.15
Справа № 2/489/3147/15
22 жовтня 2015 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Спінчевської Н.А.,
при секретарі - Ковальовій С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
В жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок № 72 по вул. 9 Лінії у м. Миколаєві та на житловий будинок № 1/2 по пров. Бульварному другому в м. Миколаєві.
Відповідно до ст.ст.151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Крім того, вид забезпечення має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.п. 3, 4 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, згідно з п. 1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних засобів.
Як слідує із заяви ОСОБА_1, він як позивач просить суд забезпечити його позов про стягнення боргу за договором позики шляхом накладення арешту на житлові будинки № 72 по вул. 9 Лінії у м. Миколаєві та № 1/2 по пров. Бульварному другому в м. Миколаєві.
В той же час, позивачем не надано доказів щодо належності зазначених житлових будинків відповідачу ОСОБА_2.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. 151, 152, 153, 209 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н.А. Спінчевська