Справа № 761/3387/13-а
Провадження №2-а/761/155/2013
іменем України
24 квітня 2013 року
Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого-суддіМальцева Д. О.
при секретаріЖигня І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив визнати дії Державної митної служби України протиправними, скасувати постанову Державної митної служби України від 11.01.2013р. про залишення постанови Київської регіональної митниці від 18.12.2012р. про притягнення до адміністративної відповідальності позивача у справі про порушення митних правил № 1232/10000/12.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Київською регіональною митницею винесено постанову від 18.12.2012р. в справі про порушення митних правил № 1232/10000/12, відповідно до якої позивача визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 9 720,15 грн.
Вказану постанову Київської регіональної митниці ним було оскаржено до Державної митної служби України. За результатами розгляду даної скарги Державною митною службою України винесено постанову від 11.01.2013р. у справі про порушення митних правил 1232/10000/12, згідно з якою постанову Київської регіональної митниці від 18.12.2012р. залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Позивач вважає такі дії відповідача незаконними та обґрунтовує це наступним.
До митного поста "Столичний" ВВ-5 Київської регіональної митниці 27.11.2012 ним подано митну декларацію (далі - МД), реєстраційний № 100190000/2012/438653 та товаросупровідні документи з метою митного оформлення товару "чохли для автомобілів, троси з поліпропілену, засоби для ароматизації повітря салону автомобіля та інші аксесуари до автомобілів", виробництва Китай та товару "вироби з пластмаси для транспортування та пакування продуктів, товари та інші пластмасові вироби широкого вжитку", виробництва Росія "ООО "Бытпласт".
В процесі митного оформлення у посадової особи митниці виникли сумніви стосовно заявленої декларантом у супровідних документах ваги, в результаті чого було прийняте рішення про огляд товару. За результатами огляду посадовою особою митниці складено акт огляду від 27.11.2012р. згідно з яким в ході огляду встановлено, що у графі 10 сертифікату про походження товару форми СТ-1 № RUUA НОМЕР_1 від 21.11.2012р. не вірно заповнена загальна вага брутто - 376,83 кг. товару виробництва Росії "ООО "Бытпласт", та 29.11.2012 складено протокол про порушення митних правил № 1232/10000/12.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 338 Митного кодексу України огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 23.05.2012 № 467 "Про затвердження вичерпного підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України.
Позивачем для митного оформлення були подані усі необхідні документи без помарок та помилок. Згідно даним перепустки автомобіля на "ВіДі-термінал" та ТСД вага брутто товару відповідає заявленій.
Відтак, підстав та даних для проведення митного огляду товарів не було, а акт огляду від 27.11.2012р. складений за результатами необ'єктивного митного огляду.
Крім того, в основу оскаржуваної постанови покладено протокол про порушення митних правил від 29.11.2012 № 1232/10000/12 оформлений з помилками та містить інформацію, яка не підтверджена доказами.
Також, позивач вважає, що викладені Київською регіональною митницею у протоколі про порушення митних правил від 29.11.2012 № 1232/10000/12 обставини свідчать про наявність ознак іншого правопорушення. Одночасно позивач просить поновити строк для звернення до суду із адміністративним позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.04.2013р. заява позивача про поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом задоволено.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовну заяву та просили її задовольнити.
Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог надавши письмові пояснення. Заперечення обґрунтовані тим, що доводи позивача є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування постанови Державної митної служби України від 11.01.2013 у справі про порушення митних правил № 1232/10000/12. Так, за скаргою позивачки, в ході перевірки законності та обґрунтованості постанови Київської регіональної митниці від 18.12.2012р. Держмитслужбою встановлено, що провадження у справі здійснено своєчасно та всебічно, об'єктивно з'ясовано обставини цієї справи і її вирішено з дотриманням вимог закону.
За результатами перевірки протоколу про порушення митних правил 1232/10000/12 на відповідність вимогам законодавства встановлено, що зазначений протокол складено з додержанням чинного законодавства, а допущені помилки в ході його складання, на які звертає увагу Позивач, є несуттєвими, стосуються реквізитів документів та не впливають на суть прийнятого рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
До митного поста "Столичний" ВВ-5 Київської регіональної митниці 27.11.2012р. позивачкою подано митну декларацію (далі - МД), реєстраційний № 100190000/2012/438653 та товаросупровідні документи з метою митного оформлення товару "чохли для автомобілів, троси з поліпропілену, засоби для ароматизації повітря салону автомобіля та інші аксесуари до автомобілів", виробництва Китай та товару "вироби з пластмаси для транспортування та пакування продуктів, товари та інші пластмасові вироби широкого вжитку", виробництва Росія "ООО "Бытпласт".
В процесі митного оформлення у посадової особи митниці виникли сумніви стосовно заявленої декларантом у супровідних документах ваги, в результаті чого було прийняте рішення про огляд товару.
За результатами огляду посадовою особою митниці складено акт огляду від 27.11.2012р., згідно з яким в ході огляду встановлено, що у графі 10 сертифікату про походження товару форми СТ-1 № RUUA НОМЕР_1 від 21.11.2012р. не вірно заповнена загальна вага брутто - 376,83 кг. товару виробництва Росії "ООО "Бытпласт", та 29.11.2012р. складено протокол про порушення митних правил № 1232/10000/12.
Постановою заступника начальника Київської регіональної митниці - начальником служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил ОСОБА_4, громадянку ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 9720,15 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивачка звернулась зі скаргою до Державною митної служби України про скасування вказаної постанови.
11 січня 2013 року постановою головного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з митними правопорушеннями та міжнародної взаємодії Департаменту боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Державної митної служби України ОСОБА_5, скаргу позивачки залишено без задоволення, а постанову Київської регіональної митниці від 18.12.2012р. без змін.
Відповідно до ст.336 Митного кодексу України (далі МК України) однією із форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та митний огляд цих товарів.
Згідно з частиною першою статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 337 Митного кодексу України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно з пунктом 4.8. розділу ІV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 N 631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 (далі - Порядок № 631), митний огляд задекларованих товарів може здійснюватися посадовими особами митного органу у порядку, встановленому Міністерством фінансів України, під час виконання митних формальностей, визначених підпунктами 4.5.4 - 4.5.10 пункту 4.5 цього розділу, а також в інших випадках, встановлених відповідно до Кодексу та законів України.
Відповідно до підпункту 4.5.9 розділу ІV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні.
Згідно з частиною другою статті 338 Митного кодексу України за результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.
Згідно з актом про проведення митного огляду товарів від 27.11.2012, що міститься в матеріалах справи, посадовою особою митниці розпаковано 3 вантажних місця з 7.
При цьому, згідно з цим актом маркування усіх місць відповідає заявленому в декларації, а зважування проведено виключно заявленого товару виробництва "ООО "Бытпласт". Вказаний акт засвідчений підписом позивача.
Крім того, згідно з поясненнями позивача від 28.11.2012р., що містяться в матеріалах справи, невідповідність ваги брутто виявлено стосовно товару виробництва "ООО "Бытпласт".
Відповідно до частини першої статті 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
Частиною восьмою статті 264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно з частиною п'ятою статті 266 МК України особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Відповідно до частини другої статті 459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Таким чином, за вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів під час декларування товарів, відповідальність несе позивач, яка відповідно до графи 54 митної декларації № 100190000/2012/438653 є декларантом.
При цьому судом не приймається до уваги пояснення представника позивача щодо оформлення протоколу про порушення митних правил від 29.11.2012 № 1232/10000/12 з помилками виходячи з наступного.
Вимоги до форми протоколу про порушення митних правил та даних, які у ньому повинні, визначено статтею 494 МК України та наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 "Про затвердження форм процесуальних документів у справах про порушення митних правил".
Допущені помилки в ході складання протоколу про порушення митних правил від 29.11.2012 № 1232/10000/12, на які звертає увагу Позивач, є несуттєвими, стосуються реквізитів документів та не впливають на суть прийнятого рішення.
Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з статтею 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Використавши надане статтею 325 МК України та частиною другою статті 266 МК власнику товарів або уповноваженій ним особі право оглянути товар, митне оформлення якого не закінчено, Позивач міг попередити вчинення правопорушення, тим самим виконавши свій обов'язок відповідно до статті 266 МК України щодо декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.
Щодо неправильності кваліфікації Київською регіональною митницею правопорушення суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Виходячи з обставин вчиненого діяння посадова особа митниці робить висновок про наявність або відсутність в діях особи ознак того чи іншого виду порушення митних правил.
В свою чергу, дії пов'язані із заявленням у МД неправдивих відомостей щодо необхідності застосування преференції та надання митному органу документів з такими відомостями як підставу для зменшення розміру митних платежів містять ознаки правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.
Отже, суд дійшов до висновку що посадовими особами Київської регіональної митниці правильно кваліфіковано склад правопорушення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідач діяв як суб'єкт владних повноважень у межах визначеної законом компетенції у відповідності до чинного законодавства, а тому підстав визнавати його дії неправомірними та зобов'язувати вчинити певні дії суд не вбачає.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.264, 266, 325, 336, 337, 338, 459, 494 Митного кодексу України, ст.ст.2, 10, 11, 70, 71, 159-163, 167, 171-2 КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної митної служби України про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя