Ухвала від 01.11.2011 по справі 2-576/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-576/11

Провадження № 2/2311/5976/11

01 листопада 2011 року Лисянський районний суд в складі:

головуючого -судді: Золотоверхого О.І.

при секретарі: Гонтар І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка справу за позовом ОСОБА_1 до Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 19 січня 2004 року помер його дядько ОСОБА_2. Він є його єдиним спадкоємцем і фактично прийняв спадщину так-як проживав з ним до дня смерті. Після смерті спадкодавця будинок є власністю позивача, а не прийнятою є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки в державному акті не вказано дату його видачі. За таких обставин позивач не може оформити спадщину в нотаріальній конторі, а тому змушений звертатися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, представник відповідача в судовому засіданні позов визнав. Вважає, що позивач має право на спадщину, так-як фактично її прийняв і є єдиним спадкоємцем майна померлого за законом.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення із слідуючих підстав.

Факт смерті ОСОБА_3 стверджується копією свідоцтва про смерть від 14 листопада 2008 року, відповідно до якого він помер 19 січня 2004 року. Відповідно до довідки сільської ради №784 від 09.09.2011 року позивач є дійсно єдиним спадкоємцем померлого дядька ОСОБА_3 і фактично прийняв спадщину так-як проживав разом з дядько в належному йому будинку, який спадкодавець за життя подарував позивачу.

Отже згідно ст. 1265 ЦК України позивач є спадкоємцем майна померлого в п'яту чергу і у встановленому порядку прийняв спадщину, проте не може її прийняти в нотаріальній конторі через недооформлення правовстановлюючого документу на спадкове майно, а саме державний акт на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 вказаного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник має право вимагати визнання права власності, якщо у нього відсутні правовстановлюючі документи.

Відповідно до п. 2.16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (Затверженого Наказам Міністерства юстиції України 03.03.2004р. №20/5), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Отже, оформлення спадщини в нотаріальній конторі неможливе за відсутності належно оформлених правовстановлюючих документів.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Керуючись ч.5п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009року "Про судове рішення у цивільній справі" у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Постановою Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при неможливості видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, справа про спадкування розглядається судом.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 392, 1218, 1223, 1225, 1265, 1270 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 6. 7, 8, 10, 18, 57, 157, 158, 159, 174, 179, 196, 208, 209, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати в порядку спадкування за законом право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,56 га. в межах Смільчинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області відповідно до державного акту серії ЧР №000602 виданого на ім'я померлого 19.01.2004 року ОСОБА_3.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя -