печерський районний суд міста києва
Справа № 757/15111/14-к
05 червня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю сторони кримінального провадження ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері радника юстиції ОСОБА_4 про арешт майна, -
05.06.2014р. в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері радника юстиції ОСОБА_4 , погоджене старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері юристом 1 класу ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України 2012 р. слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання у відсутності підозрюваного, з метою забезпечення арешту майна.
Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України 2012 р. фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження прокуратурою Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014110340000024 від 15 травня 2014 за підозрою заступника голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій генерал - майору служби цивільного захисту ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що 14.05.2014 близько 11.00 год. заступник начальника ДСНС України ОСОБА_6 , який являється службовою особою, що займає відповідальне становище (м. Київ, вул. О. Гончара, 55а, кабінет №205) отримав у приміщенні свого службового кабінету від директора комерційної фірми «Салд ЛТД» ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 130 тис. грн. та 3 тис. доларів США, за сприяння у здійсненні підприємницької діяльності, а саме підписання актів прийняття в експлуатацію систем протипожежного захисту торгово-розважального центру в м. Луцьк по вул. Сухомлинського, 1.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачені ч. 4 ст. 369 КК України, у зв'язку з чим, 15.05.2014 йому повідомлено про підозру.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.05.2014 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави.
Згідно інформаційної довідки серії ААХ180579 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта - ОСОБА_6 , останній має у власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
4) наслідки арешту майна для інших осіб;
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Крім того, згідно положення ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
При винесенні ухвали, слідчий суддя керується вимогами ст. 173 КПК України, та враховує наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, а саме наявність обґрунтованої підозри та достатності доказів, що вказують на вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, вид майна, яке належить арештувати, відсутність можливих наслідків арешту для інших осіб, розумність та співрозмірність застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, з огляду на санкцію ч. 4 ст. 369 КК України, яка передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років зі спеціальною конфіскацією та з конфіскацією майна або без такої, є достатні підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_6 , а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а тому слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення прокурора, дійшов висновку про задоволення клопотання.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України 2012 р., слідчий суддя,-
Клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері радника юстиції ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, із забороною його відчуження, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1